Мд од. І — маржинальний дохід на одиницю /-го виробу; кп і — комбінація продажу ї-го виробу.

За даними прикладу він дорівнюватиме 0,27 грн [(0,15 • 0,4) +(0,35 • 0,6) ]. Звідси точка беззбитковості за­гальна по підприємству - 100 000 од. [27 000/0,27].

Точка беззбитковості продукту А = 100 000 * 0,4 = 40 000 од.

Точка беззбитковості продукту Б = 100000 • 0,6 = 60 000 од.

Якщо необхідно визначити операційний прибуток, ціну або змінні витрати певного продукту при багатопродуктовому вироб­ництві, то найзручніше це виконати за допомогою формули операційного прибутку, де послідовно формувати дохід та загальні змінні витрати для кожного продукту, позначаючи невідомі параметри через «X».

Приклад 7. Припустимо, що поточний обсяг реалізації під­приємства «Зоря» дорівнює 1 300 од. продукції.

За умови збереження значення інших параметрів діяльності (див. приклад 1) визначимо запас міцності підприємства в нату­ральних одиницях і грошовому виразі, а також коефіцієнт запасу міцності.

Запас міцності в одиницях = Фактичний (плановий) обсяг продажу в одиницях/ точка беззбитковості в одиницях

Запас міцності в гривнях = Фактичний (плановий) обсяг продажу в гривнях – Точка беззбитковості в гривнях

коефіцієнт запасу міцності = запас міцності/ фактичний (плановий) обсяг продажу

Розв 'язання прикладу 7.

1. Точка беззбитковості у натуральних одиницях дорівнює 560 од. [280 000 / (1200 - 700)], а у грошовому виразі — 672 000 грн (560 • 1200).

2. Запас міцності для вказаного обсягу діяльності складає 740 од. (1300-560), тобто 888 000 грн (740 • 1200).

Приклад 8. Припустимо, що керівництво підприємства «Зо­ря» (див. приклад І) планує збільшити обсяг продажу на 5 %. Зважаючи на те, що решта вихідних даних не змінилася, потрібно розрахувати фактор операційного важеля і за його допомогою спрогнозувати зміну операційного прибутку.

Розв 'язання прикладу 8.

І. Для одержання прибутку у сумі 164 000 грн підприємству слід продати 888 од. (див. розрахунки до прикладу 1).

2.Маржинальний дохід при вказаному обсязі діяльності ста­новить 444 000 грн [888 • (1200 - 700)].

3. Фактор операційного важеля = Маржинальний дохід/операційний прибуток

Фактор операційного важеля = 2,7 [444 000/164 000 ].

4.При зростанні обсягу продажу на 5 % операційний прибуток збільшиться на 13,5 % (5 '2,7), тобто складатиме 186 140 грн.

% зміни продаж * фактор операційного важеля = %зміни прибутку

Приклад 9. Підприємство «Фокс» (див. приклад 5) виготовляє й реалізує два види продукції, фактичний обсяг яких складає 370 000 од. Визначимо запас міцності підприємства в цілому та по окремому виду продукції в натуральних одиницях.

Розв 'язання прикладу 9.

1. Середньозважений маржинальний дохід дорівнюватиме 0,27 грн [(0,15 • 0,4) + (0,35 • 0,6)].

2.Точка беззбитковості загальна по підприємству — 100 000 од. (27 000/0,27).

Точка беззбитковості продукту А - 100 000 • 0,4 = 40 000 од. Точка беззбитковості продукту Б = 100 000 • 0,6 = 60 000 од. 3.Запас міцності підприємства становить 270 000 од. (370 000 -100 000).

Запас міцності продукту А = 270 000 - 0,4 = 108 000 од. Запас міцності продукту Б = 270 000 • 0,6 = 162 000 од.

Крім розрахунку вищерозглянутих показників підприємство також повинно знати, який вплив'на операційний прибуток матимуть зміни інших (крім обсягу продажу) параметрів його діяльності — ціни, змінних витрат на одиницю та постійних ви­трат. Для відповіді на поставлене питання доцільно скористатися формулою (2) і визначити за її допомогою величину операційно­го прибутку за існуючими (вихідними) даними щодо відповідних факторів, а потім — за їх прогнозованими величинами.

Приклад 10. Повернемося до вихідних даних прикладу [ і на їх основі визначимо, як вплине на операційний прибуток змен­шення змінних витрат на одиницю на 1 % та одночасне зростання постійних витрат на 0,5 %.

Разе 'язання прикладу 10.

1. Операційний прибуток при поточному рівні діяльності 800 од. - 800•(1200 - 700) - 280 000 - 120 000 грн.

2.Операційний прибуток за нових умов = 800 • (1200 - 700 х х 0,99) - (280 000•1,005) = 124 200 грн.

Як видно, таке рішення приведе до зростання операційного прибутку підприємства і відповідно до поліпшення його фінансо­вого стану,

 

 

ТЕМА 6

АНАЛІЗ РЕЛЕВАНТНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Приклад 1.

Компанія виробляє мотори, які продає за ціною 230 грн. Витрати компанії включають:

• змінні виробничі витрати — 175 грн на одиницю;

• постійні виробничі витрати — 120 000 грн за рік;

• комісійні ділерам — 14 грн за одиницю;

• інші змінні витрати на збут — 15 грн на одиницю.

Звичайний обсяг реалізації моторів становить 9 500 од, на рік. Компанія отримала спеціальне замовлення на 1500 моторів за ціною 190 грн кожний. Але виконання цього замовлення потребує 1000 год. понадурочних робіт з оплатою 4 грн за годину. Ви­конання спеціального замовлення не потребує витрат на збут та оплату комісійних.

Необхідно вирішити, чи варто приймати спеціальне замовлен­ня, обґрунтувавши рішення відповідними розрахунками.

Розв 'язання прикладу І.

1. Данні для аналізу виконання спеціального замовлення на­ступні:

Показники	Поведінка показника у разі прийняття спецзамовлення	Рєле вантні дані
Змінні вир витрати	Збільшаться	Так
Комісійні ділерам	Не зміняться	Ні
Інші змінні витрати на збут	Не зміняться	Ні
Постійні виробничі витрати	Збільшаться	Так
Виручка від спензамовлення	Збільшиться	Так

2. Визначимо рєлевантні доходи від продажу продукції за спецзамовленням: 190 • 1500 = 285 000 грн.

3. Розрахуємо рєлевантні витрати на виконання замовлення. За умовами прикладу прийняття додаткового замовлення призве­де до зростання як змінних, так і постійних виробничих витрат. При цьому виникає можливість уникнути змінних збутових ви­трат. Звідси додатковими витратами будуть:

— змінні виробничі витрати = 175•1500 = 262 500 грн;

— постійні виробничі витрати = 1000•4 = 4 000 грн.

Разом релевантні витрати = 266 500 грн.

4. Висновок: спецзамовлення доцільно прийняти, оскільки до­даткові доходи від продажу 1500 моторів перевищують додаткові витрати на їх виготовлення, тобто компанія має можливість отримати додатковий прибуток у сумі 18 500 грн (285 000 -266 500).

Мінімальна ціна всього спецзамовлення = Заг релевантні витрати на вик спецзамовлення

Мінімальна ціна одиниці продукції спецзамовлення = Загальні релевантні витрати на виконання спецзамовлення: Кількість одиниць продукції в спецзамовленні

Приклад 2. Є така інформація про витрати на виготовлення одиниці продукту «Н»:

Показники	Грн
Основні матеріали	2,6
Основна заробітна плата	3,0
Змінні загальновиробничі витрати	0,4
Постійні загальновиробничі витрати	2,0

Постійні загальновиробничі витрати розподілені виходячи з 300 тис.од. продукту «Н» згідно з планом. Адміністративні ви­трати в розрахунку на рік складають 120 тис. грн і мають постій­ний характер. Звичайна ціна продажу одиниці продукту «Н» складає 10 грн.

Необхідно визначити мінімальну ціну продукту «Н», якщо на підприємство надійшла разова пропозиція на виготовлення 2 тис. од. такого продукту та її виконання не вплине на звичайний обсяг продажу.

Розв 'язання прикладу 2.

1. Релевантними витратами виконання спецзамовлення будуть лише змінні виробничі витрати, тобто (2,6 + 3 + 0,4) * 2000 = = 12 000 грн.

2. Мінімально припустима ціна одиниці продукту «Н» = 12 000 /2000 = 6 грн.

Приклад 3. Підприємство виготовляє продукцію, до складу якої входить напівфабрикат «А-10». Цей напівфабрикат воно ви­робляє самостійно. Інформація про повну виробничу собівартість одного напівфабрикату наведена нижче:

• прямі матеріали — 12

• пряма заробітна плата — 10

• змінні виробничі накладні витрати — 9

• прямі постійні виробничі накладні витрати — 7

• непрямі пост витрати загальновиробнич характеру —11

Разом — 49

Підприємство розглядає варіант придбання зазначеного на­півфабрикату у постачальника, який пропонує поставляти їх за ціною 40 грн за одиницю. Для забезпечення річного запланова­ного обсягу виробництва продукції необхідно використовувати 55 тис. напівфабрикату «А-10», що є базою для розподілу по­стійних накладних витрат. Підприємство має вирішити, чи доцільно розпочати закупівлю цього напівфабрикату у постачальника та припинити його власне виробництво.

Розв'язання прикладу 3.

1. Розрах витрати на придбання напівфабрикатів назов­ні:

55 000 * 40 = 2 200 000 грн.

2. Обчислимо релевантні витрати власного виробництва на­півфабрикатів:

— прямі матеріали = 12 * 55 000 = 660 000 грн;

— пряма заробітна плата = 10 * 55 000 =550 000 грн;

— змінні виробничі накладні витрати =9х55000=495000грн;

— прямі постійні виробничі накладні витрати = 7 х 55000 = 385 000 грн.

Разом: 2 090 000 грн.

3. Альтернативні витрати дорівнюють нулю, оскільки у під­приємства немає жодної альтернативи для використання звільне­них виробничих потужностей.

4. Порівняємо витрати на придбання з виробничими витрата­ми:

2200 тис. грн > 2090 тис. грн.

Отже, підприємству вигідніше продовжувати власне виробни­цтво напівфабрикату, ніж придбавати його зовні, оскільки еко­номія витрат складатиме 110 тис. грн.

Приклад 4. Припустимо, що в прикладі 3 підприємство може передати в оренду вивільнені виробничі потужності з оплатою у сумі 9,2 тис. грн щомісяця. За таких умов альтернативні витрати означатимуть втрату доходу у вигляді орендних платежів, якщо власне виробництво напівфабрикатів буде збережено. Тобто аль­тернативні витрати дорівнюють 9000 * 12 = 108 000 грн. Порівня­ємо витрати на придбання із сумою виробничих та альтернатив­них витрат:

Витрати альтернативи виготовляти напівфабрикат самостійно показники	грн	Витрати альтернативи «придбавати напівфабрикат у постачальника»
Прямі матеріали	660 0000	показники	гривні
Пряма заробітна плата	550 000	Витрати на придбання	2 200 000
Змінні виробничі накладні витрати	495 000
Прямі постійні виробничі накладні витрати	385 000
Альтернативні витрати	108 000
Разом	2 198 000	Разом	2 200 000

Таким чином, підприємству не слід відмовлятися від само­стійного виробництва напівфабрикатів. Інакше, якщо вони придбаватимуться у постачальника, то підприємство зможе втратити 2 тис. грн.

Приклад 5. Припустимо, що в прикладі 4 у разі припинення власного виробництва підприємству вдасться уникнути непрямих постійних накладних витрат у сумі 3 тис. грн. Отже, вказані ви­трати стають релевантними для прийняття остаточного рішення. В даній ситуації аналіз релевантних даних виглядатиме так:

Витрати альтернативи «виготовляти напівфабрикат самостійно»	Витрати альтернативи «придбавати напівфабрикат у постачальника»
показники	гривні	показники	гривні
Прямі матеріали	660 000	Витрати на придбання	2 200 000
Пряма заробітна плата	550 000
Змінні виробничі накладні витрати	495 000
Прямі постійні виробничі накладні витрати	385 000
Непрямі постійні витрати загальновиробничого ха­рактеру (11 "55 000)	605 000	Непрямі пост витрати загальновиробнич характеру (11 * 55 000 - 3000	602 000
Альтернативні витрати	108 000
Разом	2 803 000	Разом	2 802 000

Іншим способом подання релевантної інформації може бути такий:

Витрати альтернативи «виготовляти напівфабрикат самостійно»	Витрати альтернативи «придбавати напівфабрикат у постачальника»
показники	гривні	показники	гривні
Прямі матеріали	660 000	Витрати на при­дбання	2 200 000
Пряма заробітна плата	550 000
Змінні накладні виробничі витрати	495 000
Прямі постійні накладні ви­робничі витрати	385 000
Непрямі постійні витрати за-гальновиробничого характеру
Альтернативні витрати	108 000
Разом	2 201 000	Разом	2 200 000

Таким чином, підприємству доцільно відмовитися від само­стійного виробництва напівфабрикатів на користь їх закупівлі ззовні, а вивільнені потужності здавати в оренду. Такі заходи доз­волять йому збільшити прибуток на 1 тис. грн.

6.2.4. Розв'язання завдань з прийняття рішення щодо скорочення (розширення) діяльності певного сегмента підприємства

Приклад 6. Підприємство вивчає можливості поліпшення свого фінансового результату. Є такі прогнози стосовно доходів та витрат окремих підрозділів і підприємства в цілому на поточ­ний звітний період:

Показник	Підрозділ 1	Підрозділ 2	Разом
Кількість продукції, од		2 500	х
Кількість партій			х
Доходи від реал, грн	250 000	500 000	750 000
Змінні виробничі витрати, грн..	140 000	225 000	365 000
Постійні виробничі витрати (амортиз вир. обладн	28 200	37 000	65 200
Збутові витрати, грн
— змінні на всі партії	10 000	25 000	35 000
-— постійні	20 000	30 000	50 000
Витрати на управління загального ха­рактеру, розподілені на основі доходу від реалізації, грн	75 000	155 000	230 000
Фінансовий результат, грн	(23 200)	28 000

Існує наступна додаткова інформація про сегменти.

1.Обсяг продажу дорівнює обсягу виробництва. Кожен під­розділ виготовляє один вид продукції.

2.На початок звітного періоду залишкова вартість усього об­ладнання становить 60 тис. грн. Якщо обладнання у підрозділі не використовуватиметься, то воно простоюватиме. Ціна можливого продажу обладнання дорівнює нулю.

3.Змінні збутові витрати складають 500 грн на партію для обох підрозділів. Якщо сегмент припинить роботу, то зникнуть постійні витрати, пов'язані зі збутом.

4. Величина загальновиробничих витрат не зміниться у разі ліквідації підрозділів.

Необхідно вирішити, чи доцільно ліквідувати збитковий сег­мент — підрозділ 1.

Розв "язання прикладу 6.

1. Визначимо релевантні та нерелевантні дані згідно з умова­ми прикладу:

Показники	Поведінка показника у разі ліквідації підрозділу	Релева нтні дані
Доходи від реалізації	Зникають у разі ліквідації підрозділу	Так
Змінні виробничі витрати	Зникають у разі ліквідації підрозділу	Так
Постійні виробничі витрати	Незмінні при будь-якому рішенні	Ні
Збутові витрати:
— змінні	Зникають у разі ліквідації підрозділу	Так
— постійні	Зникають у разі ліквідації підрозділу	Так
Витрати на управління за­гального характеру	Незмінні при будь-якому рішенні	Ні

2. Порівняємо фінансовий результат підприємства до та після потенційної ліквідації збиткового підрозділу 1.

Показники	До ліквід Підрозділ	Після ліквідації підрозділу 1	Різниця
Доходи від реалізації, грн	750 000	500 000	250 000
Змінні виробничі витрати, грн	365 000	225 000	140 000
Постійні виробничі витрати (аморти­зація виробничого обладнання), грн	65 200	65 200	-
Збутові витрати, грн
— змінні на всі парти	35 000	25 000	10 000
— постійні	50 000	30 000	20 000
Витрати на управління загального характеру, розподілені на основі до­ходу від реалізації, грн	230 000	230 000	-
Фінансовий результат, грн		(75 200)	(80 000)

Отже, згідно з наведеними в таблиці даними збитковий під­розділ ліквідувати недоцільно, оскільки фінансовий результат підприємства істотно погіршиться.

Альтернативно, замість формування звіту про фінансові ре­зультати підприємства за всіма статтями, можна скористатися диференційним аналізом і показати лише релевантні дані, тобто такі, що змінюються під впливом прийнятого рішення. При цьо­му необхідно з'ясувати, чи покриває збитковий сегмент свої влас­ні витрати. «Критичним» кількісним показником, який обґрунто­вує необхідність ліквідації конкретного сегмента, можна вважати відсутність у нього маржинального доходу.

Застосуємо диференційний аналіз до умов прикладу 6:

Показники	Значення,грн
Втрата доходу збиткового сегмента	(250 000)
Економія змінних витрат	150 000
Втрата маржинального доходу	(110 000)
Економія постійних витрат	20 000
Разом збільшення (зменшення) прибутку	(80 000)

Приклад 7. Підприємство розглядає доцільність ліквідації ви­робничої лінії через постійні збитки. Доходи та витрати цієї лінії за попередній звітний період подано нижче:

Показники	Значення, грн
Виручка (20 тис. од.)	200 000
Змінні витрати	170 000
Постійні витрати	45 000
Операційний збиток	15 000

За підрахунками бухгалтера-аналітика підприємство зможе знизити свої постійні витрати на суму 9 тис. грн, якщо припинить роботу збиткової лінії. Яке рішення має прийняти керівництво підприємства?

Розв 'язання прикладу 7.

За допомогою диференційного аналізу визначимо наслідки потенційної ліквідації збиткової лінії.

Показники	Значення,грн
Втрата доходу збиткового сегмента	200 000
Економія змінних витрат	170 000
Втрата маржинального доходу	30 000
Економія постійних витрат	9 000
Разом збільшення (зменше) прибутку

Отже, виробнича лінія забезпечує певну суму маржинального доходу, який дозволяє покрити частину постійних витрат. Коли такий сегмент закрити, то прибуток підприємства в цілому змен­шиться на 21 тис. грн.

Якщо в завданні очікується відповідь на друге питання, тобто вивчаються можливості іншого використання потужностей, що можуть вивільнитися через ліквідацію сегмента, то аналіз інфор­мації необхідно здійснювати у такій послідовності.

1. Повторити дії кроків 1—4

2. Визначити релевантні дані для альтернативного застосуван­ня використання потужностей.

3. Скласти звіт про фінансові результати у маржинальному фор­маті, який відобразить доходи та витрати підприємства після впро­вадження альтернативного варіанта використання потужностей.

4. Порівняти результати трьох варіантів на основі: вихідних даних, даних після ліквідації сегмента, даних з альтернативним способом використання потужностей.

 

 

Приклад 8. Підприємство має три магазини, про які є така інформація (грн):

Показники	Магазин «Дніпро»	Магазин «Десна»	Магазин «Либідь»	Разом
Виручка	250 000	150 000	200 000	600 000
Собівартість проданих товарів		105 000	165 000	440 000
Заробітна плата персоналу	22 000	10 400	16 000	48 400
Амортизація обладнання	7 500	1 700	5 000	14 200
Збутові витрати	12 300	8 000		31 500
Частка витрат на утримання централь­ного офісу	5 000	3 000	4 000	12 000
Фінансовий результат	33 200	21 900	(1 200)	53 900

Якщо підприємство закриє збитковий магазин, то:

— персонал буде звільнено;

— обладнання простоюватиме, оскільки його не можна ні продати, ні використовувати на інші цілі;

— збутові витрати зменшаться;

— загальна величина витрат на утримання центрального офісу залишиться на тому самому рівні.

Керівництво вивчає можливість припинення діяльності мага­зину «Либідь» з подальшою передачею в оренду його складських приміщень іншій компанії за 20 000 грн. Необхідно визначити вигоду підприємства від такого рішення.

Розв 'язання прикладу 8,

1. Релевантними даними для прийняття рішення будуть:

— виручка;

— собівартість проданих товарів;

— заробітна плата персоналу;

— збутові витрати;

— дохід від оренди.

2. Порівняємо результати різних альтернативних дій підпри­ємства.

Показники	До ліквідації «Либідь»	Після лікві­дації «Либідь»	Після ліквідації «Ли­бідь» та Укладення договору оренди
Виручка	600 000	400 000	400 000
Собівартість проданих то­варів	440 000	275 000	275 000
Заробітна плата персоналу	48 400	32 400	32 400
Амортизація обладнання	14 200	14 200	14 200
Збутові витрати	31 500	20 300	20 300
Витрати на утримання центрального офісу	12 000	12 000	12 000
Доход від оренди	—	—	20 000
Фінансовий результат	53 900	46 100	66 100

Як видно з таблиці, ліквідація магазину зменшить загальний прибуток підприємства. Це зумовлено тим, що внаслідок припи­нення діяльності даного сегмента підприємство втрачає його маржинальний дохід (7 800 грн) без можливості економії постійних витрат. Якщо ж після закриття магазину буде укладено орендну угоду, то додатковий дохід у сумі 20 тис. грн перевищуватиме втрату маржинального доходу, що вигідно для підприємства. Отже, завдяки альтернативному використанню потужностей, які вивільняться після ліквідації збиткового магазину, поліпшується фінансовий результат підприємства в цілому.

Приклад 9. Підприємство випускає три види продукції, дані про які наведені нижче:

Витрати	Модель А	Модель В	Модель С
Матеріали, грн		ПО
Зарплата персоналу, зайнятого у виробництві моделі, грн
Зарплата персоналу, що встано­влює моделі у замовника, грн
Інші змінні витрати, грн
Ціна продажу, грн
Максимальний попит, од.	2 000	3 000	1 800

Постійні витрати за рік складають 450 тис. грн. Встановлення моделі у замовника вимагає праці спеціалізованого персоналу, погодинна ставка оплати якого дорівнює 8 грн. При цьому загаль­ний ресурс цієї діяльності, який має підприємство, становить 25 тис. год.

Необхідно скласти оптимальну виробничу програму.

Розв 'язання прикладу 9.

1. Визначимо, що виступає обмеженням діяльності підприємс­тва. Згідно з умовою обмежуючим фактором є кількість годин праці спеціалізованого персоналу.

2. Розрахуємо маржинальний дохід на одиницю продукції для кожної моделі (МД од.):

МД од. для моделі А = 250 — (70 + 40 + 24 + 16) = 100 грн;

МД од. для моделі В= 320 — (110 + 55 + 32 + 20) = 103 грн;

МД од. для моделі С = 460 — (155 + 70 + 44 + 28) = 163 грн.

3. Визначимо кількість годин праці спеціалізованого персона­лу, необхідну для встановлення одиниці кожної моделі:

кількість годин на встановлення моделі А = 24/8 =3 год.;

кількість годин на встановлення моделі В = 32/8 = 4 год.;

кількість годин на встановлення моделі С = 44/8 = 5,5 год.

4. Встановимо маржинальний дохід на одиницю обмежуючого фактора для кожної моделі (МД обм.):

МД обм. для моделі А = 100/3 = 33,33 грн на 1 год.;

МД обм. для моделі В = 103/4 = 25,75 грн на 1 год.;

МД обм. для моделі С = 163/5,5 = 29,64 грн на 1 год.

5. Розподілимо загальний ресурс підприємства, який є обме­жуючим фактором, між моделями на основі відповідного маржинального доходу на одиницю обмежуючого фактора, враховуючи максимальний попит на моделі. Спочатку потрібно задовольнити попит на модель А, потім — на модель С, а решту часу спрямува­ти на виготовлення моделі В:

— кількість годин праці спеціалізованого персоналу, необхід­них для задоволення попиту на модель А = 2000 • 3 =6000 год. На інші моделі залишається 25000-6000 = 19 000 год.;

— кількість годин праці спеціалізованого персоналу, необхід­них для задоволення попиту на модель С = 1800 • 5,5 = 9900 год.

На встановлення моделі В залишається 19 000 - 9900 = 9100 год.;

— за час, що залишається на встановлення моделі В, спеціалі­зований персонал може встановити 9100/4 =; 2275 од. моделі В.

Таким чином, оптимальною виробничою програмою підпри­ємства буде наступна кількість виробництва кожної моделі: мо­делі А — 2000 од., моделі В — 2275, моделі С — 1800 од.

6.2.6. Розв'язання завдань з прийняття рішення щодо ціноутворення за методом «витрати плюс»

Ціна = Базові витрати на одиницю продукції + Націнка;

Націнка =(Базові витрти на оиницюпродукціїх* % націнки)/100 %;

% націнки = (Запланований прибуток + Витрати,що не входять до базових) / (Річний обсяг реалізації * Базові витрати на одиницю продукції)х 100%.

Приклад 10. Нижче подані заплановані на наступний рік по­казники діяльності підприємства стосовно продукту А.

Показники	Значення
Загальні виробничі витрати, у тому числі змінні ви­трати 7000 грн	10 000
Загальні невиробничі витрати, у тому числі змінні витрати 400 грн	2 000
Запланований прибуток, грн	12 000
Річний обсяг реалізації, од.

Розв'язання прикладу 10.

Розрахуємо величину ціни реалізації, якщо базовими витрата­ми будуть виробничі витрати.

Витрати	Значення базових витрат на одиницю продукції, грн
Виробничі змінні витрати	7000/5000=1,4
Виробничі постійні витрати	(10 000-7000)/5000 = 0,6
Загальні виробничі витрати	1,4 + 0,6-2,0

% націнки = (12 000 + 2000) / (5000 • 2) • 100 - 140 %.

Націнка = (2 • 140) /100 - 2,8 грн.

Ціна = 2 + 2,8 = 4,8 грн.

ТЕМА 7

БЮАЖЕТУЬАННЯ І КОНТРОЛЬ

Бюджетний обсяг виробництва = Бюджетний обсяг реалізації + Бюджетні запаси готової продукції на кін пер - Бюджетні запаси готової продукції на поч пер.

Бюджетні матеріальні витрати = Бюджетний обсяг виробництва х Норма використання матеріальних ресурсів для виготовлення од продукції х Ціна за од певного виду ресурсів.

Бюджетні прямі витрати на оплату праці = Бюджетний обсяг виробництва х Нормо/години прямої праці для виготовлення од продукції х Розцінка за годину роботи.

Бюджетні закупки матеріальних ресурсів = Бюджетне використання матеріальних ресурсів + Бюджетний запас матеріальних ресурсів на кін пер - Бюджетний запас матеріальних ресурсів на поч пер.

Бюджетна собівартість готової продукції =Бюджетні витрати на виробництво продукції + Бюджетні залишки незавершеного виробництва на поч пер - Бюджетні залишки незавершеного виробництва на кін пер.

Бюджетна собівартість реалізованої продукції = Бюджетна собівартість готової продукції + Бюджетна собівартість залишків готової продукції на поч пер - Бюджетна

собівартість залишків готової продукції на кін пер.

Приклад 1. Підприємство виробляє письмові столи, які про­дає за ціною 400 грн за кожний і має наступні бюджетні обсяги реалізації за перші місяці 2010 р:

ІНФОРМАЦІЯ ПРО БЮДЖЕТНІ ОБСЯГИ РЕАЛІЗАЦІЇ

Місяць	Бюджетні обсяги реалізації, од.
Січень
Лютий	1 500
Березень	2 500
Квітень	2 000

планує підтримувати запас столів у розмірі 10 % від обсягу реалізації наступного місяця. Запаси на 1 січня бюджетного року становили 80 письмових столів при їх повній собівартості 123 грн за стіл.

Виготовлення стола потребує 5 м² деревини вартістю 10 грн за метр. Зазвичай підприємство підтримує запас матеріалів у розмірі 20 % від потреби наступного місяця. Запаси матеріалів на 1 січня 2010 р. склали 5000 м, а також передбачається, що запас матері­алів на кінець березня складе 1800 м².

Для виготовлення стола потрібно затратити 5 год. прямої пра­ці при вартості 8 грн за годину. Додаткова заробітна плата робіт­ників, зайнятих виготовленням столів, запланована у розмірі 10% від основної, а відрахування на соціальні заходи складають 40 %. Змінні виробничі накладні витрати заплановано в розмірі 2 грн на годину прямих витрат на оплату праці.

Місячні постійні накладні витрати складаються з (грн):

оплати праці майстрів цеху 6 000

витрат на освітлення й опалення цехів 2 000

амортизації обладнання та приміщень цехів 10 500

Змінні витрати на збут становлять 5 % доходу від реалізації, постійні витрати на збут — 20 000 грн, адміністративні витрати

— 30 000 грн, з яких амортизація складає 10 000 грн, ставка по­датку на прибуток — 25 %.

Необхідно підготувати:

— бюджет реалізації у вартісному вимірі за кожний місяць І кварталу звітного року;

— бюджет виробництва за кожний місяць 1-го кварталу звітного року у натуральному вимірі;

— бюджет прямих матеріальних витрат у натуральному та вар­тісному вимірах;

— бюджети закупівлі основних матеріалів у вартісному вимірі за кожний місяць та в цілому за перший квартал 2010

— бюджети прямих витрат на оплату праці і виробничих на­кладних витрат;

— бюджети собівартості готової та реалізованої продукції;

— бюджетний звіт про фінансові результати в системі повно­го калькулювання.

Розв'язання прикладу 1:

1. Складаємо бюджет продажу у вартісному вимірі.

БЮДЖЕТ ПРОДАЖУ, грн

Показники	Січень	Лютий	Березень	1-й квартал
Стіл дубовий
Обсяг реалізації,шт.
Ціна реалізації одиниці, грн
Дохід від реалізації, грн	400 000	тис	тис	тис

БЮДЖЕТ ВИРОБНИЦТВА, шт.

Показники	Січен	Лютий	Березень	1-й кварта
Стіл дубовий
Обсяг реалізації, шт.
Запас готової продукції кінцевий, шт.
Запас готової продукції початковий, шт.
Обсяг виробництва, шт.

Для складання бюджету прямих матеріальних витрат викорис­товуємо формулу:

Бюджетні матеріальні витрати =Бюджетний обсяг виробництва х

х Норма використання матеріальних ресурсів для виготовлення

одиниці продукції х Ціна за одиницю певного виду ресурсів.

БЮДЖЕТ ПРЯМИХ МАТЕРІАЛЬНИХ ВИТРАТ,м²

(табл. 7.4)