Підстави та порядок виникнення і припинення права

власності на землю.

Суб'єктивне право власності на землю виникає на підставах та у порядку, визначеному Земельним кодексом та іншими законами Украї­ни, що регулюють земельні відносини.

Підстави та порядок виникнення права власності на землю зумов­лені формою власності на землю. Тому, на думку авторів підручника з земельного права за редакцією М. В. Шульги, їх доцільно класифікувати на дві основні групи: підстави та порядок виникнення права приватної власності на землю і порядок та підстави виникнення права суспільної (публічної) власності на землю. Крім того, підстави та порядок виник­нення права приватної власності на землю можна поділити ще на дві самостійні підгрупи: підстави та порядок виникнення права приватної власності громадян на землю і підстави та порядок виникнення права власності юридичних осіб на землю. Що стосується виникнення права суспільної (публічної) власності на землю, то його підстави також можна поділити на дві групи - підстави та порядок виникнення права державної власності на землю і підстави та порядок виникнення права комунальної власності на землю.

Підстави та порядок виникнення права приватної власності на зем­лю. Підставою виникнення права власності па землю є юридичний факт, з яким он пов'язує виникнення цього права. Згідно з ЗК України до юри­дичних фактів, на підставі яких виникає право приватної власності на землю, належать:

- рішення органу влади про передачу земельної ділянки громадяни­нові у приватну власність;

- цивільно-правова угода;

- успадкування земельної ділянки.

Особливістю зазначених юридичних фактів є те, що за змістом вони являють собою активні дії органів влади та осіб, які набувають права власності на землю. Ці дії є складними за змістом, І вчинення їх регулю­ється правовими нормами, які у сукупності становлять порядок набуття права приватної власності на землю.

Проте порядок набуття права приватної власності на землю не є однаковим, оскільки залежить від підстав набуття землі у власність. Так, земельне законодавство встановлює порядок набуття права власності на землю громадянами шляхом:

- приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної прива­тизації;

- приватизації земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю);

- приватизації земельної ділянки за плату;

- придбання земельної ділянки за давністю користування (набуваль- на давність);

- придбання земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, на підставі цивільно-правового договору;

- успадкування земельної ділянки.

Порядок приватизації земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації. Відповідно до ст. 21 ЗК України право на безоплатну при­ватизацію землі мають лише громадяни України. Вони можуть претенду­вати на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у таких розмірах:

1. для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських під­приємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де перебуває фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано кілька сільськогос­подарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначаєть­ся як середній по цих підприємствах. Якщо сільськогосподарських підприємств немає на території відповідної ради, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

2. для ведення особистого селянського господарства - не більше як 2,0 га;

3. для ведення садівництва - не більше як 0,12 га;

4. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господар­ських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше як 0,25 га, у селищах - не більше як 0,15 га, в містах - не більше як 0,10 га;

5. для індивідуального дачного будівництва - не більше як 0,10 га;

6. для будівництва індивідуальних гаражів - не більше як 0,01 га.

Громадяни, заінтересовані одержати безоплатно у власність земель­ну ділянку із земель державної або комунальної власності із зазначеною метою, мають подати заяву до відповідного органу влади за місцем роз­ташування земельної ділянки, в якій зазначаються бажані розміри ділян­ки та мета її використання.

Процедуру набуття права власності шляхом приватизації земельної ділянки встановлено земельним законодавством.

Якщо уповноважений орган відмовився передати земельну ділянку у власність або залишив заяву без розгляду, громадянин має право зверну­тися до суду з заявою про примушення відповідного органу влади до вчи­нення дій, необхідних для безоплатної приватизації земельної ділянки.

Порядок приватизації земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю). Громадяни - працівники державних і комунальних сільськогос­подарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, заінтересовані одержати безоплатно у власність земельні ділян­ки, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, уста­нов та організацій, звертаються з клопотаннями про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

Підстави і порядок припинення права власності на землю. Підставами припинення права власності на землю с юридичні факти, з якими закон пов'язує припинення правовідносин права земельної власності. Земель­ний кодекс України визначає юридичні факти, що зумовлюють припинен­ня права державної, комунальної і приватної власності на землю.

Підставами припинення права держаної власності на землю є:

1. приватизація земель, які перебувають у власності держави;

2. розмежування земель державної і комунальної власності;

3. передача земельної ділянки держаної власності у комунальну влас­ність.

Підставами припинення права комунальної власності визнаються:

1. приватизація земель, які перебувають у комунальній власності;

2. передача земельної ділянки комунальної власності у власність дер­жави.

Загальною підставою припинення права державної і комунальної власності на землю є укладання уповноваженими органами цивільно- правових угод про перехід права власності на земельну ділянку, у тому числі і відповідно до міжнародних договорів.

Право приватної власності на землю може бути припинене з підстав, передбачених ст. 140 ЗК України. Такими підставами є:

1. добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

2. смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

3. відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

4. звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

5. відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

6. конфіскація за рішенням суду;

7. невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особа­ми без громадянства у встановлений строк у випадках, визначе­них цим Кодексом.