Аналіз показників рентабельності

Прибуток є якісним показником, оскільки його величина відображує зміну доходів підприємства, обсяг витрат, рівень використання ресурсів, пов’язаних з його діяльністю. Отже, прибуток синтезує всі сторони діяльності підприємства та відображує її ефективність.

У зростанні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава. Розмір прибутку залежить не тільки від ефективності діяльності підприємства, а й від чинників макроекономічного характеру.

З метою підвищення ефективності управління прибутковістю підприємству необхідно систематично здійснювати аналіз формування, розподілу та використання прибутку. Результати аналізу фінансових результатів мають важливе значення не тільки для підприємства, а й для зовнішніх користувачів: фінансових органів, комерційних банків, податкових органів, акціонерів, власників, менеджерів тощо.

Як будь-який напрям аналітичного дослідження, аналіз фінансових результатів підприємства має відповідатипевним вимогам і ґрунтуватися на загальних принципах. До них відносять:

· державний підхід при оцінці економічних явищ, результатів господарювання;

· науковий характер, тобто він має базуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку виробництва, використовувати досягнення науково-технічного прогресу і передового досвіду, новітні методи економічних досліджень;

· комплексність аналізу, що потребує охоплення всіх ланок і всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства;

· системний підхід до аналізу, коли кожний об’єкт розглядається як складна динамічна система, що включає низку елементів, у певний спосіб пов’язаних між собою та зовнішнім середовищем;

· об’єктивність, конкретність, точність. Аналіз має ґрунтуватися базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображує об’єктивну дійсність, а висновки його — бути обґрунтовані точними аналітичними розрахунками;

· дійовий характер, тобто активно впливати на процес виробництва і його результати, своєчасно виявляти прорахунки та використовувати результати аналізу для управління підприємством;

· плановий характер, систематичне проведення аналізу з розподілом зобов’язань щодо виконання аналітичної роботи між виконавцями і контролю за її проведенням;

· оперативний характер, вміння швидко й чітко проводити аналіз, приймати управлінські рішення та впроваджувати їх в життя;

· демократичний характер. Залучення до проведення аналізу широкого кола працівників підприємства забезпечує більш повне виявлення передового досвіду і використання внутрішньогосподарських резервів, що мають місце;

· ефективність аналізу, тобто витрати на його проведення мають давати багатократний ефект.

Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:

· вивчення обсягів, складу і динаміки фінансових результатів діяльності підприємства;

· перевірка обґрунтованості й напруженості планового прибутку;

· загальна оцінка виконання плану, прогнози, динаміка;

· визначення відхилення фактичного прибутку від передбаченого планом (розрахунком, прогнозом), вивчення динаміки зміни прибутку за кілька звітних періодів;

· виявлення чинників впливу на формування прибутку оцінка їх динаміки та розрахунки їх впливу;

· вивчення напрямів і тенденцій розподілу прибутку;

· виявлення резервів збільшення прибутку;

· розробка заходів, спрямованих на реалізацію виявлених резервів.

Джерелами аналітичної інформації є:

1. Бізнес-план.

2. Фінансовий план.

3. Баланс підприємства (форма 1).

4. Звіт про фінансові результати (форма 2).

5. Звіт про рух грошових коштів (форма 3).

6. Звіт про власний капітал (форма 4).

7. Декларація про прибуток підприємства.

8. Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

9. Зведена таблиця основних показників (форма 22).

10. Дані бухгалтерського обліку — рахунки класу 7. Рахунок 79 «Фінансові результати» та його субрахунки:

791 «Результат основної діяльності»;

792 «Результат фінансових операцій»;

793 «Результат іншої звичайної діяльності»;

794 «Результат надзвичайних подій».

В процесі діяльності підприємства використовують такі показники прибутку: валовий прибуток; загальна сума прибутку; прибуток від іншої звичайної діяльності; прибуток від надзвичайних подій; неоподаткований прибуток (цільовий); чистий прибуток; нерозподілений прибуток.

11.2. Вертикальний і горизонтальний
аналіз фінансових результатів підприємства

 

З прийняттям Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» підприємства визначають прибуток—збиток на різних стадіях його формування. Схематично загальний фінансовий результат подано на рис. 11.1. Виділяють валовий, операційний прибутки, прибуток від звичайної діяльності після оподаткування і чистий прибуток.

 

Рис. 11.1. Класифікація доходів (прибутків) і витрат (збитків)

Валовий прибуток — це економічний результат діяльності суб’єктів господарської діяльності, що визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і виробничою собівартістю. Під чистою виручкою розуміють різновид кінцевого результату, що визначається вирахуванням із загальної виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) наданих знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість, акцизного збору. Якщо виробнича собівартість перевищує операційний прибуток, чисту виручку, то це означає, що підприємство замість валового прибутку отримує валовий збиток.

Операційний прибуток — це фінансовий результат від операційної діяльності, який визначається відніманням від валового прибутку операційних витрат, додаванням до одержаного результату інших операційних доходів. До інших операційних доходів належать доходи від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), від операційної оренди активів, від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які одержано від боржників, або коли є рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні), суми одержаних грантів і субсидій, інші доходи від операційної діяльності.

До операційних витрат відносять адміністративні (загальногосподарські) витрати, витрати на збут, собівартість реалізованих виробничих запасів, визнані економічні санкції, втрати від операційних курсових різниць, безнадійні борги тощо.

Прибуток або збиток від звичайної діяльності до оподаткування — це результат від фінансової діяльності, що визначається додаванням до операційного прибутку доходу від участі в капіталі, фінансових доходів у формі дивідендів, відсотків, отриманих від фінансових інвестицій, та інших доходів (від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, доходу від неопераційних курсових різниць), і відніманням від отриманого результату фінансових витрат у формі відсотків та інших витрат, пов’язаних із залученням позикового капіталу, втрат (збитків) від участі в капіталі та інших витрат (собівартість фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, втрат від неопераційних курсових різниць, втрат від уцінки фінансових інвестицій і необоротних активів.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності після оподаткування — це різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток.

Чистий прибуток (збиток) — це алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку. Чистий прибуток повністю залишається у розпорядженні підприємства.

Для правильного визначення чистого прибутку необхідно володіти методикою розрахунку прибутку від окремих видів діяльності. Так, прибуток від торгівлі цінними паперами та деривативами обчислюють як різницю між проданими цінними паперами і деривативами та витратами, понесеними підприємством у зв’язку з придбанням цінних паперів і деривативів протягом звітного року. Ці витрати збільшуються на суму некомпенсованих балансових збитків від таких операцій минулих періодів.

Прибуток від продажу основних засобів і нематеріальних активів визначають як різницю між продажною ціноюта залишковою вартістю на момент акта купівлі-продажу.

Прибуток від надання товарного і комерційного кредитів — це сума відсотків, отримана підприємством і зменшена на суму витрат, пов’язаних з цією операцією.

Прибуток від володіння корпоративними правами — акціями, які придбані на ринку цінних паперів або від інших прав, що не є борговими вимогами, але дають змогу брати участь у прибутках (внески до статутних фондів інших підприємств). Їх називають дивідендами.

Прибуток у формі відсотків від володіння борговими вимогами,зокрема векселями, облігаціями, бонами та іншими платіжними документами, включаючи державні скарбничі зобов’язання визначають як різницю між одержаною сумою відсотків і сумою витрат, пов’язаних з операцією володіння борговими вимогами.

Прибуток від лізингу — це орендна плата, отримана орендодавцем і зменшена на суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення зданих в оренду основних засобів та інших витрат, пов’язаних з цією операцією.

Прибуток для оподаткування визначають відніманням від скоригованого валового доходу валових витрат підприємства та амортизаційних відрахувань, визначених відповідно до порядку, встановленого Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (за податковим обліком).

Послідовність формування фінансових результатів подано на рис 11.2.

Рис. 11.2. Формування фінансових результатів

 

 

Кожна стаття доходів і витрат узагальнює відповідну інформацію:

стаття «Доходи від участі в капіталі» узагальнюється інформація про доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства;

стаття «Інші фінансові доходи» — доходи, які виникають у процесі фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди, відсотки тощо;

інші доходи від звичайної діяльності формуються з доходів від реалізації фінансових інвестицій, реалізації необоротних активів, майнових комплексів, неопераційної курсової різниці, безоплатно одержаних активів;

стаття «Надзвичайні доходи» — доходи, які виникли внаслідок надзвичайних подій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії).

Аналогічно на витратних статтях звітності узагальнюється така інформація:

стаття «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» — виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), або собівартість реалізованої продукції;

стаття «Адміністративні витрати» — загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням і обслуговуванням підприємства;

стаття «Витрати на збут» — витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), на рекламу, доставку продукції споживачам;

стаття «Інші операційні витрати» — собівартість реалізованих виробничих запасів, безнадійні борги та збитки від знецінення запасів, збитки від операційних курсових різниць;

стаття «Фінансові витрати» — виплата відсотків та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу;

стаття «Втрати від участі в капіталі» — збитки від інвестицій;

стаття «Інші витрати операційної діяльності» — собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, збитки від неопераційних курсових різниць, збитки від уцінки фінансових інвестицій;

стаття «Надзвичайні витрати» — збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій).

Загальну структурно-логічну схему формування прибутку підприємства відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку наведено на рис. 11.3.

Рис. 11.3. Структурно-логічна схема формування прибутку
підприємства відповідно до Положень (стандартів)
бухгалтерського обліку

Аналіз результатів діяльності підприємства включає такі обов’язкові елементи:

1. Горизонтальний аналіз фінансових результатів за звітний період — дослідження змін кожного показника за аналізований період;

2. Вертикальний аналіз — дослідження структури відповідних показників і їх змін;

3. Трендовий аналіз — дослідження у загальному вигляді динаміки зміни показників фінансових результатів за кілька звітних періодів.

В процесі аналізу прибутку необхідно визначити і оцінити основний показник, що характеризує валовий прибуток.

Основним показником, що характеризує валовий прибуток, є коефіцієнт валового прибутку, який визначається за такою формулою

Коефіцієнт валового прибутку характеризує рівень, за якого підприємство може збільшити прибуток, знижуючи накладні витрати. Так, якщо коефіцієнт валового прибутку 50 %, це означає, що продажна ціна у два рази більша, ніж виробництва.

Коефіцієнт валового прибутку може змінюватись з таких причин:

· збільшення або зменшення обсягу продажу;

· збільшення або зменшення собівартості реалізованої продукції (наприклад, у результаті збільшення торгових знижок, інфляції, економії матеріалів тощо);

· підвищення або зниження цін збуту (наприклад, у результаті інфляції, конкуренції, зміни розміру знижок тощо);

· зміна класифікації витрат (не порівнянність).

Після аналізу загальної суми валового прибутку необхідно ознайомитися з порядком визначення валового прибутку на одиницю продукції. Валова виручка від реалізації одиниці продукції розраховується множенням продажної ціни на кількість реалізованих одиниць. При зростанні обсягу реалізації продукції на одиницю виручка збільшується на однакову чи постійну суму, а змінні витрати також зростають на постійну величину.

Отже, різниця між продажною ціною та змінними витратами на кожну одиницю продукції також має бути сталою величиною. Ця різниця між продажною ціною та змінними витратами і буде валовим прибутком на одиницю продукції.

У зв’язку з трансформацією бухгалтерського обліку замість поняття «балансовий прибуток» використовують інше поняття — загальний прибуток, який характеризує позитивний фінансовий результат усіх видів господарської діяльності підприємства.

Фінансовий результат звітного періоду визначають шляхом зіставлення рахунків класу 9 класу 7, тобто доходів звітного періоду з витратами, які були здійснені для одержання цих доходів. Вони відображаються в обліку та звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і списання грошей.

Так, витрати підприємства на виготовлення продукції визначаються витратами періоду в момент визначення виручки від реалізації продукції. Якщо ж певні витрати були понесені, але їх неможливо пов’язати із доходом звітного періоду, то такі витрати визнаються витратами того періоду, в якому вони були здійснені, — наприклад, адміністративні витрати або витрати на збут.

У разі якщо забезпечується одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, витрати систематично розподіляються між відповідними періодами.

Інформацією для здійснення аналізу загальної суми прибутку є дані бухгалтерського обліку (рахунок 79 «Фінансові результати» та його субрахунки).

На основі даних цих рахунків визначаються загальна сума прибутку підприємства, що переноситься до ф. № 2 «Звіт про фінансові результати», а також сума нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), що переноситься до ф. №. 1 «Баланс». Форма № 1 «Баланс» і ф. №. 2 «Звіт про фінансові результати» — це основні джерела аналізу фінансових результатів.

Аналіз загальної суми прибутку підприємства здійснюють за таким алгоритмом: спочатку розраховують темп зростання прибутку за звітний рік у порівнянні з минулим роком, а потім цей показник з даними плану (прогнозу) прибутку за звітний період. Такий аналіз доповнюють вивченням складових частин загальної суми прибутку, напрямів розвитку їх у звітному періоді, аналізом структури прибутку за звітний період.

Досконале вивчення та аналіз загальної суми прибутку на підприємстві здійснюють при використанні моделі економічного аналізу, яка основана на даних фінансової звітності і будується у формі таблиці.

За даними моделі аналізу загальної суми прибутку можуть бути три варіанти аналітичних висновків:

І. Загальна оцінка виконання плану прибутку;

ІІ. Зміна окремих складових частин прибутку і вплив цієї зміни на загальну суму прибутку;

ІІІ. Зміна темпів зростання загальної суми прибутку через вплив окремих складових частин.

За першого варіанту аналітичного висновку результати можуть бути такими:

· план за загальною сумою прибутку виконано;

· план за загальною сумою прибутку перевиконано;

· план за загальною сумою прибутку не виконано.

За другого варіанту аналітичного висновку:

· зміна окремих складових частин прибутку збільшує його загальну суму прибутку;

· зміна окремих частин прибутку зменшує його загальну суму прибутку.

За третього варіанту аналітичного висновку:

· темп зростання загальної суми прибутку у порівнянні з минулим роком збільшується;

· темп зростання загальної суми прибутку у порівнянні з минулим роком зменшується.

Аналіз рівня і динаміки фінансових результатів, здійснюється на основі даних форми № 2 «Звіт про фінансові результати»

Аналіз прибутку проводиться методом порівняння фактичних даних за звітний період з фактичними даними за попередній період.

Завдання аналізу:

· оцінити темпи зростання прибутку в цілому та окремих його складових;

· виявити чинники, що впливають на зміни прибутку, та визначити рівень їх впливу;

· оцінити рівень рентабельності підприємства;

· виявити резерви збільшення прибутку.

Як свідчать дані табл. 11.1, чистий прибуток підприємства у звітному періоді у порівнянні з базисним (попереднім) збільшився на 7,6 тис. грн, або на 17,8 %, і становив 52,6 тис. грн Цей приріст повністю обумовлений зростанням прибутку від звичайної діяльності. Темп зростання прибутку від операційної діяльності у звітному періоді у порівнянні з попереднім — 125 %. Фінансові результати від надзвичайних подій не вплинули на прибуток ні в попередньому, ні в звітному періоді.

У звітному періоді у порівнянні з попереднім частка зросла собівартість реалізованої продукції у виручці від реалізації на 1,2 відсоткових пункта. В цілому такі зміни є позитивними, проте потрібно з’ясувати вимірювання частки собівартості реалізованої продукції, здійснити більш докладний аналіз. На наступному етапі виявляють причини, чинники, що вплинули на зміни розміру прибутку, проводиться вивчення впливу різних чинників на фінансові результати.

Факторний аналіз прибутку

 

Факторний аналіз — це методика комплексного системного вивчення і вимірювання впливу чинників на величину результативних показників.

Одним із прийомів проведення факторного аналізу є прийоми елімінування. Елімінувати означає усунути, вилучити вплив усіх чинників крім одного на величину результативного показника.

Використовуючи цей прийом, на основі даних табл. 11.2 визначимо вплив кожного чинника на прибуток від реалізації.

Таблиця 11.2

Факторний аналіз прибутку

Показник	Код рядка	Попередній (базисний) рік Хо	Звітний рік Х1	Зміни ΔХ
1. Виручка від реалізації продукції без урахування ПДВ, акцизного збору та інших відрахувань з доходів (В)
2. Собівартість реалізованої продукції (С)
3. Адміністративні витрати (АВ)
4. Витрати на збут (ВЗ)			18,9	– 1,1
5. Інші операційні витрати (ІОВ)			25,5	3,5
6. Фінансові доходи (ФД)			2,5	– 3,5
7. Фінансові витрати (ФВ)			30,0
8. Податок на прибуток (ПНП)			22,5	4,5
9. Чистий прибуток (ЧП)			52,6	7,6

 

У нашому випадку вплив факторних показників на прибуток (результативний показник) можна подати у вигляді аддитивної моделі

П = В – С – АВ – ВЗ – ІОВ + ФД – ФВ – ПНП,

де В — виручка від реалізації продукції; С — собівартість реалізованої продукції; АВ — адміністративні витрати; ВЗ — витрати на збут; IОВ — інші операційні витрати; ФД — фінансові доходи; ФВ — фінансові витрати; ПНП — податок на прибуток; ЧП — чистий прибуток.

Як відомо, розмір виручки від реалізації залежить від таких коефіцієнтів, як ціна реалізованої продукції, частка кожного виду продукції в загальному обсязі реалізації та кількість реалізованої продукції. Таку залежність можна відобразити за формулою

В = N · УД · Ц,

де УД — показник структури реалізованої продукції; N — обсяг реалізованої продукції; Ц — ціна продукції.

Факторна модель собівартості реалізованої продукції матиме такий вигляд:

С = N · УД · В_з,

де В_з — змінні витрати на виробництво одиниці продукції (собівартість одиниці).

Звіт про фінансові результати не дає змоги визначити вплив усіх перелічених чинників на фінансовий результат з причини відсутності даних про частку реалізованої та виробленої продукції, обсягу випуску й реалізації, ціни, собівартості одиниці продукції. Однак це можна зробити на основі середнього індексу ціни (визначити вплив на розмір чистого прибутку зміни цін, обсягів реалізованої та виробленої продукції).

Припустимо, що ціни на продукцію у звітному році зросли на 5 %, тобто індекс цін (І_ц) становить 1,05. Визначимо вплив чинників на зміну виручки від реалізації. Загальну зміну виручки від реалізації обчислимо за формулою

Δ В_заг = В₁ – В₀ = 300 – 250 = 50 тис. грн,

де В₁, В₀ — відповідно виручка за звітний і базовий періоди.

Отже, за звітний період виручка від реалізації продукції збільшилася на 50 тис. грн. Ця зміна є результатом впливу двох чинників: ціни реалізації й обсягу реалізованої продукції (з урахуванням структури). Вплив цих чинників можна визначити так:

Δ В^Ц = В₁ – В₁: І_ц = 300 – 300: 1,05 = 300 – 285,71 = 14,29 тис. грн;

Δ В_NУД = В₁: І_ц – В₀ = 300: 1,05 – 250 = 285,71 – 250 = 35,71 тис. грн,

де І_ц — індекс цін.

Отже, зростання цін сприяло збільшенню виручки від реалізації продукції на 14,29 тис. грн, а збільшення обсягу випуску продукції — на 35,71 тис. гривень. Як випливає із розрахунків, на підприємстві спостерігається розширення виробництва.

Аналогічно розраховують вплив чинників на зміну собівартості реалізованої продукції

Δ С_заг = С₁ – С₀ = 100 – 80 = 20 тис. грн,

де С₁, С₀ — відповідно собівартість у звітному і базовому періодах.

Припустимо, що собівартість одиниці продукції змінилася лише за рахунок зовнішніх чинників, а саме за рахунок загальної зміни цін. Тоді

Δ С_{(Nз пер.)} = C₁ – С₁: I_ц = 100 – 100: 1,05 = 4,76 тис. грн;

Δ С_NИУД = C₁: I_ц = Δ С_{(Nз пер.)} = C_заг – Δ С_{(ц з пер.)} = 20 – 4,76 =
= 15,24 тис. грн

Отже, за рахунок збільшення обсягу випуску собівартість продукції зросла на 15,24 тис. грн, за рахунок зміни цін — на 4,76 тис. грн.

Як видно із розрахунків, зміна цін вплинула на чистий прибуток через виручку і собівартість. Вплив зміни цін на розмір чистого прибутку в складі виручки і собівартості має різноспрямований характер: зростання виручки від реалізації продукції сприяло збільшенню чистого прибутку, а зростання собівартості призвело до зменшення прибутку. З урахуванням цього, вплив зміни цін на розмір чистого прибутку можна визначити так:

Δ П_ц = Δ В_ц – Δ С_{ц (з пер.)} = 14629 – 4,76 = 9,53 тис. грн.

За рахунок зростання цін чистий прибуток підприємства збільшився на 9,53 тис. грн.

Розрахуємо вплив на зміну розміру чистого прибутку інших чинників — вплив зміни розмірів адміністративних витрат, витрат на збут і інших операційних витрат.

При визначенні впливу даного чинника потрібно врахувати, що він є чинником зворотного впливу щодо прибутку. У зв’язку з цим у розрахункову формулу додається знак «–», тобто

Δ П_р = – [/АВ₁ + ВЗ₁ + JОB₁ – /АВ_о + ВЗ₀ +СР₀ + ІОВ_о /],

де П_р — зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини вказаних витрат.

За даними табл. 9.2 цей вплив становив:

Δ П_р = – [(52 + 18,9 + 25,5) – (45 + 20 + 23) = – (97,4 – 88) =
= – 9,4 тис. грн.

Це означає, що перевитрати за непрямими витратами призвели до зниження прибутку в звітному році на 9,4 тис. грн.

Вплив зміни величини фінансових доходів на зміну розміру чистого прибутку визначають за формулою

Δ П_ФД = ФД₁ – ФД₀,

де Δ П_ФД — зміна чистого прибутку за рахунок зміни суми фінансових доходів; ФД₁, ФД₀ — відповідно фінансовий дохід звітного й базового періодів.

Вплив цього показника розрахуємо за даними табл. 11.2

Δ П_ДФ = 2,5 – 6 = – 3,5 тис. грн.

Розмір чистого прибутку знизився за рахунок зменшення суми фінансових доходів на 3,5 тис. гривень.

Вплив зміни величини фінансових витрат можна визначити за формулою

Δ П_ФВ = –(ФВ₁ – ФВ₀),

де Δ П_ФВ — зміна чистого прибутку за рахунок зміни розміру фінансових витрат; ФВ₁, ФР₀ — відповідно фінансові витрати у звітному й базовому роках.

За даними табл. 11.2 вплив цього чинника становить:

Δ П_ФВ = – (30 – 25) = – 5 тис. грн.

Отже, чистий прибуток за рахунок збільшення суми понесених фінансових витрат зменшився на 5 тис. грн.

Вплив суми сплаченого податку на чистий прибуток можна визначити за формулою

Δ П_ПП = –(ПП₁ – ПП₀),

де Δ П_ПП — зміна чистого прибутку за рахунок змін величини сплаченого податку на прибуток.

За даними табл. 11.2 цей вплив становить:

Δ П_ПП = – (22,5 – 18) = – 4,5 тис. грн.

Збільшення розміру сплаченого податку на прибуток призвів до зниження розміру чистого прибутку на 4,5 тис. грн.

Узагальнимо вплив чинників, що впливають на розмір чистого прибутку (табл. 11.3).

Таблиця 11.3

Зведена таблиця впливу факторів
на чистий прибуток звітного періоду

№ пор.	Показники	Сума, тис. грн
	Зміна цін	9,53
	Обсяг реалізованої продукції	35,71
	Обсяг виробленої продукції	– 15,24
	Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати	– 9,4
	Фінансові доходи	– 3,5
	Фінансові витрати	– 5
	Податок на прибуток	– 4,5
	Усього	7,6

Розрахунок основних показників рентабельності підприємства дає змогу дійти висновку, що загалом підприємство має непогані результати, адже за всіма показники рентабельності, крім показника рентабельності продукції, спостерігається зростання в звітному році. Щодо рентабельності активів, то вона зросла лише на 1,54 пункта. Зростанню рентабельності активів не сприяло зниження дохідності продукції. Проте все-таки в 2004 р. підприємство отримало 3,28 коп. прибутку на кожну гривню активів.

Найбільше зростання характерне для показника рентабельності виробництва. Він збільшився на 9,99 пункта за звітний рік. Цей показник свідчить про те, що на підприємстві в 2004 р. на кожну гривню виробничих ресурсів припадало 22,3 коп. прибутку.

Невеликим було зростання показника рентабельності власного капіталу. При його збільшенні на 1,02 пункта, на 1 грн власного капіталу підприємства у 2004 р. припадало 6,85 коп. прибутку. Він зріс на 2,42 пункта. Досить непоганий у 2004 р. був рівень показника рентабельності вкладень (інвестицій), що мало привернути увагу інвесторів: 11, 12 коп. прибутку на 1 грн інвестицій.

Якщо оцінити ефективність звичайної діяльності підприємства за показниками рентабельності, то слід зазначити, що в 2004 р. у порівняно з 2003 р. підприємство стало працювати більш ефективно. До того ж цей показник свідчить, що в звітному році на одиницю виручки припадало 16,7 коп. чистого прибутку.

Єдиним серед показників, для якого характерне зниження в звітному періоді, є показник рентабельності продукції. Він зменшився на 17,24 пункта. Швидше всього це було наслідком зниження рентабельності якогось виду продукції, що випускає підприємство. Хоча в цілому в 2003 р. з 1 грн реалізованої продукції підприємство отримувало 55,8 коп. прибутку замість 73,1 коп. у 2003 р. Для виявлення причини зниження показника необхідно здійснити більш докладний аналіз за видами продукції підприємства.

Поряд з оцінкою основних показників рентабельності слід провести оцінку дохідності обсягу продажу, яка є одним із найважливіших аспектів аналізу рентабельності. Отже, розрахуємо рентабельність обсягу продажу та здійснимо його факторний аналіз.

Таблиця 11.5

Розрахунок і оцінка рентабельності обсягу продажу

№ пор.	Показник	Позначення			Відхилення
	Виручка від реалізації, тис. грн	ВР			+300
	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн	С			+170
	Прибуток від реалізації, тис. грн (рядок 1 – рядок 2)	Пр			+130
	Рентабельність обсягу продаж, % (рядок 3: рядок 1 · 100)	Рп	51,11	49,17	–1,94

 

З табл. 11.5 видно, то за звітний період рентабельність обсягу продаж знизилася на 1,94 пункта. На цей показник впливали виручка від реалізації та собівартість продукції. Визначимо вплив цих чинників на рентабельність продажу:

1) збільшення виручки від реалізації

;

.

Отже, за рахунок збільшення виручки від реалізації рентабельність обсягу продажу зросла на 12,2 пункта.

2) збільшення собівартості продукції

;

.

Таблиця 11.7

Вихідні дані для проведення факторного аналізу
рентабельності власного капіталу

Номер рядка	Показник	Позначення			Відхилення
	Чистий прибуток, тис. грн	ЧП			+100
	Обсяг реалізації, тис. грн	О			+30
	Середня вартість активів, тис. грн	А			+365
	Середня величина власних кош­тів, тис. грн	ВК			+1205
	Рентабельність реалізації, % (ря­док 1: рядок 2 · 100)	Рр	8,13	15,87	+7,74
	Фондовіддача (рядок 2: рядок 3)	Ф	0,215	0,207	–0,008
	Коефіцієнт фінансової залежності (рядок 3: рядок 4)	Кф.з	3,34	2,09	–1,25
	Рентабельність власного капіта­лу, % (рядок 1: рядок 4 · 100)	Рв.к	5,83	6,85	+1,02

 

Рентабельність власного капіталу зросла у звітному році на 1,02 пункта і становить 6,85 %. Таке зростання рентабельності власного капіталу відбулося в результаті впливу наведених вище чинників. Визначимо вплив кожного чинника на рентабельність власного капіталу:

1) визначимо збільшення чистого прибутку на 1 грн реалізації продукції за формулою:

= +7,74 · 0,215 · 3,34 = + 5,56 %.

Збільшення чистого прибутку на 1 грн реалізації продукції призвело до зростання рентабельності власного капіталу на 5,56 пункта;

2) розрахуємо вплив на рентабельність власного капіталу фондовіддачі

= –0,008 · 15,87 · 3,34 = –0,424 %.

Зменшення фондовіддачі призвело до зниження рівня рентабельності власного капіталу на 0,42 пункта;

3) розрахуємо змін коефіцієнта фінансової залежності на рентабельність власного капіталу

= –1,25 · 15,87 · 0,207 = – 4,11 %.

Зменшення коефіцієнта фінансової залежності призвело до зниження рентабельності власного капіталу на 4,11 пункта.

Загальний вплив трьох чинників становить:

+ 5,56 – 0,424 – 4,11 = + 1,02 %.

Поряд із розрахунком рентабельності власного капіталу визначають показник періоду його окупності

.

Цей показник показує, за який період власний капітал буде компенсований чистим прибутком.

Відповідно до даних підприємства, що аналізується, цей показник становив:

у 2003 р.: міс.;

у 2004 р.: міс.

Отже, на основі цих розрахунків можна дійти висновку, що цей показник зазнав позитивних змін і в звітному році власний капітал компенсувався чистим прибутком за коротший строк, ніж у базовому році.

Проведемо факторний аналіз інвестицій у підприємство. На зміну рівня рентабельності інвестицій впливають такі чинники як зміна рентабельності реалізації продукції та оборот активів. Взаємозв’язок цих чинників відображує формула

.

Таблиця 11.8

Дані для проведення розрахунку
факторів рентабельності інвестицій

Номер рядка	Показник	Позначення			Відхилення
	Валовий прибуток, тис. грн	ВП			+210
	Обсяг реалізації, тис. грн	О			+30
	Середня вартість активу, тис. грн	А			+365
	Рентабельність реалізації про­дукції, %	Рр	8,13	15,87	+7,74
	Оборот всіх оборотних коштів, оборотів	Об	0,1569	0,1967	+0,0398
	Рентабельність інвестицій, %	Рі	8,7	11,12	+2,42

 

Рентабельність інвестицій у підприємство зросла на 2,42 пункта внаслідок впливу таких чинників:

1) збільшення чистого прибутку на 1 грн реалізації продукції:

= +7,74 · 0,1569 = + 1,214 %.

Отже, за рахунок збільшення чистого прибутку на 1 грн реалізації продукції рентабельність інвестицій зросла на 1,214 пункта;

2) прискорення обороту коштів підприємства

= +0,0398 · 15,87 = + 1,206 %.

За рахунок прискорення обороту коштів рентабельність інвестицій зросла на 1,206 пункта.

Загальний вплив двох чинників становить: