Методи оцінки руху грошових коштів

Аналіз грошових потоків підприємства має здійснюватися з урахуванням вимог системного підходу та комплексного вивчення економічних явищ і процесів підприємства, що реалізуються, у структурі методики фінансового аналізу. Аналіз грошових потоків підприємства передбачає визначення таких основних структурних елементів[5]:

· цілей і завдань аналізу;

· сукупності синтетичних і аналітичних показників та їх взаємозв’язків;

· факторів, що впливають на зміну показників;

· конкретних методів аналізу;

· джерел інформації.

Головною метою аналізу руху грошових коштів є оцінка спроможності підприємства заробляти грошові кошти в розмірі і в строки, необхідні для здійснення запланованих витрат.

Сформульована основна мета фінансового аналізу в процесі управління грошовими коштами може бути досягнута завдяки вирішенню таких завдань:

1. Визначення обсягів і джерел грошових коштів, що надходять на підприємство. У процесі здійснення такого напряму аналізу доцільно зупинитися на розгляді таких питань:

· чи не відбулося надходження грошових коштів за рахунок збільшення короткострокових зобов’язань, які потребують погашення в майбутньому;

· чи не збільшився акціонерний капітал за рахунок додаткової емісії акцій;

· чи не було розпродажу майна (основних засобів, виробничих запасів);

· чи скорочуються запаси матеріальних цінностей, незавершеного виробництва, готової продукції на складі.

2. Дослідження основних напрямів використання грошових коштів. У цьому зв’язку слід проаналізувати питання:

· чи не спостерігається зниження показників оборотності активів;

· чи немає уповільнення оборотності поточних активів;

· чи не зростають абсолютні значення запасів і дебіторської заборгованості;

· чи не було різкого збільшення обсягів виробництва товарів, що потребує додаткових грошових потоків;

· чи не було надмірних виплат акціонерам понад рекомендованих норм розподілу чистого прибутку;

· чи своєчасно здійснюються платежі до бюджету та державні цільові фонди;

· чи не було тривалої заборгованості персоналу по заробітній платі.

3. Оцінка причин дефіциту грошових коштів. Такими причинами можуть бути:

· низька рентабельність продажу, активів і власного капіталу;

· відволікання грошових коштів у зайві виробничі запаси та незавершене виробництво, вплив інфляції на запаси;

· випереджаючі темпи зростання дебіторської заборгованості відносно темпів зростання обсягів реалізації;

· великі капітальні витрати, що не забезпечені відповідними джерелами фінансування;

· високі виплати податків і зборів, а також суми дивідендів акціонерам;

· надмірна частка позикового капіталу в пасиві балансу і пов’язані з цим високі виплати відсотків за користування кредитами та позиками;

· зниження коефіцієнта оборотності оборотних активів, тобто залучення в оборот підприємства додаткових грошових коштів.

4. Аналіз достатності власних коштів для здійснення інвес­тиційної діяльності. Джерелами грошових коштів для інвестиційної діяльності підприємства можуть бути надходження у формі амортизаційних відрахувань та чистого прибутку, доходи безпосередньо від інвестиційної діяльності, надходження за рахунок джерел довгострокового фінансування (емісія акції та корпоратив­них облігацій, довгострокові кредити та позики).

Порівнюючи розмір фінансування запланованих підприємством певних напрямів інвестиційної діяльності з величиною чистого грошового потоку від операційної діяльності, визначають величину додаткових коштів, необхідних для залучення із зовніш­ніх джерел. Чим більша величина чистого грошового потоку, що формується в результаті операційної діяльності, тим менша потреба в додатковому залученні позикових коштів для здійснення інвестиційної діяльності. За інших рівних умов таку ситуацію слід розглядати як позитивну, оскільки це дає змогу зменшити фінансові витрати, пов’язані з обслуговуванням боргу, та забезпечити фінансову незалежність від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

5. Оцінка причин невідповідності величини грошових кош­тів сумі отриманого прибутку. При аналізі фінансового стану підприємства необхідно розрізняти, що прибуток за звітний період і грошові кошти, отримані підприємством протягом періоду, — не одне й те саме. Прибуток виражає приріст авансованої вартості, що характеризує ефективність управління підприємством. Наявність прибутку не означає наявності у підприємства вільних грошових коштів, доступних для витрачання. Ситуація, коли підприємство є прибутковим, але не має коштів, щоб розрахуватися зі своїми робітниками та контрагентами, має місце в трансформаційній економіці.

Аналіз руху грошових коштів якраз дає змогу пояснити розбіж­ності між величиною грошових коштів підприємства за звітний період та величиною отриманого за цей період прибутку.