Ціна в системі маркетингового комплексу

Ціна – це грошовий вираз вартості товару.

У комплексі маркетингу ціна – це сума грошей, яку споживачі повинні заплатити для отримання товару. Ціни можуть бути роздрібні, оптові, пільгові та ін. Встановлена фірмою ціна повинна відповідати цінності пропозиції, інакше споживачі будуть придбавати товари конкурентів.

Ціна, яку платять за товари чи послуги споживачі, має різні назви: плата (за навчання, квартиру, оренду), проценти (за бан­ківський кредит, посередництво), страховий внесок, гонорар, та­риф (за проїзд чи перевезення вантажів), аванс, комісійні, заробітна плата. У будь-якому разі з погляду маркетингу ціна - це гроші, або якась інша компенсація, що її пропонують за перевідступлення права власності чи користування товарами (послугами).

Політика цін традиційно є одним із головних елементів маркети­нгу з кількох причин. По-перше, ціна - один із головних інструме­нтів у конкурентній боротьбі. По-друге, відповідний рівень цін дає можливість виробникові продати товар, отримати відповідні доходи і прибутки, а споживачеві цей товар придбати і використати для власної потреби. По-третє, ціна - це просто і точно вимірювана змінна, яка традиційно використовується в усіх економічних розра­хунках підприємства. По-четверте, ціна - важлива передумова до­сягнення підприємством своїх стратегічних цілей (освоєння ринків чи стратегічних просторів). По-п'яте, у ринковій економіці ціна є надійним зрівнювачем попиту та пропонування товарів.

Головними чинниками, під впливом яких формується ціна, є:

1) собівартість продукції;

2) вийняткові якості, відмінні особливості, що приваб­люють покупця;

3) ситуація на ринку, де аналогічний товар пропо­нується іншими фірмами конкурентами.

 

68. Взаємозв"язок попиту і ціни

Як відомо, попит - це кількість товарів, котру споживачі го­тові та можуть придбати за дану ціну, на даному ринку, протягом даного періоду. Існує кілька головних чинників, що визначають величину попиту: рівень цін, рівень доходів споживачів, цінова еластичність попиту тощо. Закон попиту стверджує, що на ринку діє обернена залежність між цінами та кількістю товарів, які ку­пують споживачі. Якщо товар дешевшає, то його купують більше (так званий ефект заміни).

цін впливає не величину реаль­ного доходу споживачів (так званий ефект доходу). На відміну від ефекту заміни ефект доходу може призвести до того, що спо­живачі купуватимуть порівняно меншу кількість товару, що став дешевшим, якщо вирішать, що цей товар гірший за інші, дорожчі товари, які вони можуть купити тепер, коли їхній реальний дохід збільшився (так званий ефект Гіффена). Отже, сумарний ефект зміни ціни залежить від відносної величини та відносного напря­мку дії ефектів заміни і доходу.

Відповідно до цього всі товари можна поділити на такі кате­горії:

- товари стандартної якості: коли ціни на них знижуються - ефекти заміни і доходу діють в одному напрямку, стимулюючи споживачів купувати більшу кількість товару;

-товари низької якості: коли ціни на них знижуються, ефект доходу стимулює споживачів купувати більше, а ефект заміни - менше (збільшується купівля якісних товарів). Як правило, ефект заміни сильніший, а тому споживачі не купують більшої кількос­ті таких товарів, коли ціна на них падає;

- так звані товари Гіффена. Цей вид товарів є рідкістю. Вони існують лише там, де на такий товар припадає значна частка ви­трат споживачів. Наприклад, у країнах Сходу з низьким рівнем промислового розвитку таким товаром є рис. Якщо людина ви­трачає 90 % свого доходу на цей продукт, а лише 10 % - на інші продукти харчування, наприклад, м'ясо, то зниження ціни на рис на 10 % веде до зростання реального доходу на 9 %. Тоді людина збільшує споживання м'яса, що уможливлює їй зменшення спо­живання рису. Навпаки, у разі збільшення цін на рис на 10 % лю­дина взагалі не дозволить собі купувати м'ясо, а тому мусить ма­ксимально збільшити закупівлю рису.