Лекція № 7 загальні методичні положення організації дорожнього руху.

План

1. Положення ОДР.

2. Структура основних напрямків діяльності з ОДР на різних рівнях.

Окрім окремих методичних напрямів, що дозволяють вирішувати задачі оперативної організації дорожнього руху, наукові дослідження і передовий практичний досвід дозволяють сформулювати загальні методичні положення, виконання яких допомагає уникнути суб'єктивних рішень і отримати більш ефективні результати.

Найважливіші з Цих положень зводяться до наступного:

1. Кожна розробка по організації руху повинна ґрунтуватися на аналізі необхідних вихідних даних. Тому попереднім етапом повинно бути отримання інформації про параметри вулично-дорожньої мережі, стан дорожніх умов і аварійності, характеристики транспортних і пішохідних потоків.

2. При розробці конкретного заходу необхідний комплексний підхід до рішення поставленої задачі з урахуванням вимог комплексу АВД. Так, наприклад, проектуючи каналізацію руху нанесенням поздовжньої розмітки проїзної частини дороги, визначати ширину смуги необхідно з урахуванням габаритних розмірів транспортних засобів і поняття динамічного габариту ширини; визначаючи матеріал для розмітки і метод його нанесення, необхідно враховувати тип і стан дорожнього покриття. При встановленні ширини і довжини окремих елементів розмітки враховувати особливості зорового сприйняття водіїв при тих швидкостях, які типові для даної ділянки, що передбачено стандартами. Вирішуючи, наприклад, питання каналізації руху за допомогою направляючих острівців при визначенні їх розмітки і конфігурації, потрібно враховувати габаритні розміри автомобілів, радіуси їх повороту, умови зорового сприйняття водіїв вдень і вночі на підході до каналізованого перетину, щоб забезпечити чітке орієнтування водіїв і “вписування” автомобілів.

Комплексність підходу повинна виявлятися також в тому, щоб враховувати одночасно інтереси та вимоги обох найважливіших груп учасників руху водіїв і пішоходів. Найвдалішим прикладом є впровадження регулювання на перехресті, де, як при розробці схем руху в різних фазах регулювання, так і при визначенні режимів роботи світлофорів, неприпустимо орієнтуватися тільки на транспортний або тільки на пішохідний потік, а необхідна оптимізація за показниками для обох груп учасників руху.

3. При введенні будь-яких обмежень в русі транспортних засобів і пішоходів необхідно враховувати, що обмеження ні в якому випадку не ліквідують потребу в тих або інших діях. Тому, плануючи введення будь-якого обмеження, необхідно пропрацювати питання про те, як буде реалізовуватися в нових умовах існуюча раніше потреба учасників руху. Неврахування цього положення приводить до особливо небажаних наслідків. Типовим прикладом є введення заборони зупинки автомобілів на проїзній частині вулиці без вирішення питання про введення поза вуличних стоянок або типовим прикладом є введення заборони зупинки. У таких випадках, наприклад, відбувається стихійне утворення тимчасових стоянок у дворах житлових будинків, що, у свою чергу, порушує умови безпеки людей, що знаходяться там.

4. У всіх випадках при впровадженні заходів щодо удосконалення організації руху необхідно забезпечити елементарні дорожні умови безпеки. Порушення цього принципу приводить до дискредитації методів організації руху, так як неможливість забезпечити достатню швидкість і безпеку руху, наприклад, через погану видимість або незадовільний стан покриття може бути віднесений за рахунок неефективності методів організації руху. Найпростішим прикладом є недостатня ефективність дії попереджувальних знаків перед небезпечними ділянками дороги, коли ці знаки встановлюють у зелених насадженнях з недостатнім забезпеченням видимості.

5. Нерідко при розробці заходів щодо організації дорожнього руху виникають альтернативні завдання, що вимагають дати перевагу якомусь із напрямів на перехресті і т.п. У цьому випадку треба розглянути і врахувати об'єми руху загального транспортного потоку, пішоходів, маршрутних транспортних засобів і умови їх безпеки. Вирішуючи, наприклад, завдання, яку вулицю зробити головною на приблизно рівнозначному перехресті, перевагу слід віддати напрямку, який більшим ступенем обслуговує суспільний транспорт і пішоходів. Остаточне рішення повинно бути ухвалений після комплексної оцінки.

6. При впровадженні заходів з організації руху (зміни схем, введення обмежень), а також при проведенні передбачених обстежень необхідно забезпечити широку інформатизацію учасників руху, бажано попередню за часом і відстанню, що необхідне для скорочення або повної ліквідації періоду звикання учасників руху до змінених умов. Інформація попередня за часом здійснюється публікацією у пресі, сповіщенням по радіо, телебаченню, за допомогою спеціальних листівок, що поширюють на автомобільних підприємствах і гаражах. Інформація про наступні зміни в обмеженні руху повинні містити не тільки опис нового рішення, але і його мету, що дозволяє підвищити рівень свідомої дисципліни учасників руху. Це особливо важливо при проведенні досліджень дорожнього руху, коли не попереджені водії і пішоходи можуть створити перешкоди і спотворити одержувані результати. Інформація попередня за відстані під своєю суттю розуміє встановлення транспарантів, маршрутних схем і інших засобів на достатній відстані від місця необхідного виконання маневрів, щоб не створювати необхідності в екстрених діях водіїв і пішоходів, які, як правило, небезпечніші від тих, про які попереджається завчасно.

Рис. 1.1. Структура основних напрямків діяльності з ОДР на різних рівнях.

7. Для оцінки ефективності кожного значного заходу щодо зміни організації руху необхідно проводити спостереження за рухом до і після здійснення заходу. Тільки зіставлення характеристик руху, отриманих при цих дослідженнях, і виявлення позитивних змін може свідчити про ефективність нового рішення і доцільність його подальшого використання. Накопичені дані подібного аналітичного порівняння є велику цінність для вдосконалення методів організації руху в цілому. На жаль, у ряді випадків вважають, що такого роду порівняння є завданням лише наукових досліджень. Тому багато практичних нововведень не підкріплюються хоча б невеликими, але об'єктивними спостереженнями за результатом. Постановка такого спостереження вимагає порівняння даних про ДТП, затримки, швидкості руху -«до» і «після». Об'єктивність висновків за наслідками оцінки того або іншого заходу багато в чому залежить від правильності вибору критеріїв оцінки, тобто показників, за якими порівнюється ефективність організації руху до і після виконання відповідних заходів.

 

Контрольні питання

1. Назвіть основні методичні положення ОДР?

2. Зобразіть структуру основних напрямків діяльності з ОДР на різних рівнях?

 

Лекція