Розбивка і трасування опорного пункту механізованого взводу

Опорний пункт механізованого взводу складається із позицій відділень, вогневих позицій танків, БМП (БТР) і приданих вогневих засобів. Проміжки між опорними пунктами взводів можуть бути до 300м, а між позиціями відділень – до 50м. Вони повинні знаходитись під безперервним спостереженням, прикриватися вогнем і загородженнями.

По всьому фронту опорного пункту механізованого взводу відривається суцільна траншея, яка з'єднує одиночні (парні) окопи для особового складу механізованих відділень, окопи для БМП (БТР), танків, протитанкових керованих ракетних комплексів, інших вогневих засобів і укриття для особового складу. Від опорного пункту в глибину оборони відривається хід сполучення, який обладнується для ведення вогню. Траншея, окопи і хід сполучення повинні забезпечувати ведення флангового і перехресного вогню по противнику, який атакує, потаємний маневр і розосередження вогневих засобів, а також введення противника в оману відносно побудови оборони взводу.

Траншеї розташовуються на місцевості в залежності від бойової задачі підрозділу і умов місцевості. Розташування траншеї у всіх випадках повинно забезпечувати нагляд і обстріл у передні лежачої місцевості на дистанцію не менш 400м. Траншеї розташовуються на передніх і зворотних схилах висот. На передньому схилі найбільш зручним місцем для розташування траншеї є бойовий гребень. При розташуванні траншеї у підошві з тилу забезпечується настилість вогню, але затрудняється таємне сполучення з тилом. При розташуванні траншеї біля топографічного гребню затрудняється обстріл підступів до опорного пункту із за наявності непрострілювальних ділянок місцевості.

На зворотних схилах траншеї відривати на відстані не менш 200-300м, від топографічного гребню. У всіх випадках при відритті траншеї вручну або за допомогою землерийних машин траншеї та ходи сполучення повинні мати ломане накреслення у плані з довжиною фасів (прямолінійних ділянок) 40-50м при відритті за допомогою землерийних машин і 20-30м – при відритті траншей вручну. Ділянки траншей і ходів сполучення на основних позиціях підрозділів, які відриваються в грунтах слабкої категорії, слід обладнувати з одягом крутизни із жердин, хворосту, земленосних мішків та дерену.

Після відриття землерийними машинами траншеї дообладнуються механізованими підрозділами вручну у бойовому, господарському і санітарному відношеннях.

Дообладнання траншеї включає:

- очистку берми;

- обладнання бійниць;

- відриття площадок для ведення вогню;

- улаштування перекритих щілин або бліндажів для особового складу, ніш для боєприпасів, відхожих місць.

Після виконання першочергових завдань, фортифікаційне обладнання опорного пункту удосконалюється.

Перша траншея с переднім краєм оборони і обороняється взводами першого ешелону. Вона повинна забезпечувати добре спостереження за противником, найкращі умови для створення зони суцільного багатошарового вогню всіх видів перед переднім краєм, на флангах, проміжках і ведення вогню з глибини оборони.

Друга траншея обороняється взводом другого ешелону (резерву) роти. Вона обладнується на віддаленні 300-600м. Від першої траншеї с таким розрахунком щоб взвод, який її обороняє міг своїм вогнем підтримувати підрозділи, що займають першу траншею., а також вести вогонь на підступах до переднього краю оборони і прикривати вогнем загородження перед ним.

Третя (четверта) траншея обороняється взводами рот другого ешелону батальйону. Вона обладнується на віддаленні 600-1000м. Від другої (третьої) траншеї з таким розрахунком, щоб розташований в ній вогневі засоби могли вести вогонь у смузі між другою і третю (четвертою) траншеями, а на окремих ділянках і перед переднім краєм оборони.

Хід сполучення використовується для потайного маневру підрозділами, ведення бою з противником, що вклинився в оборону, евакуації поранених і подачі боєприпасів і продовольства.