Методика оцінювання ризику неплатежів за товар

Аналіз кредитоспроможності і оцінка ризику неповернення кредиту може здійснюватись за системою показників кредитоспроможності, що характеризують такі сторони діяльності: дієздатність, репутацію, капітал, наявність забезпечення кредиту тощо. Вибір показників кредитоспроможності здійснюється залежно від кількості експертів методами рангової кореляції та парних порівнянь.

Пропонується система показників кредитоспроможності, в якій основну увагу приділено показникам, що характеризують перспективи роботи підприємств, яким надається відстрочка платежу (комерційний кредит). При цьому дослідження проводиться за двома напрямами – аналіз балансу на ліквідність і розрахунок очікуваних доходів, який доповнюється оцінкою можливості їх одержання.

Одним з показників, що характеризують підприємство з цього боку, виступає коефіцієнт незалежності. Він дозволяє оцінити частку власника у загальній вартості майна підприємства і обчислюється як відношення величини джерел власних коштів до загальної суми балансу. В більшості розвинених країн вважається, що коли цей коефіцієнт є вищим за 0,5, то ризик кредиторів зведено до мінімуму: продавши половину майна, сформованого за рахунок власних коштів, підприємство може погасити свої боргові зобов’язання.

Коефіцієнт незалежності дає якісну картину фінансової стабільності та солідності досліджуваного підприємства.

Для оцінки очікуваних доходів пропонується показник достатності очікуваних доходів підприємства для виконання ним своїх зобов’язань, який може варіювати в межах від 0 (є недостатнім) до 1 (є повністю достатнім). Проміжне значення цей показник може набувати у випадках, коли експерт, який оцінює, неповністю впевнений у можливості досягнення підприємством, що досліджується, намічених результатів.

Оцінку репутації підприємства пропонується проводити за кількома напрямами: 1) через особисті контакти з його керівництвом і співробітниками та іншу побічну інформацію, яка допомагає визначити моральні якості і ділову активність; 2) шляхом з’ясування наявного досвіду роботи підприємства з банками, постачальниками, що дозволяє визначити його акуратність у додержанні умов договорів; 3) за допомогою аналізу грамотності складання звітних документів, що дає уявлення про рівень організації на цьому підприємстві облікової і аналітичної роботи. Подібну інформацію оцінити чіткими тематичними критеріями неможливо. Тому, пропонується описувати названий показник за допомогою функції належності, що має граничні значення 0 (негативна репутація), 1 (позитивна). Проміжні значення свідчать про міру відповідності об’єкта поняттю, зміст якого формалізується нечіткою множиною.

Для визначення показника конкурентоздатності продукції, що виготовляється, необхідно враховувати її відповідність світовим стандартам якості, співвідношення попиту і пропозиції щодо подібних її видів, можливість її реалізації з врахуванням запланованого рівня цін і майбутніх змін у платоспроможному попиті на відповідні види продукції. Цей показник також можна оцінювати за допомогою функції належності в межах від 0 до 1 (дефіцитна продукція). Проміжні значення свідчать про рівень цього показника, що склався для всіх видів продукції, яка виробляється підприємством, що аналізується.

В результаті запропонований приблизний перелік показників, які можуть бути використані для оцінки кредитоспроможності підприємства (табл. В 2).

Таблиця В2

Показники кредитоспроможності підприємства і межі їх зміни

№	Назва показника	Межі зміни
	Коефіцієнт ліквідності балансу	0….∞
	Коефіцієнт незалежності	0….1
	Достатність доходів	0….1
	Репутація	0….1
	Конкурентоздатність продукції	0….1

Якщо значення вказаних показників наближається до 0, ризик неплатежів є високим, якщо коливається в межах 0,4-0,6 – помірним, якщо наближається до 1 –низьким.

1.4. Інші методики самостійно опрацьовані студентом.