ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Проголошення УНР

Мета: охарактеризувати відносини між ЦР та більшовицьким урядом наприкінці 1917 — на початку 1918 рр.; визначити передумови, зміст та наслідки ІІІ та ІV Універсалів Центральної Ради; продовжувати розвивати вміння працювати з джерелами інформації, аналізувати матеріал, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; на основі розповіді про подвиг героїв Крут виховувати в учнів почуття гордості за український народ та

національно-патріотичні почуття.

Основні поняття: «Корніловський заколот», «Жовтневий переворот», «ІІІ Універсал», «ІV Універсал», «І Всеукраїнський з’їзд Рад», «бій під Крутами».

Обладнання: картки з документами, карта.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань;

• показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії періоду Громадянської війни;

• на основі аналізу різних джерел інформації:

а) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань;

б) описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів визвольних змагань;

в) складати політичні портрети видатних діячів Української революції.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Діалогічне спілкування

1. Назвіть основні події початку Української революції.

2. Охарактеризуйте передумови, зміст та наслідки І й ІІ Універсалів ЦР.

3. Чим було зумовлене протистояння між ЦР і ТУ влітку 1917 р.?

4. Розкрийте зміст Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріату.

5. Подумайте і назвіть прорахунки ЦР на першому етапі Української революції. До чого вони призвели?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

У політичних конфронтаціях і суперечках між ЦР і ТУ добігало кінця літо 1917 р. Наростання економічного розвалу держави, загострення політичної боротьби, невдачі на фронті у поєднанні з національними рухами на окраїнах Російської імперії вели державну владу до повного паралічу. Наслідком такої ситуації стало наростання у суспільстві невдоволення діяльністю ТУ.

Наприкінці серпня спробу захопити й проголосити диктатуру зробив головнокомандувач Південно-Західного фронту генерал Корнілов. Заколот не вдався завдяки рішучій протидії всіх організацій і партій революційної демократії. Проте ця перемога ще більше ускладнила ситуацію і призвела до посилення впливу більшовиків, які розпочали підготовку до захоплення влади.

Боротьба більшовиків з УЦР

У ч и т е л ь. Зрозуміло, що керівництво більшовицької Росії було невдоволене самостійницькою політикою УЦР та рішучою відсіччю спробам установлення радянської влади в Україні. До початку грудня 1917 р. уряд Леніна отримувався тактики підбурювання до повалення влади ЦР власними українськими силами. Але спроба повстання у Києві 30 листопада провалилася — повсталих роззброїли і відправили залізницею до Росії. Через декілька днів спробу захопити Київ здійснив 2-й Гвардійський корпус. Але його марш на Київ з Поділля без бою зупинив під Васильковом 1-й Український корпус генерала П. Скоропадського.

Конфлікт ЦР і Раднаркому РСФРР досяг апогею. 4 грудня 1917 р. В. Леніним і Л. Троцьким був підписаний «Маніфест до українського народу», якій містив ультимативні вимоги до ЦР.

Робота з таблицею

Маніфест до українського народу
Положення Маніфесту	Вимоги до УЦР
• Визнання УНР та її права на самовизначення аж до відокремлення від Росії. • Звинувачення УЦР у проведенні «двозначної буржуазної політики» • Невизнання УЦР повноважним представником українського народу	• Відмовитися від спроб дезорганізувати загальний фронт. • Припинити роззброєння більшовицьких частин. • Н е пропускати на Дон та Урал, де розгорнулося антибільшовицьке повстання, військові частини • Сприяти радянським військам у боротьбі з «контрреволюційними» повстаннями

Завдання

• Поміркуйте, яку мету переслідували більшовики, публікуючи цей Маніфест.

У ч и т е л ь. У цей драматичний момент 4 грудня 1917 р. у Києві розпочав роботу Всеукраїнський з’їзд рад, на якому більшовики планували здійснити внутрішній переворот і захопити владу, але сил для цього в них виявилося

замало. Серед 2,5 тис. делегатів вони становили лише незначний відсоток і тому не могли здобути переваги. За цих обставин закономірно, що Всеукраїнський з’їзд рад ухвалив резолюцію про підтримку Центральної Ради та кваліфікував ультиматум РН К як замах проти УНР. Розуміючи, що події розвиваються не за їхнім сценарієм, більшовики залишили Всеукраїнський

з’їзд рад і перебралися до Харкова, який того часу був осередком більшовизму в Україні.

У день закінчення з’їзду радянська Росія оголосила війну ЦР.

Робота з хронологічною таблицею

Війна Радянської Росії проти УНР
Дата	Подія
8 грудня 1917 р.	Захоплення Харкова російськими військами під командуванням В. Антонова-Овсієнка
11 грудня 1917 р.	Початок роботи Харківського з’їзду рад, до якого прибули делегати-більшовики, що залишили з’їзд у Києві. Об’єднавшись із делегатами від рад Донецько- Криворізького басейну, вони проголосили себе І Всеукраїнським з’їздом рад
12 грудня 1917 р.	Проголошення з’їздом рад у Харкові встановлення радянської влади в Україні; створення нової радянської УНР із власним урядом — Народним Секретаріатом, який звернувся до Раднаркому Росії з проханням про військову допомогу. Існування двох українських держав із власними законодавчими та виконавчими органами дестабілізували й розкололи українське суспільство; Радянська Росія отримала привід для подальшого захоплення українських територій
Грудень 1917 р. — сі- чень 1918 р.	Наступ більшовиків на Україну у трьох напрямках: 1) Гомель–Чернігів–Бахмач–Київ під командуванням Р. Берзіна; 2) Брянськ–Глухів–Конотоп–Бахмач–Київ під командуванням А. Знаменського; 3) Бєлгород–Харків–Лозова–Катеринослав–Полтава– Київ під командуванням П. Єгорова. Загальне керівництво всіма цими силами мав здійснювати А. Антонов-Овсієнко. Захопили: Катеринослав (26 грудня), Олександрівськ (10 січня), Миколаїв (14 січня), Одесу (17 січня), Херсон (18 січня)

Завдання

1. Чому війна з більшовицькою Росією виявилася неминучою?

2. Поміркуйте, чому ЦР не змогла мобілізувати український народ для відсічі більшовицькій агресії.

 

Проголошення УНР

Мета: охарактеризувати відносини між ЦР та більшовицьким урядом наприкінці 1917 — на початку 1918 рр.; визначити передумови, зміст та наслідки ІІІ та ІV Універсалів Центральної Ради; продовжувати розвивати вміння працювати з джерелами інформації, аналізувати матеріал, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; на основі розповіді про подвиг героїв Крут виховувати в учнів почуття гордості за український народ та

національно-патріотичні почуття.

Основні поняття: «Корніловський заколот», «Жовтневий переворот», «ІІІ Універсал», «ІV Універсал», «І Всеукраїнський з’їзд Рад», «бій під Крутами».

Обладнання: картки з документами, карта.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань;

• показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії періоду Громадянської війни;

• на основі аналізу різних джерел інформації:

а) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань;

б) описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів визвольних змагань;

в) складати політичні портрети видатних діячів Української революції.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Діалогічне спілкування

1. Назвіть основні події початку Української революції.

2. Охарактеризуйте передумови, зміст та наслідки І й ІІ Універсалів ЦР.

3. Чим було зумовлене протистояння між ЦР і ТУ влітку 1917 р.?

4. Розкрийте зміст Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріату.

5. Подумайте і назвіть прорахунки ЦР на першому етапі Української революції. До чого вони призвели?