Правила агрегації інформаційних об’єктів при інфологічному проектуванні БД.

2. Другий крок — агрегація атрибутів і компонування їх в інформаційні об'єкти. Процес агрегації атрибутів і визначення об'єктів є ітеративним, тобто послідовним.

Для великих і складних систем з різними функціями і великою кількістю документації перелік атрибутів аналізують окремо по кожній функціональній задачі чи їх комплексу. В основі агрегації лежить аналіз типів співвідношень між атрибутами.

Порядок виконання процедури агрегації такий.

2.1. Спочатку серед атрибутів виокремлюються ті, між якими існує однозначний зв'язок в обох напрямах (1:1). Такі атрибути агрегуються в один об'єкт, якому присвоюється унікальне ім'я. Наприклад, атрибути «код матеріалу», «назва матеріалу», «оди­ниця вимірювання» об'єднуються в один об'єкт під назвою «МАТЕРІАЛ». Важливим моментом є вибір імені об'єкта. Іден­тифікація об'єкта за якимсь ім'ям залежить від того, якій сутності предметної області відповідає даний об'єкт. Виконуючи такий аналіз, іноді необхідно додатково уточнювати ім'я атрибута для однозначного його семантичного трактування.

При цьому слід пам'ятати, що в результаті виконання 2.1 один і той самий атрибут може потрапити до кількох об'єктів. Наприклад, код робітника може бути включений до об'єкта «ПРАЦІВНИК», який уміщує всю довідкову інформацію про працюючих на підприємстві, а також до об'єкта «ВИРОБІТОК», що вміщує дані про щоденний виробіток кожного робітника.

2.2. Після багаторазового виконання 2.1 перевіряють атрибути, що залишились, на тип співвідношення з виокремленими об'єк­тами; якщо серед них є такі, що перебувають у співвідношенні 1: 1 з виокремленими об'єктами, то їх приєднують до відповідних об'єктів.

2.3. Якщо серед решти атрибутів немає таких, які б перебу­вали з виокремленими об'єктами у співвідношенні 1; 1, то необхідно виконати перевірку на співвідношення 1: Б між ре­штою атрибутів і виокремленими об'єктами. При такому типі співвідношення може існувати функціональна залежність, але слід пам'ятати, що співвідношення 1: Б у цьому разі означа­тиме те, що в екземплярах об'єкта можуть дублюватись зна­чення даного атрибута. Такі атрибути приєднуються до виок­ремлених об'єктів.

2.4. Якщо після виконання описаного аналізу ще залишаться атрибути і серед них немає таких, які б перебували з виокремле­ними об'єктами у співвідношенні 1: 1 чи 1: Б, то вирішують пи­тання про створення з решти атрибутів окремих нових об'єктів. Не виключена можливість, що при цьому може з'явитися об'єкт, який містить лише один атрибут. Це свідчить про те, що існують недоліки в проектуванні на зовнішньому рівні. Тому потрібно виконати дообстеження ПО з погляду поповнення таких об'єктів атрибутами, яких бракує.

Отримані об'єкти необхідно ідентифікувати унікальними іме­нами. Іменувати об'єкт краще одним словом і бажано, щоб це був іменник, наприклад «ДЕТАЛЬ», «МАТЕРІАЛ», «ПОСТАЧАЛЬ­НИК». Але не завжди можна ідентифікувати об'єкт одним сло­вом, тому іменами об'єктів можуть бути також словосполучення, які складаються з дієслова або іменників (наприклад, «НАДХО­ДЖЕННЯ МАТЕРІАЛУ», «ВИДАТОК МАТЕРІАЛУ»).