Особливості проектування бази даних в середовищі CASE-засобуERwin.

CASE-технологія являє собою методологію проектування ІС, а також набір інструментальних засобів, що дозволяють у наочній формі моделювати предметну область, аналізувати цю модель на всіх етапах розробки і супроводу ІС і розробляти додатка відповідно до інформаційних потреб користувачів. Більшість існуючих CASE-засобів засновано на методологіях структурного (в основному) чи об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування, що використовують специфікації у виді чи діаграм текстів для опису зовнішніх вимог, зв'язків між моделями системи, динаміки поводження системи й архітектури програмних засобів.

Із самого початку CASE-технології і розвивалися з метою подолання цих обмежень шляхом автоматизації процесів аналізу й інтеграції підтримуючих засобів. Вони мають достоїнства і можливостями, перерахованими нижче.

Єдина графічна мова. CASE-технології забезпечують всіх учасників проекту, включаючи замовників, єдиною строгою, наочною і інтуїтивно зрозумілою графічною мовою, що дозволяє одержувати доступні для огляду компоненти з простій і ясну структуру. При цьому програми представляються двовимірними схемами (які простіше використовувати, ніж багато сторінок текстового опису), що дозволяють замовнику брати участь у процесі розробки, а розроблювачам - спілкуватися з експертами предметної області, розділяти діяльність системних аналітиків, проектувальників і програмістів, полегшуючи їм захист проекту перед керівництвом, а також забезпечуючи легкість супроводу і внесення змін у систему.

Єдина БД проекту. Основа CASE-технології - використання бази даних проекту (репозиторію) для збереження всієї інформації про проект, що може розділятися між розроблювачами відповідно до їхніх прав доступу

Інтеграція засобів. На основі репозиторію здійснюється інтеграція CASE-засобів і поділ системної інформації між розроблювачами..

Підтримка колективної розробки й управління проектом. CASE-технологія підтримує групову роботу над проектом, забезпечуючи можливість роботи в мережі, експорт-імпорт будь-яких фрагментів проекту для їхнього розвитку і/чи модифікації, а також планування, контроль, адміністрування і взаємодія, тобто функції, необхідні в процесі розробки і супроводу проектів

Макетування. CASE-технологія дає можливість швидко будувати макети (прототипи) майбутньої системи, що дозволяє замовнику на ранніх етапах розробки оцінити, наскільки вона прийнятна для майбутніх користувачів і влаштовує його.

Генерація документації. Уся документація у проекті генерується автоматично на базі репозиторію (як правило, відповідно до вимог діючих стандартів).

Верифікація проекту.

Автоматична генерація об'єктного коду. Генерація програм у машинному коді здійснюється на основі репозиторію і дозволяє автоматично побудувати до 85-90% об'єктного чи коду текстів на мовах високого рівня.

Супровід і реінжинірінг. Супровід системи в рамках CASE-технології характеризується супроводом проекту, а не програмних кодів. Засоби реінжинірінга і зворотного інжиніринга дозволяють створювати модель системи з її кодів і інтегрувати отримані моделі в проект, автоматично обновляти документацію при зміні кодів, автоматично змінювати специфікації при редагуванні кодів і т.п.

1.Правила побудови схеми реляційної бази даних.

2.Визначення сховищ даних їх характеристика та призначення

3.Характеристика етапів інфологічного проектування.

4.Характеристика багатовимірноїмоделі сховища даних.

5.Правила виділення інформаційних об’єктів при інфологічному проектуванні БД.

6.Характеристика моделей побудови сховищ даних: “зірка” та “сніжинка”.

7.Стратегії розподілення даних в розподіленій БД

8.Характеристика опцій цілістності даних, каскадного оновлення та каскадного вилучення даних.

9.Поняття сховища і вітрини даних передумови їх розроблення та характеристика застосування.

10.Характеристика етапів проектування БД.

11.Послідовність робіт при вимірному проектування сховища даних.

12.Характеристика функцій адміністратора БД.

13.Відмінності проектування сховищ даних від проектування БД.

14.Порядок приведення відношення до 2НФ.

15.Порядок приведення відношення до 3НФ.

16.Порядок приведення відношення до 4НФ.

17.Процедура вилучення синонімії та омонімії при інфологічному проектуванні баз даних.

18.Види та правила побудови сутностей в середовищі Erwin

19.Характеризувати та дати визначення: бази даних, СКБД, репозитарію метаданих та архіва даних

20.Характеристика проектування БД на зовнішньому рівні.

21.Характеристика зв’язків між сутностями в середовищі Erwin.

22.Характеристика та послідовність виконання робіт автоматизації проектування БД в середовищі Erwin.

22.Характеристика реляційних моделей побудови сховищ даних.

 

23.Сутність та види фрагментації при проектуванні розподіленої БД.

24.Системи керування базою даних (СКБД) та її функцiї.

25.Визначення та приклади транзитивної та багатозначної залежностi.

26.Характеристика та призначення внутрішніх і зовнішніх об’єднань таблиць.

27.Визначення сховища даних та характеристика гібридної моделі сховища даних.

28.Характеристика багатозначних залежностей та правила приведення реляційних відношень до четвертої нормальної форми

29.Системи керування базами даних (СКБД) та технології їх функціонування.

30.Функції системи керування базами даних (СКБД) та обгрунтування її вибору.

31.Недоліки ненормалізованої БД та переваги нормалізації реляційних відношень.

32.Визначення та приклади функціонально та повної функціональної залежності та правило приведення до 2НФ.

33.Характеристика реляційних моделей побудови сховищ даних.

34.Особливості проектування бази даних в середовищі CASE-засобуERwin.