III. Виплата, розмір та тривалість надання допомоги по частковому безробіттю

3.1. Перерахування підприємству коштів для виплати допомоги по частковому безробіттю здійснюється територіальним органом щомісяця протягом 15 робочих днів після отримання від підприємства відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини другої статті 47 Закону України „Про зайнятість населення” (додаток 5).

3.2. Підприємство виплачує кошти працівникам у строк не більше ніж 3 робочі дні після їх надходження на рахунок підприємства за окремою платіжною відомістю для виплат допомоги по частковому безробіттю (відомості на виплату грошей). Копія зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника (відомості на виплату грошей) подається територіальному органу не пізніше 10 календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю.

У разі скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва у працівників, які не були включені до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю, підприємство додатково подає територіальному органу на розгляд комісії відомості про таких осіб і копію спільного рішення підприємства та виборного органу профспілкової організації або вільно обраного представника (представників) працівників підприємства (у разі відсутності первинної профспілкової організації), з якою (яким) укладено колективний договір, про те, що зупинення (скорочення) виробництва є вимушеним (вичерпано всі можливі заходи запобігання).

3.3. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством з першого дня зупинення (скорочення) виробництва у межах строку зупинення (скорочення) виробництва, але не більш як 180 календарних днів протягом року.

3.4. Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.

Розмір допомоги визначається під час затвердження бюджету Фонду, виходячи з фінансових можливостей, і не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.

3.5. Підприємство не може звернутися за наступним одержанням з Фонду коштів для виплати працівникам, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю, раніше ніж через рік після закінчення строку виплати допомоги по частковому безробіттю.

3.6. Підприємство відповідає за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю та цільове використання коштів Фонду.

3.7. У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю (розірвання трудового договору протягом 6 місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги по частковому безробіттю), з дня закінчення виплати допомоги по частковому безробіттю з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40, пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України), кошти, отримані підприємством, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої допомоги по частковому безробіттю звільненої особи.

Допомога по частковому безробіттю не надається працівникам, які отримують оплату часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції) відповідно достатті 113 Кодексу законів про працю України.

Територіальний орган на підставі інформації з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування про припинення трудових відносин з особами, які отримували допомогу по частковому безробіттю, повідомляє про це територіальний орган Державної інспекції України з питань праці.

3.8. За наявності підстав територіальний орган вживає заходів щодо повернення в повному обсязі коштів, наданих підприємству для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю.

3.9. Кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю не надаються підприємствам, якими не дотримано вимоги статті 47 Закону України „Про зайнятість населення”та цього Порядку.

3.10. Територіальний орган контролює цільове використання коштів, що перераховуються підприємству для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю, шляхом проведення відповідної перевірки протягом 30 календарних днів після останньої виплати такої допомоги працівникам та має право отримувати від підприємства необхідні пояснення з цих питань, у тому числі в письмовій формі.

Територіальний орган має право перевіряти достовірність відомостей, поданих підприємством для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання підприємством виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю в разі відмови або перешкоджання з боку підприємства у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання підприємством коштів Фонду.

3.11. Спори, що виникають з питань надання та цільового використання коштів для виплати підприємством допомоги по частковому безробіттю працівникам, розглядаються у встановленому законодавством порядку.

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
03.01.2013 № 2
	Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 р. за № 131/22663

Про затвердження Порядку надання територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, послуг з професійної орієнтації осіб

 

На виконання частини другої статті 33 Закону України "Про зайнятість населення" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок надання територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, послуг з професійної орієнтації осіб, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціальної політики України від 19 вересня 2011 року № 356 "Про затвердження Положення про надання соціальних послуг з професійної орієнтації у державній службі зайнятості", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 грудня 2011 року за № 1419/20157.

3. Департаменту ринку праці та зайнятості (Лазебна М.В.) забезпечити подання цього наказу до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію в установленому законодавством порядку.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Коломійця В.М.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр	Н. Королевська
ПОГОДЖЕНО: Заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Перший заступник Голови Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні Перший заступник Голови Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні	Б.М. Жебровський С.М. Кондрюк О. Мірошниченко

 

	ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства соціальної політики України 03.01.2013 № 2
	Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 р. за № 131/22663

ПОРЯДОК
надання територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, послуг з професійної орієнтації осіб

 

І. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає організаційно-правові засади надання територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах (далі - територіальні органи) послуг з професійної орієнтації населення (далі - профорієнтаційні послуги).

1.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (далі - центральний орган), та його територіальні органи при здійсненні професійної орієнтації керуються Конституцією, законами України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та іншими законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, постановами правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), іншими нормативно-правовими актами, а також цим Порядком.

1.3. У цьому Порядку терміни "професійна орієнтація", "професійне інформування", "професійне консультування" та "професійний відбір" вживаються у значеннях, визначених частиною першою статті 32 та частиною першою статті 33 Закону України "Про зайнятість населення".

1.4. Профорієнтаційні послуги надаються усім соціальним групам та віковим категоріям осіб, які звернулися до територіальних органів, а також групам осіб, які потребують професійної орієнтації, за письмовим зверненням їх представників до центрального та/або територіальних органів.

1.5. Основними завданнями професійної орієнтації є:

забезпечення умов для професійного самовизначення особи, вибору або зміни нею виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи та/або напряму професійного навчання;

сприяння досягненню балансу між професійними якостями, уподобаннями та індивідуальними особливостями людини і потребами ринку праці у працівниках відповідних професій і кваліфікацій;

сприяння підвищенню соціальної та професійної мобільності особи, мотивації до легальної зайнятості в Україні, реалізації індивідуального потенціалу особистості;

формування конструктивної поведінки особи на ринку праці.

1.6. Професійна орієнтація базується на таких принципах:

комплексний характер надання профорієнтаційних послуг;

адресність та індивідуалізація послуг;

узгодження інтересів особи та суспільства;

рівні можливості отримання особами профорієнтаційних послуг незалежно від місця проживання (реєстрації), роботи, навчання, віку, статі, раси, етнічного та соціального походження, політичних, релігійних та інших переконань, майнового стану та інше;

добровільність і безкоштовність отримання профорієнтаційних послуг;

конфіденційність та рекомендований характер висновків професійного консультування (далі - профконсультування) і професійного відбору (далі - профвідбір).