Податки та платежі фізичних осіб через бухгалтерію бюджетної установи

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридичні особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм.

До доходів у вигляді заробітної плати відноситься основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податків у зв'язку з відносинами трудового найму. До заробітної плати належать і окремі виплати, які не входять до фонду оплати праці, зокрема лікарняні, які повністю або частково компенсують заробітну плату.

При визначенні бази оподаткування дохід у вигляді заробітної плати зменшується на суму єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) у частині утримань та на суму податкової соціальної пільги (далі - ПСП) за її наявності. На суму утриманого ЄСВ зменшуються виключно доходи у вигляді заробітної плати та прирівняних до неї виплати.

Облік розрахунків за податками та платежами

Податки - це обов'язкові платежі підприємств та окремих осіб до державного або місцевого бюджетів.

Рис. 3.10. Схема розрахунків бюджетних установ
за податками і платежами до бюджету

Обов'язкові платежі - це система встановлених законодавством внесків і відрахувань юридичних й фізичних осіб, що формують доходи державних фондів.

Порядок нарахування та сплати загальнодержавних податків регулюється відповідним податковим законодавством України, а місцевих податків і зборів - рішенням органів місцевого самоврядування.

До загальнодержавних обов'язкових платежів належать митні збори, збір за спеціальне використання лісових ресурсів, збір за спеціальне видатків за кошторисом (включаючи фінансування діяльності відповідно до їх статутів (положень)).

Якщо за результатами звітного року доходи кошторису на утримання зазначених установ перевищують суму визначених кошторисом видатків, сума перевищення враховується у складі кошторису наступного року у формі використання залишків грошових коштів, що залишилися на спеціальному реєстраційному рахунку на кінець звітного періоду. Податок на прибуток у цьому випадку не сплачується.

Порядок справляння плати за землю визначено чинним законодавством, відповідно до якого користування землею в Україні є платним. Разом з тим, деякі бюджетні установи звільнені від сплати (податку) за землю. До них, зокрема, належать:

- заповідники, в тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва;

- вітчизняні дослідницькі господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професіонально-технічних училищ;

- органи державної влади та місцевого самоврядування;

- органи прокуратури;

- установи, заклади та організації, що повністю утримуються за рахунок коштів бюджету (за винятком Збройних сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України);

- спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих, список яких затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України;

- дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України;

- вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються за призначенням.

Разом з тим, бюджетні установи повинні враховувати, що вони позбавляються наданої їм не матимуть такої пільги, якщо в них є у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або вони надають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини.