Методика виявлення рівня компетентності учня

 

Реферати:

1. Індивідуальний контроль за навчальною діяльністю учнів

2. Повторювально-узагальнювальний урок історії

3. Структурно-логічні схеми як засіб узагальнення навчального матеріалу на уроках історії

 

Питання для самостійної роботи:

1. Вимоги до контролю над навчальною діяльністю учня

2. Закріплення на уроках історії

Література:

1. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. – М., 1984. – С.252-266

2. Баханов К.О. Організація особистісно орієнтованого навчання. Порадник молодого вчителя історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.

3. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти за 12-бальною системою. – К., 2000.

4. Лейбенгруб П.С. О повторении на уроках истории СССР в VІІ-Х кл. – М., 1987.

5. Мирошниченко В.О. Історичні компетентності сучасних десятикласників: моніторинговий аспект // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (пед. науки). – №2. – Бердянськ: БДПУ, 2009. – С.221–228.

6. Мокрогуз О. Як поєднати систему оцінювання навчальних досягнень з компетентнісно-орієнтованим навчанням історії // Історія в школах України. – 2009. – №4. – С.13–20.

7. Старобинская Г.И. Обобщающее повторение в курсе истории средних веков // Преподавание истории в школе. – 1998. - №6.

8. Терно С. До проблеми підвищення ефективності оцінювання результатів навчання учнів // Історія в школах України. – 2001. - № 3. – С.14-18.

9. Уланова Л. Рівні навченості учнів з історії та критерії їх оцінювання // Історія в школах України. – 2000. - № 3. – С.37-39.

Методичні рекомендації

Розкриваючи перше питання, слід з’ясувати, в чому полягає навчальна й контрольна функція перевірки рівня навчальних досягнень учнів, які існують форми та види контролю, за яких умов контроль буває ефективним, які є позитивні й негативні боки різних форм і видів контролю, які засоби навчання можна використовувати для контролю, та проілюструвати це прикладами. Наступним кроком у роботі є ознайомлення з нормами оцінювання навчальних досягнень учнів і з’ясування принципових відмінностей між початковим, середнім, достатнім і високим рівнями навчальних досягнень й оцінками в межах кожного рівня.

Друге питання потребує визначення ролі поурочного закріплення, вимог щодо його ефективного здійснення, основних його форм і найбільш поширених прийомів. Особливу увагу слід приділити повторювально-узагальнювальним урокам, виявити їх основні завдання та головні вимоги до їх організації, навести приклади найпоширеніших прийомів повторення й узагальнення (розгорнута бесіда, складання таблиць, робота з наочним матеріалом, дискусія, уявна подорож, робота з документами, доповіді, захист рефератів тощо.)

Для кращого розуміння виявлення рівня компетентності учня і оцінювання його навчальних досягнень наводимо фрагмент пояснення і приклади завдань з Порадника молодому вчителю історії К.О. Баханова [2]:

«Основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Це зумовлено психологічними закономірностями процесу навчання та необхідністю реалізації його послідовних етапів протягом логічно завершеного навчального циклу. На практиці процедура оцінювання часто відкладається на останній урок з теми. В результаті створюється загальна картина засвоєння учнями навчального матеріалу, проте втрачається діагностування розвиненості в учнів інтелектуальних і спеціальних умінь і навичок. Отже, оцінюються, насамперед, рівень знань учнів і ступінь розвиненості пам’яті, а інтелектуальний розвиток залишається поза увагою вчителя. Щоб цього уникнути, треба відійти від орієнтації навчання на знання, як на основний показник навчальних досягнень учнів, і запровадити компетентнісно-орієнтований підхід.

Поняття компетентності належить до сфери складних умінь та якостей особистості, а не зводиться лише до знань і навичок. Тому компетентнісно-орієнтований підхід передбачає більш чітке визначення кола інтелектуальних і спеціальних умінь і, відповідно, розробку системи завдань, спрямованих на їх розвиток. Такі завдання можна використовувати під час навчання і тематичного оцінювання, їх самостійне виконання дозволить визначити й оцінити рівень навчальних досягнень учнів. Вони логічно поєднуються у шість груп. Кожна позначається певною літерою й спрямована на виявлення в учнів рівня: загальноінтелектуальних вмінь (виділяти головне, аналізувати, узагальнювати тощо), повноти, глибини і системності знань, набуття досвіду творчої діяльності (завд. А); вміння орієнтуватися в часі (локалізувати історичні події у часі) (завд. Б); вміння орієнтуватися в історичному просторі (локалізувати події у просторі) (завд. В); вміння порівнювати історичні явища, події та особи, виявляти зміни, що відбулися (завд. Г); вміння виявляти причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями, явищами та процесами (завд. Д); вміння аналізувати історичні джерела (завд. Е).