Місцеві податки і збори. Повноваження місцевих органів влади щодо впровадження місцевих податків і зборів. Порядок обчислення та стягнення окремих видів платежів.

Вся система фінансування виробничої і соціальної інфраструктури, підготовки та перепідготовки робочої сили, комунально-побутового обслуговування населення, здійснення заходів по благоустрою, забезпечення санітарно та екологічно чистого навколишнього середовища та ряду інших заходів, здійснюються через місцеві органи влади. Саме місцеві податки і збори повинні становити основну дохідну статтю бюджетів територіальних громад міст, сіл та їх об'єднань і направлятися на підтримку та розвиток місцевої інфраструктури.

Місцеві податки і збори – обов’язкові платежі, що встановлюються сільськими, селищними, міськими радами згідно законодавства, справляються в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць і зараховуються до їх бюджетів.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у процесі встановлення та скасування податків та зборів в Україні, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до прикінцевих положень Податкового кодексу органам місцевого самоврядування необхідно забезпечити у місячний термін з дня набрання чинності Кодексу прийняття рішень щодо встановлення місцевих податків та зборів, визначених Кодексом.

Податковим Кодексом визначено, що до місцевих податків та зборів належать два податки (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок) та тризбори (збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір).

ПКУ передбачає значне скорочення кількості місцевих податків та зборів — з 14 до 5. Причина такого радикального кроку досить банальна: більшість місцевих податків та зборів були неефективними, тобто витрати на їх адміністрування перевищували суми надходжень до місцевих бюджетів від таких платежів.

Місцеві податки і збори в Україні є складовою системи оподаткування. Як правило місцеві податки і збори (обов'язкові платежі) не відіграють вирішальної ролі у формуванні консолідованого і місцевих бюджетів. Вони виступають як додаткові джерела фінансування, що доповнюють надходження від загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів) до Державного і місцевих бюджетів. Перехід регіонів на місцеве самоуправління і самофінансування вимагає створення відповідної системи фінансування регіонального господарства. Тому об'єктивно зростає роль і значення системи місцевих податків, зборів (обов'язкових платежів) у сучасних умовах.

З урахуванням особливостей кожного регіону, держава, шляхом правового регулювання податкових і бюджетних відносин, надає місцевим органам самоврядування право запроваджувати місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), які в межах своєї компетенції також мають право застосовувати пільгові ставки, повністю відміняти місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у їх сплаті.

Місцеві органи самоврядування по кожному платежу розробляють і затверджують положення, яким визначається порядок сплати і перерахування до місцевого бюджету податків, зборів(обов’язкових платежів).

Платниками місцевих податків і зборів – є юрид. та фіз. особи, незалежно від форми господарювання та власності, які здійснюють діяльність на території України і визначені платниками згідно з базою оподаткування.