Флавопротеїни: особливості будови та роль в організмі.

Флавопротеїни — хромопротеїни, що містять простетичні групи, представлені окисленими похідними рибофлавіну — флавінмононуклеотидом і флавінаденіндінуклеотидом. Флавопротеїни входять до складу оксидоредуктаз — ферментів, що каталізубють окислювально-відновні реакції в клітині. Деякі флавопротеїни містять іони металів. Типовими представниками флавопротеїнов, що містять також негемове залізо, є ксантин-оксидаза, альдегідоксидаза, дігідрооротатдегідрогеназа, аціл-коа-дегідрогеназа і електрон-транспортний флавопротеїн. На долю двох останніх припадає до 80 % мітохондріальних флавопротеїнів, що виконують важливу роль в біоенергетиці клітини.

Глікопротеїни: класифікація, особливості структури, поширення, біологічні функції.

Глікопротеїни — гібридні молекули, що є складними білками, з поліпептидною

основою яких ковалентно зв’язані олігосахаридні ланцюги.

Глікопротеїни та близькі до них за будовою гліколіпіди створюють поверхне-

воклітинний глікокалікс, компоненти якого беруть участь у міжклітинній взаємодії,

регуляції клітинного поділу та її порушеннях при злоякісному рості. Глікопротеїни

клітинної поверхні реалізують функцію взаємного розпізнавання клітин, що має

особливе значення в процесах імунітету: полісахариди клітинної мембрани є

антигенами, відносно яких розвиваються реакції клітинного імунітету, зокрема

при трансплантації органів та тканин.

Вміст вуглеводного компоненту в більшості глікопротеїнів невеликий, але іноді

складає до 50-80 % маси молекули

 

 

Нуклеотиди: будова, структурні компоненти, номенклатура, біологічна роль.

Нуклеотиди — трикомпонентні сполуки, які побудовані з азотистої основи

пуринового чи піримідинового ряду, залишків пентоз (рибози або дезоксирибози) та

фосфату.

В основі структури азотистих основ нук-леотидів лежать ароматичні гетероциклічні

сполуки пурин та піримідин.Пуринові основи нуклеїнових кислотУ гідролізатах нуклеїнових кислот постійно містяться дві пуринові основи — аденін(А) та гуанін (Г)

Піримідинові основи нуклеїнових кислотДо складу нуклеотидів нуклеїнових кислот входять три головні піримідинові основи:урацил (У), тимін (Т), цитозин (Ц).

Оксипохідні пурину та піримідину можуть перебувати у двох таутомерних фор-

мах — лактамних і лактимних, — залежно від рН середовища. У складі нуклео-

тидів нуклеїнових кислот оксипохідні пурину та піримідину знаходяться в лактамній

формі, що сприяє утворенню міжмолекулярних водневих зв’язків між пуринами

та піримідинами окремих ланцюгів у дволанцюговій структурі молекул ДНК та в

одноланцюгових РНК.

 

Мінорні азотисті основи та нуклеотиди. Вільні нуклеотиди: участь у метаболічних реакціях

Крім зазначених вище основних п’яти азотистих основ,до складу деяких нуклеїнових кислот входять у відносно незначних

кількостях додаткові азотисті основи та відповідні їм мінорні нуклеотиди.

Найбільша кількість мінорних нуклеотидів зустрічається в молекулах транспортних

РНК — до 5 % загального нуклеотидного складу. До мінорних нуклеотидів

належать метильовані похідні звичайних азотистих основ, зокрема, 1-метиладенін,

2-метиладенін, 6-диметиладенін, 1-метилгуанін, 7-метилгуанін, 1-метилурацил,

5-оксиметилурацил, 3-метилцитозин тощо. ДНК людини містять значну кількість

5-метилцитозину, інформаційні РНК — N-метильовані похідні аденіну та гуаніну.

Біологічні функції мінорних нуклеотидів до кінця не з’ясовані.

Біохімічні функції вільних нуклеотидів:

1. Участь в енергетичному обміні — функ-

цію виконують нуклеотиди аденілової системи (АТФ, АДФ

2. Участь у метаболічних реакціях у ролі коферментів, зокрема:

– НАД, НАДФ, ФАД, ФМН — у реакціях біологічного окислення;

– УТФ, УДФ — у реакціях біосинтезу глікогену;

– ЦТФ, ЦДФ — у біосинтезі гліцерофосфоліпідів.