Сутність Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS).

Оскільки Європейське співтовариство поставило за мету сприяти міжуніверситетській кооперації як засобу покращення якості освіти на благо студентів і вищих навчальних закладів, а програму обміну студентами визначено як вагомий елемент такої міжуніверситетської співпраці та для збільшення можливостей зростання їх навчальної! професійної кар'єри й працевлаштування через визнання дипломів, виникла необхідність розроблення механізму взаємного визнання академічних успіхів студентів та їх кваліфікацій. Тому в експериментальному проекті, організованому в рамках програми ІРАЗМЕС, було розроблено Європейську систему перезарахування кредитів (ECTS) як засіб покращення визнання освіти для навчання за кордоном. Сьогодні ECTS рухається від своєї обмеженої вузької експериментальної стадії до ширшого використання як елементу європейського масштабу у вищій освіті.
ECTS забезпечує інструментом, аби гарантувати прозорість, збудувати мости між навчальними закладами й розширити можливості вибору для студентів. Система сприяє полегшенню визнання навчальних досягнень студентів закладами через використання загальнозрозумілої системи оцінювання — кредитів та оцінок, а також забезпечує засобами для інтерпретації національних систем вищої освіти.
ECTS базується на трьох ключових елементах: інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємній угоді (між закладами-партнерами і студентом) і використанні кредитів ECTS (визначають навчальне навантаження для студентів). Ці три ключові елементи приводяться в дію через використання трьох основних документів: інформаційного пакета, заяви/навчального контракту та переліку оцінок дисциплін. Перш за все ECTS використовується студентами, викладачами та закладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невід'ємною частиною освіти студента.
За своєю суттю ECTS не регулює змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм. Це питання якості, яка повинна визначатися самими вищими навчальними закладами під час створення необхідних баз для укладання двосторонніх чи багатосторонніх угод про співпрацю.
Повне визнання навчання означає, що його період за кордоном (включаючи екзамени чи інші форми оцінювання) замінює відповідний період навчання в місцевому університеті (включаючи екзамени чи інші форми оцінювання), хоча зміст погодженої програми навчання може відрізнятися.
Використання ECTS є добровільним і базується на взаємній довірі та переконаності щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.

ECTS забезпечує прозорість такими засобами:
1. Кредитами ECTS, які є числовим еквівалентом оцінки, що призначається розділам курсу, аби окреслити обсяг навчального навантаження студентів, і необхідні для завершення курсу;
2. Інформаційним пакетом, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організації та структуру навчання і розділів курсу;
3. Переліком оцінок із предметів, який показує здобутки студентів у навчанні у спосіб, який є всебічним і загальнозрозумілим та може легко передаватися від одного закладу до іншого;
4. Навчальним контрактом, що стосується навчальної програми, яка буде вивчатися, і кредитів ECTS, які будуть присвоюватися за успішне її закінчення, і є обов'язковим як для місцевого та закордонного закладів (home and host institutions), так і для студентів.

Щоби сприяти визнанню завершеного чи пройденого за кордоном навчання, необхідні спілкування та гнучкість навчальних закладів. У цьому головну роль повинні відіграти координатори ECTS, оскільки їхнє основне завдання — займатися навчальними й адміністративними аспектами ECTS.
Повний діапазон розділів курсу факультету/закладу, який використовує ECTS, має бути доступним для студентів, які навчаються за програмою обміну, включаючи розділи курсів, що читаються на рівні аспірантури (докторантури). Студентам слід давати можливість вивчати звичайні розділи курсу й ті, що спеціально для них розроблялися, і не варто позбавляти можливості виконувати вимоги, необхідні для одержання ступеня чи диплома закордонного закладу.
ECTS, окрім цього, дає можливість для подальшого навчання за кордоном. З ECTS студент не обов'язково повернеться назад до місцевого закладу після періоду навчання за кордоном; він/вона може віддати перевагу тому, щоб залишитися в закордонному закладі, — можливо, щоб здобути ступінь чи навіть перейти до третього закладу. До компетенції закладів належить вирішувати, прийнятне це чи ні і які умови студент повинен виконати, щоб одержати диплом чи реєстрацію перезарахування кредитів. Навчальні заклади приймають рішення на основі задекларованих навчальних здобутків студентів у вигляді переліку оцінок у окремих дисциплін.
ECTS може мати успіх лише за умов добровільної участі, прозорості, гнучкості й клімату взаємної довіри та впевненості. Основними вимогами є: призначення координатора ECTS від навчального закладу; призначення координаторів ECTS із числа працівників кафедр за дисциплінами на всіх факультетах, що мають намір користуватися ECTS; призначення кредитів ECTS для блоків курсу; випуск інформаційного пакета щодо всіх навчальних предметів/дисциплін, у яких ECTS буде використовуватися/використовується, рідною мовою та однією з мов країн ЄС; використання форм заяв для студентів; перелік оцінюваних дисциплін і навчальних контрактів.