Траса радіорелейної лінії та її параметри.

Лінія на місцевості або на карті, яка з'єднує точки розміщення кінцевих та проміжних радіорелейних станцій, називається трасою радіорелейного зв'язку.

Відстань між сусідніми радіорелейними станціями на трасі називається інтервалом зв'язку. Якщо на радіорелейній лінії є N станцій, то число інтервалів М буде дорівнювати M=N - 1. Довжина одного інтервалу зв'язку, як правило, дорівнює дальності прямої геометричної видимості між антенами сусідніх радіорелейних станцій і на середньопересіченій місцевості для рухомих радіорелейних станцій досягає 40-60 км.

Кожен інтервал траси радіорелейної лінії зв’язку характеризується просвітом або закриттям (рис. 5).

Просвіт – це найменша відстань між лінією прямої видимості та поверхнею Землі або місцевими предметами. Якщо лінія прямої видимості, тобто пряма, яка з'єднує центри антен сусідніх радіорелейних станцій, проходить вище профілю місцевості, то величина просвіту є від'ємною (DН<0), а якщо вона пересікає профіль - позитивною (DН>0).

 

 

 

Для кожного типу радіорелейних станцій існує своя визначена величина просвіту.

Просвіт, при якому поле у точці прийому дорівнює полю вільного простору, називається оптимальним DН_о і може бути визначений за формулою (1).

, (1)

де – довжина інтервалу зв'язку, м;

- довжина хвилі, м;

- відповідна координата точки, яка визначає просвіт на інтервалі;

- відстань від даної точки до найближчої радіорелейної станції.

В залежності від розміру просвіту інтервали траси бувають трьох видів:

1. відкритий – якщо розмір просвіту дорівню є або більше оптимального (Н ≥ ∆Н₀);

2. напіввідкритий – якщо просвіт є, але його розмір менш оптимального (∆Н₀ >Н > 0);

3. закритий– якщо просвіту немає.

Кривизна земної поверхні на трасі є суттєвою перешкодою при застосуванні радіорелейних станцій. Тому при виборі траси радіорелейної лінії зв'язку необхідно враховувати (рис.6):

- поправку на кривизну Землі h, яка визначається для середини інтервалу за формулою:

, (2)

де – довжина інтервалу траси;

- поправку на пониження горизонту , яка визначається для будь-якої точки на інтервалі траси за формулою:

 

, (3)

де d₁ – відстань від середини інтервалу до перешкоди.

З рис. 6 видно, що

(4)

де d₁ – відстань від середини інтервалу до перешкоди.

 

 

 

На практиці при виборі трас радіорелейних ліній зв'язку та визначенні геометричної видимості вплив рефракції не враховують, оскільки це збільшення “радіовидимость” вважають своєрідним “резервом” збільшення дальності при визначенні видимості на інтервалах траси.