Ознайомитися з морфологічними особливостями пагонів та шишок різних видів хвойних.

Розглядаючи гербарні зразки різних видів хвойних, зверніть увагу на особливості будови їх пагонів. Насамперед видно, що серед хвойних є не лише види з голчастими листками, які сидять безпосередньо на видовжених пагонах (ялина, ялиця, тис, яловець) або зібрані пучками на бічних укорочених пагонах (сосна, модрина тощо). У представників родів туя, кипарис, кипарисовик (Chamaecyparis Planch.) пагони вкриті дрібними лускоподібними листками, супротивно розташованими і притиснутими до стебла.

Серед хвойних, що мають лише видовжені пагони, у ялівця звичайного листки колючі і розташовані по 3 у мутовках, у ялини листки чотиригранні (на поперечному розрізі ромбічні), у тиса - ланцетоподібні або лінійні, зверху з добре помітною жилкою, а знизу з двома світлими смужками, що проходять по краю листка.

Шишки у ялівця і тиса соковиті, ягодоподібні, до 1 см діаметром (називаються шишкоягодами), у ялівця вони майже чорні, а у тиса- червоні.

У ялини і ялиці шишки здерев’янілі, у ялиці вони прямостоячі і після достигання насіння розпадаються, а у ялини – повислі і не розпадаються,а тільки розкриваються.

Кількість листків (хвоїнок) на вкорочених пагонах у хвойних - таксономічна ознака. Так у модрини і кедра хвоїнок у пучку буває дуже багато (кілька десятків), причому модрина листки на зиму скидає, а кедр ні.

Шишки модрини здерев’янілі, не розпадаються, шишки кедра після достигання насіння розпадаються.

У сосни вкорочені пагони несуть по 2-3-5 (іноді 4 або 8) хвоїнок, довжина яких коливається від 2 до 45 см при ширині лише 1-2 мм; листки на поперечному розрізі плоско – опуклі або тригранні, середня жилка з одним або двома пучками, це можна побачити, розглянувши поперечний розріз хвої сосни. Шишки сосни здерев’янілі, розкривні, різноманітні за формою і розмірами.

Під якими номерами на малюнку показані шишки?

-смереки сибірської; -сосни звичайної; -модрини сибірської; -ялини звичайної; - сосни білої; -туї західної; -смереки Нурдмана; -яловеця звичайного; -кипариса вічнозеленого; -ялини сибірської; -сосни сибірської.

Замалювати пагони 4 різних представників відділу Сосноподібних.

Запишіть та запам’ятайте українські та латинські назви 10 видів пінопсид,,поширених у флорі України та Житомирщини.

Запитання для самоаналізу і самоперевірки

1. Якими життєвими формами представлені сучасні голонасінні?
2. Чому сосноподібні разом з вищими споровими називають архегоніальними рослинами?
3. Яку будову має мікростробіл сосни?
4. Чим представлений чоловічий гаметофіт у сосноподібних? В чому особливості його формування?
5. Яку будову має шишка сосни? Чим відрізняються шишки 1-го, 2-го, 3-го року?
6. Яка будова насінного зачатка?
7. Що собою являє жіночий гаметофіт сосноподібних? Де і як він утворюється?
8. Яке значення появи насінини в еволюції рослинного світу?
9. За якими ознаками відрізняється ялина і ялиця, кедр і модрина, кипарис і туя, яловець і тис?
10. У чому переваги голонасінних порівняно з вищими споровими рослинами?

 

Лабораторне обладнання: мікроскопи, постійні мікропрепарати, лупи, леза бритв, голки, таблиці, колекції шишок, гербарії.

Рекомендована література

1. Морозюк С.С. Систематика рослин. Лабораторні заняття. -К.: Вища школа, 1988. -С. 107-116.

2. Чопик В.І., Липа О.Л. Лабораторний практикум. 1989. –С. 44-67.

3. Сергиевская Е.В., Систематика высших растений. Пр.курс.1998. –С. 95-158.

4. Нечитайло В.А., Липа О.Л. Систематика вищих рослин. -К.: Вища школа, 1993. –С. 110-126.

 

 

Навчальне видання

 

Муж Галина Василівна

 

 

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«БОТАНІКА. Систематика рослин»

 

Надруковано з оригінал-макета автора

Підписано до друку 31.05.12. Формат 60х90/16. Ум. друк.арк. 4,25

Обл. вид арк. 8,5. Друк різографічний.

Гарнітура Times New Roman. Зам. 384. Наклад 100.

 

Видавництво Житомирського державного університету імені Івана Франка

Свідоцтво про державну реєстрацію:

серія ЖТ № 10 від 07.12.04 р.

м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40

електрона пошта ([e-mail])