Рівнинний Центрально-Український регіон

Включає найбільшу групу областей (Тернопільську, Вінницьку, Хмельницьку, Черкаську, Кіровоград, Дніпропетр, Запорізьку, Донецьку, Луганську, Харківс, Полтав).

Характеристики	Передумови господарювання
-рівнинна місцевість лісостепов й степової зони, придатна до залучення в господ обіг; -відсутності заболочених і лісових масивів. Природні умови сприяють розвитку більшості галузей господарства.	-сприятливі; -задовільні (велике антропогенне навантаження, недостатня кількість водних ресурсів).

Кримсько-Причорноморський регіон

Регіон включає в себе АР Крим, Одеську, Херсонську, Миколаївську області.

Характеристики	Передумови господарювання
- приморське положення, зумовлює винятково сприятливі передумови для розвитку рекреаційного комплексу; -рівнинний характер місцевості і Кримські гори, мають велике рекреаційне значення)	-особливо сприятливі; -сприятливі; -задовільні (велике антропогенне навантаження).

Кліматичний фактор

Територія України поділяється, відповідно до кліматичного районування, на дві макрокліматичні зони — Південну та Північну. Слід виділити дві регіональні кліматичні зони — південно-кримську (з південного заходу на північний схід південного берегу Криму) з кліматом середземноморського типу та гірську (гірські масиви Карпат і Криму) з проявами вертикальної.

Умови господарювання:

- сприятливі ( Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Кірово­градська, Одеська, Миколаївська та Херсонська області).

- переважно - задовільними (Вінницька Київська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Черкаська та Хмельницька області).

- порівняно суворим кліматом і менш сприятливими ( Волинська, Житомирська Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Чернівецька та Чернігівська об).

- найсприятливішими природно-кліматичними умовами господарювання АР Крим.

Вплив природних катастрофічних явищ

Серед факторів негативного впливу на розвиток і розміщення продуктивних сил, є: землетруси, паводки, повені, підтоплення ґрунту, пожежі на природних об'єктах (лісах, торфовищах), епідемічні інфекційні захворювання, метеорологічні (зливи, ураганні вітри тощо) та гідрогеологічні й геологічні (зсуви, селеві потоки) явища.

- особливо несприятливі (Закарпатська, Одеська та Чернівецька областей, АР Крим, де високою є ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій природного походження.

- порівняно високою ймовірністю виникнення небезпеки щодо стихійних лих та природних надзвичайних ситуацій і катастроф - території Волинської, Дніпропетровської Запорізької, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Рівненської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.

- задовільна природна безпека господарювання (інші області України).

Екологічні чинники регіонального розвитку

С приятливі та помірно сприятливі екологічні умови без надзвичайно забруднених ділянок і ознак екологічної катастрофи (Сумська, Полтавська, Хмельницька та Тернопільська області).

Напружена екологічна ситуація, близька до катастрофічного стану (Донецька, Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Луганська та Чернівецька області).

Території з ознаками екологічної катастрофи ( 1,7 % території України і містяться головним чином у Київській та Житомирській областях.

Здебільшого погіршені (важке екологічне становище Українського Причорномор'я та середнього й нижнього Придніпров'я - АР Крим, Одеської, Херсонської та Миколаївської областей, а також – Черкащини)

Переважно задовільні та погіршені (Харківська, Волинська, Кіровоградська, Рівненська, Чернігівська, Львівська, Івано-Франківська і Вінницька області).