Картування поверхні фундаменту за регіональними геофізичними полями

 

9.1 Мета і завдання роботи

 

Метою робіт є ознайомлення студентів зі способами прогнозу гравіактивних границь у геологічному розрізі.

Завдання робіт полягає у прогнозуванні різновікової (мезозой, палеозой і рифей) поверхні консолідованих гірських порід автохтону (фундаменту) уздовж заданої ділянки інтерпретаційного профілю за допомогою кількісних методів інтерпретації регіональних аномалій поля сили тяжіння і магнітного поля.

 

9.2 Порядок виконання роботи

 

9.2.1 Ознайомитись з геофізичними методами картування поверхні фундаменту [1, п. 5.7.6] і елементами методики тектонічного районування [1, п. 5.7.7, пункти 5÷10], а також для виконання кількісної інтерпретації геофізичних регіональних аномалій необхідно вивчити її методи [1, тема 3, пункти 3.6.1.6 і 3.6.1.7 та п. 3.6.2].

9.2.2 На графіках спостережених або регіональних аномалій магнітного поля (для мінімального спотворення результатів подальших розрахунків радіус осереднення поля, за яким визначались регіональні аномалії, повинен бути не більше 10000 м) і з використанням тектонічних і геофізичних карт виявити аномалії, що ймовірно зумовлені геометрією поверхні фундаменту.

Якщо у подальшому виконується інтерпретація спостережених полів, то з їх графіків необхідно вилучити локальні аномалії (згладити їх по лінії фону), які були проінтерпретовані при виконанні завдань за попередніми лабораторними роботами. Обрані магнітні регіональні аномалії виділити на фоні інших графічним способом.

9.2.3 За регіональними магнітними аномаліями, припустивши, що вони зумовлені вертикальними або нахиленими блоками фундаменту, визначити глибину їх залягання, товщину, кут падіння та надлишкову намагніченість (способи Петерса-Голуб – [1, п. 3.6.1.6 і 3.6.1.7]. Точність інтерпретації аномалій залежить від ступеня їх видовження по напрямку тектонічних зон (відношення малої і великої осей аномалії). Для великих регіональних аномалій, права і ліва гілки яких по інтерпретаційному профілю виходять в область своїх від’ємних значень, виконати оцінку глибини залягання підошви мегаблоку фундаменту (точніше субгоризонтальної поверхні, що у середині мегаблоку, яка обмежує його верхню магнітоактивну частину) за емпіричною формулою Л. В. Буліної [1, п. 5.7.7].

9.2.4 Виконати прогноз геометрії поверхні фундаменту за допомогою експресного методу картування гравіактивної поверхні за регіональним гравітаційним полем [1, п. 3.6.2.2]. Опорні значення глибин залягання елементів фундаменту визначити за опорною сейсмогеологічною моделлю або за тектонічними картами. Середньозважену надлишкову густину фундаменту прийняти Ds_ф» 0.20∙10³ кг/м³.

9.2.5 Прогнозні уточнення геометрії фундаменту за результатами інтерпретації згладжених спостережених полів або регіональної складової гравітаційного поля винести на інтерпретаційну модель глибинного розрізу.

9.2.6 За результатами інтерпретації регіональних магнітних аномалій скорегувати первинну геометрію поверхні фундаменту в розрізі інтерпретаційної моделі. Параметри глибинних розломів і контактів блоків по можливості залишити без змін, тобто такими, що були визначені у попередніх роботах.

9.2.7 Зробити висновки щодо достовірності і точності картування поверхні фундаменту за геофізичними полями при створенні прогнозних моделей будови глибинного геологічного розрізу.

 

9.3 Звітні матеріали

 

9.3.1 Графіки згладжених спостережених і регіональних складових гравітаційного і магнітного полів та первинна регіональна модель розрізу з перебудовами, виконаними у попередній роботі.

9.3.2 Графічні побудови на кривих магнітних регіональних аномаліях, необхідні для виділення виявлених аномалій і для кількісної інтерпретації, результати розрахунків у зошиті за кожною магнітною регіональною аномалією.

9.3.3 Розрахунки геометрії поверхні фундаменту за одним із способів інтерпретації регіональної складової (або згладженого спостереженого) поля сили тяжіння.

9.3.4 Графічні перебудови на первинній моделі (глибинних розломів та поверхні фундаменту).

9.5.5 Висновки щодо достовірності і точності картування поверхні фундаменту за геофізичними полями при створенні прогнозних моделей будови глибинного геологічного розрізу.

 

9.4 Питання для самоперевірки

 

9.4.1 Експресний метод картування гравіактивної поверхні та параметри глибинного розрізу, що використовуються у цьому методі.

9.4.2 Кореляційно-статистичний метод прогнозу поверхні фундаменту та параметри глибинного розрізу, що розраховуються у цьому методі.

9.4.3 Способи Петерса-Голуб та Л. В. Буліної.

9.4.4 Властивості контактної поверхні, отриманої способами інтерпретації потенціальних полів, за О.К.Маловічко.

9.4.5 Зв'язок між інтенсивністю потенціальних полів і глибиною залягання поверхні фундаменту.

 

Зауваження: Для виконання роботи потрібно використати карту поверхні домезозою MapFundament+Profiles.srf для аналізу її поведінки по інтерпретаційному профілю.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №10