Системи класифікації та кодування інформації. Ієрархічна та фасетна системи класифікації.

Класифікація – це розподіл заданої множини об'єктів на підмножини згідно ознак схожості або відмінності.

Сукупність правил такого розподілу та його результат називаються системою класифікації, а ознаки – ознаками класифікації.

Етап такого розподілу називається ступенем класифікації, а кількість ступеней визначає глибину класифікації.

Підмножина об'єктів, отримана в результаті такого розподілу за одним чи кількома ознаками класифікації, створює класифікаційне групування.

Існують два методи класифікації – ієрархічний та фасетний.

Ієрархічний метод – це метод класифікації, за яким задана множина об'єктів послідовно розподіляється на підпорядковані множини.

Фасетний метод – це метод класифікації, за яким задана множина об'єктів розподіляється на незалежні групування за незалежними ознаками класифікації.

Під кодуванням техніко-економічної інформації розуміється утворення та присвоєння позначення об'єкту класифікації, ознаці класифікації та класифікаційному групуванню.

Знаки метода кодування складають алфавіт коду. Він може бути цифровим, буквеним, буквено-цифровим.

Число знаківв алфавіте створює основу кода, а їх кількість- довжину кодового позначення. Порядокрозміщення знаков в кодівідображує структуру кода.

Існуючи стандарти кодування використовують наступні основні методи кодування: послідовний; паралельний; порядковий; серійно-порядковий.

Послідовний метод характеризується тим, що послідовно вказуються залежні ознаки класифікації, а паралельний метод – тим, що вказуються незалежні ознаки класифікації.

Порядковий метод використовує для позначення коду числа натурального ряду.

Серійно-порядковий метод використовує для позначення ознак коду числа натурального ряду із закріпленням окремих діапазонів (серій) цих чисел або букв.

Результатом класифікації і кодування інформації є класифікатори.

Під класифікатором розуміється документ систематизованого зведення найменувань обєктів класифікації, ознак класифікації, групувань класифікації та їх кодових позначень.

Класифікатори бувають: загальнодержавними; міжгалузевими; галузевими; класифікатори підприємства.

В ієрархічній системі між класифікаційними групуваннями встановлюється відношення підпорядкування. Вона будується згідно ряду формально-логічних правил. До найбільш важливих правил відносяться: кожне класифікаційне групування повинно ділитися тільки за однією основою (ознакою); отримані групування н повинні повторюватися; сума підмножин ділення повинно складати ділену множину.

Переваги ІСК: інформаційна ємкість; зручність обробки; можливість конструювання мнемоничних кодів, що несуть семантичне навантаження.

Недоліки: Необхідність мати великі резерви ємкості(глибину системи і кількість групувань на кожній ступені); Відсутність можливості інформаційного пошуку за довільною сукупністю ознак.

Фасетна система класифікації не має жорсткої класифікаційної структури і ділить множину об'єктів на незалежні групування за різними ознаками класифікації.

Деякий набір ознак, що характеризують множину об'єктів, називається фасетами.

Значення фасетів (терміни) відповідають конкретним вираженням ознак. Множина, що класифікується, ділиться на фасеті багаторазово та незалежно. Звичайно фасети розміщуються у вигляді простого перерахування.

Класифікаційні групування створюються в результаті комбінацій значень, що взяті з відповідних фасетів.Ємкість фасетної системи визначається числом фасетів та кількістю ознак в фасеті.

Переваги ФСІ: гнучкість, що дозволяє їй пристосуватися до різних задач, які вирішуються в ІУСТ; можливість пошуку за будь-якою сукупністю фасетів.

Основним недоліком є її складність.