Нематеріальні ресурси і активи

Нематеріальні ресурси і активи

1. Нематеріальні ресурси.

2. Нематеріальні активи.

 

Нематеріальні ресурси.

Нематеріальні ресурси (НР) — це складова частина потенціалу підприємства, здатна приносити економічну користь протягом відносно тривалого періоду, для якої характерні відсутність матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від її використання.

До НР відносяться об'єкти промислової та інтелектуальної власності, а також інші ресурси нематеріального походження.

До об’єктів промислової власності відносять:

- Винаходи;

- Корисні моделі;

- Промислові знаки;

- Знаки для товарів і послуг;

- Фірмове найменування.

До об’єктів інтелектуальної власності відносять:

- Твори в галузі науки, літератури;

- Комп’ютерні програми;

- Бази даних;

До інших ресурсів нематеріального походження відносять:

- Раціоналізаторські пропозиції;

- „ноу-хау”

- комерційні таємниці.

 

Винахід – це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології.

Промисловим зразком називається нове, придатне до здійснення промисловим способом художнє вирішення виробу, в якому досягається єдність технічних та естетичних властивостей.

Корисні моделі — це нові за виглядом, формою, розміщенням частин або побудовою моделі.

Товарними знаками вважаються оригінальні позначки (ім'я, термін, малюнок або її сполучення), які мають правовий захист та призначені для виділення даного товару серед інших подібних товарів. Якщо під товарним знаком надаються послуги, то він називається знаком обслуговування.

Банк даних характеризується певною сукупністю програмних, організаційних та технічних засобів, призначених для централізованого накопичення та багатоцільового колективного використання інформації.

Базою даних називається іменована сукупність інформаційних одиниць у певній предметній сфері, які відображають стан об'єктів та їх взаємовідношення.

База знань — це сукупність систематизованих відомостей, що відносяться до певної галузі знань і зберігаються у пам'яті ЕОМ.

Раціоналізаторська пропозиція — це технічне вирішення, яке є новим і корисним для підприємства, організації або установи, до якої воно надане.

„Ноу-хао” – це не захищені та не оприлюднені знання чи досвід технічного, виробничого, управлінського, комерційного та іншого характеру, що можуть бути практично використані в наукових дослідженнях та розробках.

Нематеріальні активи.

НА – це права на використання об’єктів промисловості та інтелектуал власності, а також інші майнові права (авторське право, право на користування землею та ін).

До складу НА включають:

1. права, що з’являються в наслідок володіння підприємством (патенти, корисні моделі, промислові зразки, свідоцтва на знаки для товарів, фірмове найменування);

2. права, що виникають внаслідок володіння об’єктами авторського права (твори, комп’ютерні програми тощо);

3. права на використання створених на підприємстві нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності (раціоналізаторські пропозиції, „ноу-хао” тощо);

4. права на користування земельними ділянками та природними ресурсами;

5. організаційні витрати на створення підприємства;

 

Патент – виданий держ органом документ, який дає особі або організації виключне право використовувати зазначене в патенті технічне вирішення.

Авторське право – сис-ма правових норм, що визначає положення авторів наукових публікацій.

Ліцензія – дозвіл використовувати технічне досягнення або інший нематеріал-й ресурс протягом певного строку за обумовлену винагороду.

Ліцензійна угода – договір у відповідності з яким власник винаходу пром-го зразка корисної моделі передає іншій стороні ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти "ноу-хау".

До методів оцінки вартості нематеріальних активів відносять:

1. Витратний метод, який полягає у розрахунку витрат на відтворення НА. Він включає метод початкових витрат, метод вартості заміщення та метод відновної вартості.

2. Прибутковий метод. Він виходить з того, що вартість об’єкта може бути визначена як його здатність давати прибуток у майбутньому. Він включає метод капіталізації прибутку та метод дисконтування майбутніх грошових потоків.

3. Ринковий метод. Він реалізується за допомогою методу порівняльного аналізу, що передбачає порівняння об’єкта, що оцінюється з вартістю аналогічних об’єктів, які були реалізовані на ринку.

 

Інвестиційні ресурси.

 

1. Характеристика та структура інвестицій.

2. Визначення необхідного обсягу капіталовкладень.

3. Оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій.

 

Інноваційні процеси.

 

1. Характеристика інноваційних процесів.

2. Науково-технічний та організаційний прогреси.

3. Оцінка ефективності технічних нововведень.

 

Нематеріальні ресурси і активи

1. Нематеріальні ресурси.

2. Нематеріальні активи.

 

Нематеріальні ресурси.

Нематеріальні ресурси (НР) — це складова частина потенціалу підприємства, здатна приносити економічну користь протягом відносно тривалого періоду, для якої характерні відсутність матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від її використання.

До НР відносяться об'єкти промислової та інтелектуальної власності, а також інші ресурси нематеріального походження.

До об’єктів промислової власності відносять:

- Винаходи;

- Корисні моделі;

- Промислові знаки;

- Знаки для товарів і послуг;

- Фірмове найменування.

До об’єктів інтелектуальної власності відносять:

- Твори в галузі науки, літератури;

- Комп’ютерні програми;

- Бази даних;

До інших ресурсів нематеріального походження відносять:

- Раціоналізаторські пропозиції;

- „ноу-хау”

- комерційні таємниці.

 

Винахід – це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології.

Промисловим зразком називається нове, придатне до здійснення промисловим способом художнє вирішення виробу, в якому досягається єдність технічних та естетичних властивостей.

Корисні моделі — це нові за виглядом, формою, розміщенням частин або побудовою моделі.

Товарними знаками вважаються оригінальні позначки (ім'я, термін, малюнок або її сполучення), які мають правовий захист та призначені для виділення даного товару серед інших подібних товарів. Якщо під товарним знаком надаються послуги, то він називається знаком обслуговування.

Банк даних характеризується певною сукупністю програмних, організаційних та технічних засобів, призначених для централізованого накопичення та багатоцільового колективного використання інформації.

Базою даних називається іменована сукупність інформаційних одиниць у певній предметній сфері, які відображають стан об'єктів та їх взаємовідношення.

База знань — це сукупність систематизованих відомостей, що відносяться до певної галузі знань і зберігаються у пам'яті ЕОМ.

Раціоналізаторська пропозиція — це технічне вирішення, яке є новим і корисним для підприємства, організації або установи, до якої воно надане.

„Ноу-хао” – це не захищені та не оприлюднені знання чи досвід технічного, виробничого, управлінського, комерційного та іншого характеру, що можуть бути практично використані в наукових дослідженнях та розробках.

Нематеріальні активи.

НА – це права на використання об’єктів промисловості та інтелектуал власності, а також інші майнові права (авторське право, право на користування землею та ін).

До складу НА включають:

1. права, що з’являються в наслідок володіння підприємством (патенти, корисні моделі, промислові зразки, свідоцтва на знаки для товарів, фірмове найменування);

2. права, що виникають внаслідок володіння об’єктами авторського права (твори, комп’ютерні програми тощо);

3. права на використання створених на підприємстві нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності (раціоналізаторські пропозиції, „ноу-хао” тощо);

4. права на користування земельними ділянками та природними ресурсами;

5. організаційні витрати на створення підприємства;

 

Патент – виданий держ органом документ, який дає особі або організації виключне право використовувати зазначене в патенті технічне вирішення.

Авторське право – сис-ма правових норм, що визначає положення авторів наукових публікацій.

Ліцензія – дозвіл використовувати технічне досягнення або інший нематеріал-й ресурс протягом певного строку за обумовлену винагороду.

Ліцензійна угода – договір у відповідності з яким власник винаходу пром-го зразка корисної моделі передає іншій стороні ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти "ноу-хау".

До методів оцінки вартості нематеріальних активів відносять:

1. Витратний метод, який полягає у розрахунку витрат на відтворення НА. Він включає метод початкових витрат, метод вартості заміщення та метод відновної вартості.

2. Прибутковий метод. Він виходить з того, що вартість об’єкта може бути визначена як його здатність давати прибуток у майбутньому. Він включає метод капіталізації прибутку та метод дисконтування майбутніх грошових потоків.

3. Ринковий метод. Він реалізується за допомогою методу порівняльного аналізу, що передбачає порівняння об’єкта, що оцінюється з вартістю аналогічних об’єктів, які були реалізовані на ринку.

 

Інвестиційні ресурси.

 

1. Характеристика та структура інвестицій.

2. Визначення необхідного обсягу капіталовкладень.

3. Оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій.