Опишіть напрямки використання коштів місцевих бюджетів України.

Видатки бюджету – кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. До видатків Державного бюджету України належать:- фінансування загальнодержавних централізованих програм підтримання та підвищення життєвого рівня населення, заходів щодо соціального захисту;- фінансування в галузі освіти, культури, науки, охорони здоров’я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, що має загальнодержавне значення;- фінансування виробничого і невиробничого будівництва, геологорозвідувальних, проектно-пошукових та інших робіт, що здійснюються відповідно до загальнодержавних програм;- національну оборону;- охорону навколишнього природного середовища;- утримання правоохоронних і митних органів;- утримання органів законодавчої, виконавчої, судової влади та прокуратури;- здійснення зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності;- трансферти, що передаються з Державного бюджету України до бюджетів АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя;- виплату усіх видів пенсій, видатків, спрямованих на захист громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, виплату допомоги з безробіття, витрати на професійне навчання незайнятого населення та заходи для створення додаткових робочих місць;- утворення державних матеріальних і фінансових резервів;- обслуговування внутрішнього та зовнішнього державних боргів;- інші заходи, що фінансуються з Державного бюджету України відповідно до законів України.

З місцевих бюджетів здійснюються видатки на:

- фінансування установ освіти, культури, науки, охорони здоров’я.

- утримання місцевих органів державної влади і самоврядування;

- фінансування підприємств і господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства, природоохоронних заходів;

Видатки бюджетів усіх рівнів повинні формуватися, виходячи з наявних коштів у дохідній частині бюджетів.

Витрати бюджету – видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Ознаки витрат бюджету:

а) за економічними ознаками: Поточні видатки пов’язані з наданням державних коштів юридичним і фізичним особам на їх утримання і покриття поточних потреб.

Капітальні видатки – це видатки на створення нових та розширення діяльності діючих підприємств, установ, організацій.

б) за суспільним призначенням: видатки відображають функції держави:

- економічну – видатки на економічну діяльність держави і науку;

- соціальну – видатки на соціальний захист і соціально-культурну сферу;

- оборонну – видатки на оборону;

- управлінську – видатки на утримання органів державної влади, правоохоронні органи, судову владу, митну і податкову служби.

в) за галузями економіки і соціальної сфери: видатки бюджету розподіляються відповідно до різних галузей: промисловість, будівництво, транспорт, сільське господарство, освіта, охорона здоров’я та ін.

г) за цільовим призначенням: виокремлюють видатки на: капітальне будівництво, капітальний ремонт, оплату праці, комунальних послуг та інші витрати.

д) за рівнями бюджетної системи розрізняють видатки Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

е) за формами бюджетного фінансування.

 

3. Розкрийте призначення і роль фінансового механізму у сучасній фінансовій системі.

Фінансовий механізм – це сукупність фінансових методів і форм, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства Функціонуванню фінансового механізму відповідають два методи фінансового впливу на соціально-економічний розвиток: фінансове забезпечення і фінансове регулювання.

Фінансове забезпечення переважає в умовах адміністративно-командної системи управління. Ресурси, які виділяються на основі рішень відповідних адміністративних органів, є їх матеріальним забезпеченням. Реалізується у трьох формах: самофінансування, кредитування, зовнішнє фінансування.

Самофінансування являє собою забезпечення потреб простого і розширеного відтворення виробництва за рахунок власних коштів юридичних і фізичних осіб.

Основою самофінансування як форми фінансового забезпечення є власний капітал. Залежно від форми власності він може бути індивідуальним – приватний, чи колективним – пайовий або акціонерний.

Кредитування як форма фінансового забезпечення полягає у тимчасовому використанні позичених ресурсів. Кредитування ґрунтується на принципах поворот ності, терміновості, платності й матеріального забезпечення кредитів.

Зовнішнє фінансування полягає у виділенні коштів певним суб’єктам на безповоротній і безоплатній основі. Це може бути державне фінансування з бюджету чи державних фондів цільового призначення, надходження коштів від громадських та доброчинних фондів і організацій даної країни та з-за кордону, гранти від міжнародних організацій тощо. Основним її видом є бюджетні асигнування.

Фінансове регулювання полягає у регламентуванні розподільних відносин у суспільстві й на окремих підприємствах. Оскільки фінанси являють собою розподільні й перерозподільні відносини, то фінансові методи регулювання, по суті, є методами розподілу. Існують два методи розподілу доходів: сальдовий і нормативний.

Сальдовий метод передбачає виділення підсумкового (сальдового) елемента в розподілі доходу. Як правило, саме цей сальдовий елемент несе в собі основне стимулююче навантаження. Так, прибуток підприємств є різницею між валовими доходами і валовими витратами. Якраз це стимулює зростання доходів і зниження витрат. Проміжні елементи розподілу за сальдовим методом визначаються на основі окремих розрахунків.

Нормативний метод розподілу полягає в тому, що всі елементи розподілу визначаються за нормативами, які встановлюються стосовно об’єкта розподілу. Нормативним є розподіл прибутку при його оподаткуванні. Ставка податку на прибуток поділяє його на дві частини: перша вноситься до бюджету держави, друга становить чистий прибуток, яким підприємство розпоряджається самостійно.

Ефективність фінансового механізму залежить від цілеспрямованого вибору відповідних важелів та дійовості їх впливу на окремі сторони соціально-економічного розвитку. Сукупність важелів становить систему управління фінансовим механізмом. За напрямом своєї дії вони поділяються на дві групи: стимули і санкції. Стимули матеріалізують фінансове заохочення, а санкції – покарання. На практиці в ролі стимулів виступають різні пільги (в оподаткуванні, кредитуванні тощо), а санкції – це штрафи, пені та ін. Крім того, важелі керування фінансовим механізмом поділяються на окремі види: принципи, умови і порядок формування доходів, нагромаджень і фондів, порядок здійснення витрат, умови і принципи фінансування і кредитування.

 

Екзаменаційний білет № 18

1. Надайте характеристику основним нормативно-правовим засадам регулювання бюджетної системи України.

Проект закону про Державний бюджет розробляє Кабінет Міністрів України. Міністр фінансів України на підставі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України визначає рівень доходів і видатків бюджету і дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій до проекту Державного бюджету України.

Правовою базою міжбюджетних відносин є Конституція України, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Бюджетний кодекс України, яка визначає як саму структуру органів влади, так і середовище й стимули для взаємозв’язків між органами влади різних рівнів. Бюджетний кодекс врегульовує правовий статус суб’єктів міжбюджетних відносин, визначає порядок врегулювання міжбюджетних відносин на засадах стабільності та передбачуваності ресурсів місцевих бюджетів, стимулює місцеві органи влади до розвитку свого економічного потенціалу. Бюджетним кодексом встановлено:

· розмежування видів видатків між видами бюджетів і відповідальність за їхнє фінансування та виконання;

· розмежування видів доходів місцевих бюджетів на доходи, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, та доходи, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

· порядок вирівнювання спроможності місцевих бюджетів за рівнем надання бюджетних послуг, для чого застосовується єдиний фінансовий норматив бюджетної забезпеченості у розрахунку на одного мешканця;

· прозорий та простий порядок розподілу міжбюджетних трансфертів; компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень унаслідок наданих державою податкових пільг.