Вивчити особливості будови спорофіта і гаметофіта бріїд на прикладі політриха звичайного, або зозулиного льону.

Розгляньте гаметофіт зозулиного льону. Зверніть увагу на те, що стебла його прямостоячі, густо вкриті зеленими листками. В нижній частині стебла є багатоклітинні ризоїди.

Політрих звичайний має дводомні гаметофіти. Чоловічі гаметофіти на верхівці розширені розеткоподібно, листки розетки червонувато-бурі, ширші і коротші за стеблові листки. Жіночі гаметофіти мають на верхівці листочки, які не відрізняються від стеблових. Між верхівковими листочками розташовані архегонії та антеридії, які мають звичайну для мохоподібних форму.

Спорогон має коробочку, ніжку і стопу; коробочка зверху вкрита ковпачком (черевце архегонія). На повздовжньому розрізі спорогона видно, що коробочка складається з урночки, внизу вона переходить в апофізу, а з верху покрита кришечкою. Над урночкою є епіфрагма, а по краю містяться дрібні зубці з заокругленими краями, так званий перистом. Зубці перистома дуже гігроскопічні, відіграють роль при відкриванні і закриванні коробочки. Навколо урночки розташований спорангій з спорами. Спори політриха проростають у нитчасту протонему, в якої розвиваються дорослі рослини-гаметофіти.

Розгляньте постійний мікропрепарат „Стебло зозулиного льону”, замалюйте і позначте епідерму, кору, основну частину.

 

 

Зозулин льон

Під якими номерами на малюнку показані: - жіночий гаметофіт, - чоловічий гаметофіт, - коробочка з ковпачком, - архегогії, - антеридії, - сперматозоон, - коробочка спорогону зі спорами, - повздовжній розріз коробочки спорогона (позначити: - кришечку; - урночку; - апофізу; - колонку; - спорангій) - проростання спори і формування гаметофіта, - спорогон.

Користуючись гербарієм ознайомитися з видовою різноманітністю мохоподібних.

Запишіть і запам’ятайте українські та латинські назви розглянутих представників.

Запитання для самоаналізу і самоперевірки

1. Що розвивається із зиготи у сфагнуму?

2. Як називаються зубчики, що містяться по краю урночки у мохів і яка їх роль?

3. Порівняйте гаметофіти сфагнуму і зозулиного льону.

4. Чому сфагнум здатний накопичувати багато води?

5. Від яких рослин пішли мохи? Які особливості їх розвитку на Землі?

 

Лабораторне обладнання: мікроскопи, піпетки, предметні і покривні скельця, леза бритв, лупи, гербарні та живі об’єкти, постійні мікропрепарати, таблиці.

Рекомендована література

1. Гордеева Т.Н. и др. Практический курс систематики растений. М.: Просвещение -1986.. -С. 84-89.

2. Морозюк С.С. Систематика рослин. Лабораторні заняття. К.: Вища школа, 1988. -С. 82-88.

3. Чопик В.І., Липа О.Л. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум. К.: Вища школа, 1998. –С. 6-19.

4. Сергиевская Е.В. Систематика высших растений. Пр.курс. Санкт-Петербург, 1998. –С 25-33.

5. Нечитайло В.А., Липа О.Л. Систематика вищих рослин.:К. “Вища школа”, 1993. –С. 49-59.

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 16.

Тема: Відділ Плауноподібні – Lycopodiophyta, Відділ Хвощеподібні – Equisetophyta.

Мета: Показати переваги спорофітної лінії еволюції вищих рослин порівняно з гаметофітною на основі вивчення особливостей будови та циклу розвитку плауноподібних, та хвощеподібних.

Професійна спрямованість: Матеріал даної теми необхідний вчителю біології при викладанні тем: „Відділ Хвощеподібні”, „Відділ Плауноподібні” (Біологія. 6 кл.)

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

 

1. Загальна характеристика відділу Плауноподібні.

2. Характерні ознаки класу Плауновидні. Цикл розвитку рівноспорових плауноподібних на прикладі плауна булавовидного.

3. Клас Молодильникові. Цикл розвитку різноспорових плаунів на прикладі селагінели.

4. Походження та екологія плауноподібних.

5. Загальна характеристика відділу Хвощоподібні. Викопні хвощоподібні.

6. Особливості класу Хвощовидні: будова спорофіту та гаметофіту, цикл розвитку (на прикладі хвоща польового).

 

ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ