Щодо оцінки ситуації кризових явищ в Італії

Необхідність проведення економічних реформ у країні та прийняття ряду антикризових заходів продиктована необхідністю пристосування до актуальних світових економіко-фінансових умов та тенденцій, а також вирішення низки питань, які гальмували економічний розвиток країни протягом останніх років.

Прийняття Урядом Італії низки антикризових заходів протягом періоду, починаючи з третього кварталу 2008 року по березень 2010 року заклало основу для скорішого відновлення позитивного зростання макроекономічних показників, де найбільш важливий акцент було зроблено на наступному: підтримці банківського сектору, гарантуванні банківських вкладів населення, підтримці основних галузей промисловості (автомобілебудування, виробництво електротехніки, виробництво меблів), підтримці внутрішнього попиту, підтримці малозабезпечених верств населення, підтримці малих та середніх підприємств, підтримці розвитку туристичної галузі, підтримці розвитку експорту та подальшій інтернаціоналізація діяльності італійських підприємств тощо.

Базовим документом у забезпеченні сталого розвитку економіки Італії є Закон Італії від 09.07.2009 року «Розвиток: великі реформи для прискорення економічного розвитку країни», основною метою якого є проведення ряду стратегічно важливих реформ. Ключовими напрямки є наступні:

- нова національна енергетична стратегія передбачає розвиток енергетичної інфраструктури, надання потужного імпульсу щодо розвитку відновлювальних джерел енергії та розвиток атомної енергетики.

- нова промислова політика передбачає інтеграцію малих підприємств у нові форми господарювання із збереженням власної ідентичності, завдяки запровадженню податкових, фінансових та адміністративних стимулів.

- реформа системи стимулювання підприємств: передбачає спрощення процедури та строків, покращення оцінки проектів підприємців, заохочення спільної участі приватних та державних структур у реалізації економіко-інвестиційних проектів;

- реформа урядових та громадських інституцій, які діють у сфері підтримки італійських експортерів у виході на міжнарордні ринки (т.з. інтернаціоналізація);

- реформа торговельних палат в Італії та за кордоном має на меті підвищення ефективності мережі торговельних палат, щляхом надання більшої підтримки з боку центрального уряду та регіональних влад;

- реформа аграрних консорціумів: передбачає заохочення процесу об’єднання підприємств сільськогосподарського комплексу.

Беручи до уваги тенденції розвитку економіки країни та ряд антикризових заходів, які були прийняті, Урядом Італії зроблено прогнозні макроекономічні показники до 2012 року, які містяться у Програмі Стабільність, яка затверджена на урядовому рівні.

Прогнозний аналіз робиться на основі перших позитивних тенденцій, які почали спостерігатися в економіці країни у ІІІ кварталі 2009 року. Відбулося зростання ВВП (+0,6% відповідно до попереднього кварталу) після п’яти негативних попередніх кварталів. Такий результат є одним з найбільш позитивним серед усіх країн ЄС. Рівень залучення інвестицій також демонстрував позитивну динаміку, особливо в секторі машинобудування; відбулося значне зростання експорту. Відповідно до інформації Міністерства економіки та фінансів Італії, зростання ВВП у 2010 році становитиме 0,4%, а у 2011-2012 роках – 2%, щорічно. У зв'язку з підвищенням попиту на міжнародних ринках та політикою Уряду щодо стимулювання попиту на внутрішньому ринку, особливо щодо придбання товарів тривалого вжитку, італійські підприємства почали нарощувати своє виробництво. Разом з тим, критика Уряду з боку малих та середніх підприємств була пов'язана з недостатнім банківським кредитуванням.