ТОП 10:

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАУКОВО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ



 

Індивідуальна робота, об’ємом до 30 сторінок машинописного тексту формату А4, (шрифт Times New Roman14, інтервал 1,5, поля стандартні) повинна включати:

1. Титульний лист на якому вказується назва вузу, кафедри на якій виконана робота, тема роботи, курс, група та П.І.Б. студента, П.І.Б. викладача.

2. План роботи (простий або складний), тобто ті питання, які будуть розглянуті в роботі.

3. Вступ.

4. Основна частина.

5. Висновки (до 1 стор. тексту).

6. Література (в тому числі Інтернет), яка була використана при виконанні роботи.

Індивідуальна робота може бути виконана у вигляді презентації в форматі Power Point, та містити до 25 слайдів.

ТЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

1. Дармакірті і розвиток вчення про судження і умовивід в його праці «Капля логіки».

2. Теорія аргументації в працях Чуньцю і Чжанього.

3. Мо-цзи і теорія «правильних» понять (імен).

4. Теорія гіпотези в трактаті «Мобянь» школи Мо-цзи.

5. Апорії Зенона Елейського та їх вклад в розвиток логіки.

6. Протагор і його вчення про умовиводи.

7. Геракліт про загальні закони мислення.

8. Демокріт і його внесок в розвиток індуктивної логіки.

9. Софісти про мистецтво логічних дискусій.

10. Сократ про вчення дефініції (визначення) і його значення для істини.

11. Чуттєве і раціональне (логічне) пізнання в працях Платона.

12. Аристотель - засновник сучасної модальної логіки. Основні ідеї.

13. Зенон про логічні критерії істини.

14. Вчення стоїків про істинність і хибність, судження, умовиводи.

15. Вчення І. Росцеліна про одиничні поняття.

16. Розвиток П. Абеляром логіки в працях «Логіка», «Діалектика».

17. У.Оккам, розвиток теорії знаків в логіці.

18. П.Іспанський - вчення про модуси категоричного силогізму.

19. Ф.Аквінський - вчення про модальну логіку і види умовиводів.

20. Розвиток логічних операцій в працях Р.Луллія.

21. Ф.Бекон -засновник індуктивної логіки. Основні ідеї.

22. Р. Декарт основні правила нової логіки і критерії істини.

23. Т.Гоббс - вчення про теорію умовиводів і силогізмів.

24. Г.Лейбніц про основні принципи логіки і логічні модальності.

25. Вчення І.Канта про трансцедентальну логіку.

26. Діалектична логіки Г.В. Гегеля. Основні ідеї.

27. Дж.С.Мілль як систематизатор індуктивної логіки.

28. Вчення Г.Фреге про квантори і логічні функції.

29. Б.Рассел як засновник філософії логічного аналізу. Парадокс Рассела.

30. К.Гедель про принципи формалізації наукових знань.

31. Л. Вітгенштейн про логічно довершену (ідеальну) мову науки.

32. Основні ідеї некласичної логіки М. Васил'єва. Металогіка.

33. Вклад С.Поварніна в розробку теорії доведення і спростування.

34. Ф Прокопович про важливість логічного мислення в процесі пізнання істини.

35. Розвиток логіки в Україні в XX ст. (П.В. Конкін, В.І. Шинкарук, М. Попович та ін.).

 

Критерії оцінки індивідуальних завдань

Критерії Бали (тах - 20)
Відповідність завданню Так / Ні - 0 балів за все завдання
Володіння термінологічним апаратом дисципліни 0-1-2-3-4-5
Логічність, стиль викладення матеріалу 0-1-2-3-4-5
Знання літератури та коректне цитування 0-1-2-3-4-5
Формулювання висновків, що утворюють новий сенс 0-1-2-3-4-5

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Головною формою роботи студентів є самостійна робота над курсом. Адже будь-яка освіта є перш за все самоосвітою. Якою б плідною не була б робота викладача, але без відповідної самостійної роботи студента вона не дасть якісних результатів. Оскільки лише сам студент, отримавши від викладача відповідні рекомендації, консультації тощо, може переосмислити отриману інформацію, виробити критичне бачення, поглибити власні знання й, в решті решт, напрацювати власну точку зору та власну позицію щодо обговорюваних проблем.

Для глибокого та якісного засвоєння навчального модулю «Логіка» перш за все рекомендується детально ознайомитися з робочою навчальною програмою дисципліни, переліком літератури, змістом та методичними рекомендаціями щодо підготовки до семінарських і практичних занять, питаннями, що винесені на залік, а також - критеріями оцінювання роботи. Це допоможе на початковому етапі зорієнтуватися у новому предметі, уявити його внутрішню логіку, послідовність розгляду тем та накреслити загальний план роботи протягом часу, відведеного на вивчення дисципліни.

Також, студентам варто відвідувати лекційні заняття через їх інформативно-консультаційний характер. На лекційних заняттях студент засвоює базову інформацію щодо конкретної теми, у відповідності до навчальної програми, отримує певні орієнтири у науковій літературі (необхідні для подальшого самостійного наукового пошуку) та мають змогу під час заняття отримати відповіді на незрозумілі або спірні питання. Елементом самостійної роботи студентів у цьому відношенні може бути робота із власним конспектом лекцій для повторювання матеріалу, формулювання коментарів, питань, виявлення моментів, що потребують уточнення або у науковій літературі, або завдяки консультаціям з викладачем. Робота з конспектом також є корисною перед наступною лекцією (для пригадування попереднього матеріалу), або перед семінаром.

Важливою частиною процесу навчання є семінарські та практичні заняття, які можуть бути як академічними так і інноваційними. Але проведені у будь якій формі, вони потребують попередньою самостійної роботи студентів. У процесі підготовки до семінарських занять студентам варто слідувати методичним порадам щодо підготовки до занять, а також використовувати різні види самостійної роботи, такі, як зокрема, підготовка розгорнутого плану відповіді на питання, підготовка тез виступу,

конспект джерел (наукової літератури або навчальної літератури, джерел), підготовка схем, таблиць, виконання практичних вправ.

Вагомою складовою самостійної роботи студентів є виконання індивідуальних завдань й індивідуальна консультація. Остання проводиться викладачем згідно із затвердженим графіком. Особливо потрібні консультації студентам, які навчаються за індивідуальним графіком, або з будь-яких причин пропустили лекцію чи семінар, отримали незадовільну оцінку тощо.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 1. - 6 годин

Змістовий модуль 1. Вступ до логіки - 2 години

1.Мислення як предмет логіки. Основні принципи правильного мислення.

2. Виникнення логіки та її розвиток. Структура сучасної логіки.

При підготовці до семінарського заняття за даною темою студентові слід з’ясувати, що термін «логіка» загалом застосовується у трьох головних значеннях, серед яких вирізняється наукова дефініція логіки як філософської науки про форми та закони теоретичного пізнання на рівні абстрактного мислення.

Студент також мусить осмислити сутність опосередкованого теоретичного пізнання і відмінності його від пізнання безпосереднього (практичного, чуттєвого).

Готуючись до семінарського заняття студент також повинен детально ознайомитися з причинами та передумовами виникнення науки логіки на тлі Європи, та

простежити ступені її еволюції. Зокрема важливим є:

· простеження зародження інтересу філософів і античної людини взагалі до переваг риторики - тут особливий інтерес викликає феномен софістики;

· висвітлення аристотелівської критики щодо софістики і формулювання Стагіритом засад формальної логіки;

· дослідження характерних відзнак логіки у добу Середньовіччя, Нового та Найновішого часу.

Студент також повинен знати характеристику сучасного стану науки логіки - зокрема висвітлити її окремі галузі та їх задачі.

ПРАКТИКУМ І

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.176.189 (0.008 с.)