ТОП 10:

Виявлення інформаційних потреб



Інформаційна потреба - це потреба в комплексі відомостей, необхідних користувачу (підприємству, організації, їх підрозділам, професійній групі чи індивідуальному працівнику) для досягнення в даний час найефективніших (в крайній термін на високому рівні, з найменшими витратами) результатів діяльності, отримуючи конкретно виражене в формі інформаційного запиту. ІП поділяють на індивідуальні (потреби в інформації окремого фахівця, який вирішує конкретні наукові й виробничі задачі) та групові (необхідні та достатні для виконання колективної задачі, суму індивідуальних ІП). Перш ніж приступити до виявлення ІП, слід отримати чітку уяву про категорії обслуговування фахівців, знати, які професіональні групи необхідно буде забезпечити інформацією, тобто знати користувачів інформації за родом виконуваної роботи, професійної належності тощо.

Під терміном «користувач інформації» розуміють фахівця або групу фахівців, які об’єднані загальними професійними підприємницькими інтересами та в процесі роботи потребують певних наукових або технічних відомостей. Класифікація користувачів починається з вивчення структури підприємства (організації), підрозділів з яких воно складається (відділи, цехи, служби, лабораторії), професіонального складу. Категорії користувачів бувають різні: керуючий склад, дослідники, конструктори, технологи, інженери тощо.

Дослідження ІП - це процес постійний, оскільки потреби спеціалістів в інформації змінюються, уточнюються та доповнюються. З удосконаленням системи ІД ускладнюється й ІП. Оскільки ефективне ІЗ здійснюється на основі глибоких знань ІП, вивчення, узагальнення та типізація їх є головним завданням ІД. Для виявлення ІП вивчають: запити спеціалістів, які звертаються в органи НТІ; тематики інформаційних інтересів спеціалістів та їх думки про види інформації та терміни зарахування на місця.

Для виявлення ІП здійснюють наступні заходи: анкетування, особисте опитування, ведення щоденників, аналіз існуючих даних, синтез ситуації (виявлення та формування об’єктивних уявлень про ІП) та комбінування цих методів. Головне у вивченні ІП - це пошук змісту необхідної інформації, рекомендацій про її джерела (по можливості), потреб спеціаліста про термін отримання та видів оформлення інформаційних матеріалів.

Запит- це заявка на отримання інформації, в якій конкретно виражені ІП фахівця.

При задоволенні запиту використовують три види інформаційних запитів:

ü Поточні, що являють собою передавання фахівцю інформації, необхідної для того, щоб бути ознайомленим з останніми досягненнями науки та техніки;

ü Вибіркові - інформування за постійно діючим запитом, необхідне користувачу, для найефективнішого виконання конкретних наукових та виробничих завдань;

ü Ретроспективні, які висвітлюють питання, які цікавлять користувача, як правило, таке інформування використовують при роботі над новою проблемою.

ІП є важливим феноменом в людському суспільстві – це потреба в інформації. Однак аналіз цього явища лише у межах статистичної теорії інформації, зводить її лише до необхідного для суб’єкта повідомлення, що містить відомості про результати відображення умов діяльності. Важливою причиною виникнення ІП вважають ситуацію вибору, в якій інформація усуває невизначеність і вирішує проблемну ситуацію, що виникла. Загальна (динамічна) теорія інформації уможливлює отримання повнішої картини, виявляють і інші причини появи ІП:

ü Здійснення вибору;

ü Потреба в розвитку, самореалізації, що неможливо без притоку нової інформації;

ü Забезпечення сприятливого сприйняття індивіда іншими членами суспільства (проблема соціалізації) для чого необхідний певний інформаційний рівень індивіда, що відповідає очікуванню інших людей, що належить тій чи іншій соціальній групі.

Це пов’язано з тим, що інформація є засобом впливу, а не просто усунення невизначеності.

Задоволення ІП відбувається за допомогою використання інформаційних ресурсів (ІР), які ділять на три групи:

1. Сама інформація.

2. Технічні засоби роботи з інформації.

3. Людська складова ІД.

Кожен з цих компонентів в свою чергу утворює тріаду складових.

Відмітимо, що всі розглянуті ІП і операції з інформацією, стосуються не лише особистості, але і ІП і операцій окремих суспільних груп і всього суспільства в цілому. Основою для цього слугує те, що визначення соціальних груп і все суспільство володіє такими характеристиками, які дозволяють вважати їх певним видом особистості, яка реалізує не біологічно, а соціально.

Методи вивчення ІП

При вивченні ІП проводились дослідження, що з’ясували такі питання, як:

ü Характер користувача як індивіда, поведінка та його звички в пошуку та використанні інформації (кваліфікація, вік, посада, мовні можливості, знання);

ü Використання каналів і джерел отримання наукової інформації і їх вплив на ІП;

ü Класифікація користувачів;

ü Тематична характеристика ІП;

ü Ефективність окремих форм і засобів, що використовують для задоволення ІП;

ü Відношення користувачів до існуючої системи ІО і оцінювання наданої їм інформації;

ü Думка користувачів про покращення організації та функціонування системи;

ü Оточуюче середовище користувачів: структура та цілі організації, технології управління, планування роботи тощо;

ü Природа та суть ІП і фактори, що впливають на їх виникнення, розвиток і зміну;

ü Методологічна основа ІП;

ü Вплив нової інформаційної технології і сучасної техніки на характер ІП;

ü Користувачі як автори та комунікатори інформації тощо.

Існує велика кількість робіт, що вивчають проблему ІП, але остаточно дане питання ще не вирішене. Інформаційна потреба визначається по-різному: як «інформація, необхідна для досягнення якоїсь мети» або властивість окремої особи, колективу чи якоїсь системи, що відображає необхідність отримати інформацію, яка відповідає характеру дій чи роботи, що виконують. Можна навести й інші визначення. Більшість фахівців розуміє інформаційну потребу як об’єктивно існуючий фактор, що випливає з задач, для вирішення яких необхідна інформація. Цьому визначенню, напевне, слід віддати перевагу.

При найзагальнішому вирішенні проблеми ІП необхідно врахувати три компоненти:

ü Користувач інформації, який формулює свої задачі;

ü Інформаційний масив, в якому зосереджена необхідна інформація;

ü ІС, що є посередником між користувачем і інформаційним масивом.

При цьому інформаційний масив повинен бути організований таким чином, щоб користувачу видавалася лише та інформація, яка йому потрібна. Інформаційна система повинна допомагати отримувати об’єктивні дані. ІП динамічна, залежить від різних суб’єктивних і об’єктивних факторів, тому при доборі правильного методу її вивчення треба враховувати як її об’єктивний характер, що залежить від галузі діяльності користувача, виконуваної ним суспільної функції, так і суб’єктивний характер пов’язаний з індивідуальністю користувача, його освітою, науковим потенціалом тощо.

Основними методами вивчення інформаційних потреб прийнято вважати прямі та непрямі. Прямі – це методи, в яких необхідна участь самого користувача, їх можна назвати експертними (анкетування, інтерв’ювання тощо). Непрямі чи документальні, методи засновані на аналізі будь-яких документних джерел, наприклад, карт зворотного зв’язку, запитів користувача інформації, планових документів, бібліографічних документів тощо. Прямі методи, як правило, використовують в тих випадках, коли не можливо визначити ІП на основі документів. Не всі необхідні дані в них присутні. Ефективність експериментного методу полягає в тому, що вони уможливлюють використання знань і досвіду фахівців. Однак в багатьох випадках ці методи страждають суб’єктивізмом і не відображають істину ІП. В той же час вони забезпечують можливість одночасно охоплювати великі групи фахівців і визначити колективні інформаційні потреби вчених однієї з лабораторій чи цілого інституту, що скоріше вказує на потребу самої інформаційної служби, джерела інформації, ніж на істину потребу окремого фахівця.

Дуже важко оцінити ефективність різних методів вивчення ІП, тому на практиці, як правило, застосовують різні методи, що в сукупності забезпечує можливість отримати об’єктивні дані.

Вивчення ІП фахівців – необхідна умова створення в наукових бібліотеках оптимальної системи інформаційно-бібліотечного обслуговування, і визначення конкретних задач удосконалення обслуговування вчених в централізованій системі бібліотек в значній мірі пов’язано з вивченням структури ІП вчених академічних закладів і забезпеченості розробленої ними тематики різного роду інформацією. Нові форми обслуговування потребують і нових принципів організації фондів і довідкового апарату, що відображає ці фонди. При цьому головним питанням повинне стати профілювання комплектації спеціалізованих фондів, корегування профілю, комплектування на основі масивів ключових слів і рубрик класифікаційних схем, що відображають інформаційні потреби фахівців на основі даних аналізу використання фонду з тематики і за хронологічними періодами, а також відмов читачам на літературу, вивчення джерел вторинної інформації з тематики дослідження.

Обслуговування конкретної тематики повинне включати:

ü Першочергові замовлення літератури відповідного профілю;

ü Організацію тематичних виставок;

ü Створення і ведення тематичних картотек;

ü Розкриття певних розділів фондів в зведених каталогах;

ü Підготовку бібліографічних списків і вказівників за окремими темами;

ü Створення проблемно-орієнтованих баз даних.

Основними принципами подібного обслуговування повинні бути:

ü Поєднання традиційних і автоматизованих форм;

ü Спостереження за динамікою ІП, корегування інформаційних профілів обслуговування колективів;

ü Підвищення ступеня відповідності наявних інформаційних ресурсів динамічного розвитку ІП.

Види інформаційних потреб

Динамічний характер ІП забезпечує можливість розділити їх на постійні, пов’язані з основними напрямками соціально-економічного розвитку суспільства, розвитку певних наукових дисциплін чи галузей; тимчасові, пов’язані з вирішенням конкретних наукових задач чи ситуацій чи з невирішеними проблемами, які можуть затримувати чи прискорювати суспільний розвиток, і перспективні, які виникають в результаті нових наукових відкриттів чи соціальних процесів і явищ.

Суспільні ІП виявляють при взаємодії ІС з середовищем, тобто в організаційно-структурному аспекті. Індивідуальні ІП виявляють при взаємодії між системою та користувачем, яку виражають в конкретних формах і засобах ІО, включаючи механізм формування запитів, надання інформації та зворотного зв’язку з користувачем. Люди не завжди знають, у чому полягають їх потреби. Вони не знають, що попереду мають інформаційне провалля, бо не усвідомлюють, що десь є інформація, яка б могла їм допомогти. Тільки тоді, коли їм подано інформацію, вони усвідомлюють її цінність. Її називають пасивною потребою. ІС не схильна максимально повно враховувати пасивні потреби. І це велика проблема. Як правило, їх створюють аби забезпечити певну чітко сформовану ІП. Величезна популярність мережі Інтернет, мабуть, частково пов’язана з тим, що вона пропонує користувачам величезні можливості забезпечення їхніх ІП.

ІП найкраще визначати спільно з інформаційними фахівцями, оскільки їм добре відомо, що є придатним для цього. Саме тому визначення ІП на початковому етапі залежить не тільки від сприйняття осіб, які беруть участь у цьому процесі. Це безумовно, створює позитивний імідж інформаційному фахівцю: його досвід, знання інформаційних джерел, різноманітні питання та предмети можуть зорієнтувати користувача у напрямку до тих пір невідомого матеріалу.

Класифікація потреб відбувається за різними основами. В ряду пізнавальних потреб (як потреби в знаннях) доцільно в зв’язку з даною темою виділити два види: дослідну потребу (необхідність знань, яких зовсім не має в суспільстві, і необхідність праці дослідника, щоб їх отримати) й інформаційну (потреба в знаннях, які є в суспільстві, але не у тієї людини, якій вони як раз знадобилися). В цьому зв’язку інформаційне виробництво (генерування інформації) виступає як задоволення дослідної потреби, а інформаційне використання – як задоволення потреби в інформації. Одна і та ж людина в одному відношенні виступає виробником інформації, а в іншому – її користувачем на процеси інформаційного використання і на діяльність користувача інформації накладають відбиток загальнолюдські, групові й індивідуальні особливості людини.

Професійна діяльність фахівців визначається, з одного боку, самим предметом діяльності, з іншого – існуючими суспільними відносинами та місцем суб’єкту в структурі діяльності та суспільства. В свою чергу професійна діяльність є визначальним фактором при формуванні ІП фахівців, а також кінцевою метою їх задоволення.

Інформаційна потреба володіє такими властивостями, як соціальна конкретність і неперервність процесу розвитку. Соціальна конкретність ІП обумовлена належністю користувача інформації до певної групи в загальній ієрархії системи закладів. Безперервний процес розвитку ІП пов’язаний з постійними змінами, метою і задачами, що вирішують фахівці. Дослідження ІП пов’язане, з одного боку, з вивченням характеристик користувача інформації, а, з іншого – з характером необхідної цим користувачам інформації (запит – відповідь). Система повинна будуватися з врахуванням можливого задоволення якомога ширшого спектру користувачів інформації та спектру необхідної їм інформації.

Ця задача зводиться до створення найповнішої моделі користувачів і опису її форм мовою з тим, щоб дослідити ІП, отримати речове значення характеристик користувача. Аналогічно необхідна якась прийнятна модель запиту – відповіді і базові характеристики цієї моделі.

Модель використання повинна враховувати:

1. Ранг користувача;

2. Компетентність;

3. Кількість звернень в систему;

4. Вид і якість необхідної користувачу інформації.

Повнота реалізації ІП залежить від взаємодії двох груп факторів – суб’єктивних і об’єктивних. До суб’єктивнихвідносять: здатність людини до пошуку інформації, її селекції; ступінь її активності в цих двох процесах; вміння долати існуючі в інформаційній взаємодії перешкоди, особливо тотально-ключові (знакові, тезаурусні, контрсугестивні, ситуативні, темпоральні). Звичайно, можна задовольнити ІП, отримати необхідну інформацію, але в подальшому не зуміти її використати як метазасіб для досягнення цілей діяльності.

Об’єктивні умови хоча і можуть відчувати певний вплив суб’єктивного фактора, але складаються незалежно від людини і запропоновані їй у готовому вигляді, залишається їх осмислити і використати. До таких об’єктивних умов відносять багато факторів, зокрема: стан інформаційного потенціалу і інформаційних ресурсів. Під інформаційним потенціалом розуміють всю інформацію, яка при необхідності може бути вироблена у межах даної структури, чи то мала соціальна група, колектив даного підприємства або установи, клас або соціальний прошарок, соціум або глобальне людське суспільство. Інформаційний потенціал – це загальні обсяг і зміст інформації, яку може в ході інфогенезу виробити дана система за умови оптимального функціонування всіх її підсистем. Якщо інформаційний потенціал заданий, його обсяг і зміст не залежить від цілей діяльності людини, яка реалізує свою ІП, то з ІР справа зовсім інша. Під інформаційним ресурсом розуміємо інформацію, яка потенційно придатна для використання для досягнення саме даних цілей, саме даного виду діяльності, саме даної людини або групи людей.

Інформаційний інтерес є специфічним, вибірковим відношенням особистості, який сформувався в процесі виховання, навчання та предметної діяльності до інформаційного повідомлення.

Джерелом виникнення ІП і формування інформаційних інтересів у особистості є дійсність, але, якщо потреби виникають у більшості випадків безпосередньо під впливом практичного завдання, то інтереси – опосередковано, через навчання, виховання, практичну діяльність і тому значно інерційні. Зміна та перебудова інтересу, супроводжується переміщенням джерела оптимального збудження в корі мозку або появою нових і не може відбуватися швидко. Більше того, якщо задоволення ІП ліквідує її, то задоволення інтересу частіше всього навпаки – веде до підвищення, укріплення його. Можливість проникнути в сутність такого складного явища, як інформаційний інтерес, з’явилася лише сьогодні, коли вже є деякі результати досліджень ІП, точніше етапів їх формування. Вважаючи, що «потреби існують незалежно від інтересу, а інтерес не може існувати незалежно від потреби», ми пов’язуємо момент генезису інформаційного інтересу з етапами формування ІП. Інтерес завжди має певну предметну спрямованість, генезис інформаційного інтересу буде тісно пов’язаним з процесом опредмечування необхідного стану індивіда, тобто з моментом зустрічі потреби з своїм предметом, коли «предмет виступає перед суб’єктом у своєму значенні».

5. Інформаційна потреба як складова інформаційної культури особистості

Одним з центральних понять інформаційної науки та практики є поняття ІП. В загальному значенні під інформаційною потребою розуміють необхідність в інформації, що вимагає задоволення та виражають в інформаційному запиті. Численні дослідження ІП, які здійснюють науковці різних країн світу, спрямовані на вирішення наступних завдань:

1. встановлення причин виникнення потреб;

2. чинники, що на них впливають;

3. властивості ІП;

4. шляхи виявлення ІП і приведення їх до вигляду, придатного для пошуку документів або фактичних відомостей;

Інформаційна потреба – це потреба особистості в інформації. Отже, першою особливістю ІП є те, що першопричиною її появлення постає недостача знань. Інформація, яка вимагає задоволення, подана в інформаційному запиті. Наприклад, планування дальньої поїздки формує ІП познайомитися з авіаційним розкладом. Таке знайомство може бути виконано в різній формі – телефоном, безпосередньо в агентстві в діалозі з фахівцем, шляхом аналізу розкладу в друкованому вигляді або в результаті його пошуку у всесвітній мережі Інтернет. Проте при всій відмінності форм задоволення ІП сама вона залишається тією ж. Треба зазначити, що після того, як вибраний потрібний рейс і куплений квиток, інформація втратила свою цінність для нас, не переставши при цьому залишатися цінною для інших потенційних користувачів. Це властивість повної втрати цінності інформації для даного користувача в даний момент, є важливою особливістю ІП, яка істотно відрізняє її від інших видів потреб людини. Одна і та ж інформація може знову стати предметом використання, якщо вона буде пред’явлена іншому користувачу, якщо перед тим же самим користувачем виникне інша задача, а також якщо збільшиться запас його знань, який уможливить розпізнавання в цій інформації нових аспектів. Таким чином, ІП мають суто індивідуальний (персональний) характер. Вони залежать не тільки від особливостей вирішуваних задач, але також від психологічних, освітніх і інших особистих особливостей особи, яка ухвалює рішення. І хоча при вивченні ІП їх носіїв об’єднують в групи і категорії, все ж таки творці інформаційних ІС прагнуть того, щоб їх користувачі мали якомога менше обмежень у вираженні своїх смаків і переваг. З моменту виникнення у людини ІП він починає оцінювати інформацію під кутом зору цієї потреби, розділяючи інформацію на релевантну та пертинентну. Тобто оцінювання якості інформаційних продуктів та послуг користувача має суб’єктивний характер. Поняття релевантності існує об’єктивно. Це змістова відповідність між змістом інформаційного запиту та виданої на нього інформації. Поняття пертинентність – суб’єктивне. Це оцінена користувачем відповідність змісту інформації його інтересам (потребам).

Ще одна особливість ІП – це неможливість повного її задоволення, тобто виникає пертинентне відношення до інформації, що сприяє виникненню нових потреб. Таким чином інформація не стільки зменшує невизначеність, скільки збільшує межі непізнаного. Прийнято виділяти два основні типи інформаційних потреб:

· поточні, обумовлені властивою людині допитливістю та які полягають в його прагненні бути в курсі всього, що відбувається в світі;

· конкретні (спеціальні), які полягають в прагненні отримати інформацію, необхідну для вирішення конкретної задачі – дослідницькій, професійній, управлінській тощо.

Конкретні ІП певною мірою залежать від особливостей задач, для вирішення яких необхідна відповідна інформація. Якщо обмежитися галуззю науки та техніки, то їх можна розділити на три основних типа:

· ІП вчених-дослідників;

· ІП фахівців (інженерів, лікарів, агрономів тощо);

· ІП керівників.

ІП можуть бути виражені або у формі усних або письмових інформаційних запитів, або в певній поведінці користувача по відношенню до потенційних джерел інформації (іншим людям, літературі, ЗМІ тощо). Якщо ІП виражена у письмовому вигляді і відчужена від її джерела, виникає проблема точності та повноти вираження ІП в інформаційному запиті. Вирішальною умовою ефективного задоволення ІП є ясне усвідомлення і чітке вираження того, яка інформація дійсно потрібна користувачу для вирішення. Без цього важко розраховувати на отримання в інформаційному центрі або бібліотеці тих відомостей, в яких користувач має потребу.

Можливий механізм виникнення і задоволення ІП запропонований дослідниками Ю.М. Арським, Р.С. Гиляревським, І.С.Туровим і А.І. Чорним в книзі «Інфосфера. Інформаційні структури, системи і процеси в науці і суспільстві».

ІП виникає у людини при постановленні перед нею якоїсь задачі. Людина обдумує цю задачу, внаслідок чого у відповідній зоні її довготривалої пам’яті складається образ задачі або її внутрішня модель. Цей образ і слугує еталоном, з яким з цієї миті все порівнюється. Якщо інформація має відношення до еталона, її вважають релевантною та заносять в певну зону довготривалої пам’яті або в зовнішню пам’ять (на спеціальну картку, в спеціальний зошит або комп’ютер). Всю інформацію, що не відноситься до еталону вважають не релевантною.

Під впливом роздумів над єством уявлення людини про цю задачу можна уточнювати та змінювати. Психологи називають цей процес зростанням стану обізнаності про задачу. Коли людина накопичила необхідну кількість релевантної інформації, вона знаходить вирішення даної проблеми. Після цього вся пов’язана з вирішенням інформація переводиться з даної зони довготривалої пам’яті в зону архівного зберігання. Таким чином, ІП може бути охарактеризована як усвідомлена потреба в інформації, потрібній для вирішення поставленої задачі згідно плану.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.95.131.208 (0.014 с.)