Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Зовнішнє архітектурне освітлення будинків і споруд
4.56. Зовнішнє архітектурне освітлення повинно забезпечувати у вечірній час добру видимість і виразність найбільш важливих об'єктів і підвищувати комфортність світлового середовища міста. Ус- тановки архітектурного освітлення не повинні осліплювати водіїв транспорту і пішоходів.
4.57. Яскравість фасадів будинків, споруд, монументів і елементів ландшафтної архітектури залежно від їх значущості, місця розташування та переважаючих умов їх зорового сприйняття в місті слід приймати за таблицею 21.
С. 28 ДБН В.2.5-28-2006
4.58. При проектуванні установок архітектурного освітлення розрахункові коефіцієнти від- бивання поверхні фасадів освітлюваних об'єктів приймаються за даними натурних вимірювань або за таблицею 22.
4.59. При рівномірному заливаючому освітленні фасаду відношення максимальної освітленості до мінімальної повинно бути не більше 3:1, а на рельєфних та багатокольорових фасадах - до 5:1. При цьому максимальна освітленість повинна створюватись на основних композиційно-пластичних елементах.
4.60. При нерівномірному заливаючому освітленні фасаду відношення максимальної і міні- мальної освітленості у межах освітлюваної зони приймається не менше 10:1 і не більше 3:1, при цьому максимальна освітленість створюється на акцентованому світлом елементі.
4.61. При проектуванні світлових архітектурних ансамблів за таблицею 21 вибирається яскра- вість головного фасаду домінуючого об'єкта. Середня яскравість освітлюваних фасадів співпо- рядкованих об'єктів єдиного ансамблю повинна бути, як правило, знижена не менше як на два ступеня.
Таблиця 21
| Категорія міського простору
| Місце розташування об'єкта освітлення
| Освітлюваний об'єкт
| Заливаюче освітлення, середня яскравість фасаду L ф, кд/м2
| Заливаюче і акцентоване освітлення, середня яскравість акцентованого світлом елемента Le, кд/м2
| Локальне освітлення, середня яскравість L, кд/м2
| | А
| Площі столичного центру, зони загальноміських домінант
| Пам'ятки архітектури національного значення, великі громадські будинки, монументи і домінантні об'єкти
|
|
|
| | Магістральні вулиці і площі загальноміського значення
| Пам'ятки архітектури, історії і культури, будинки, споруди і монументи міського значення
|
|
|
| | Парки, сади, бульвари, сквери і пішохідні вулиці загальноміського значення
| Визначні будинки, споруди, пам'ятки і монументи, унікальні елементи ландшафту
|
|
|
| | Б
| Площі окружних і районних громадських центрів
| Пам'ятки і монументи, будинки і споруди окружного і районного значення
|
|
|
| | Магістральні вулиці і площі окружного і районного значення
| Те саме
|
|
|
| | Парки, сади, сквери, бульвари і пішохідні вулиці окружного і районного значення
| Те саме і характерні елементи ландшафту
|
|
|
| | В
| Вулиці і площі, пішохідні дороги місцевого значення
| Пам'ятки і монументи, визначні будинки і споруди
|
|
|
| | Сади, сквери, бульвари місцевого значення
| Те саме і характерні елементи ландшафту
|
|
|
| | Примітка 1.Яскравість домінантних об'єктів, які оглядаються з відстані більше 300 м, допускається збільшувати
до 50 %.
| | Примітка 2.При розташуванні об'єкта освітлення в оточенні простору, який не освітлюється, норму яскравості, наведену в таблиці 15, допускається зменшувати до 50 %.
| ДБН В.2.5-28-2006 С. 29
Таблиця 22
| Матеріали поверхні або колір фасаду
| Середньозважений коефіцієнт відбивання матеріалу поверхні
| | Білий:атмосферостійкі фасадні фарби, гіпс, керамічна плитка, матовий алюміній, нержавіюча сталь тощо
| 0,7
| | Світлий:фарби, мармур, білий камінь (вапняк, доломіт, піщаник), бетон і декоративні штукатурки на білому цементі та світлих наповнювачах, керамічні плитки, силікатна цегла, латунь матова, травертин, черепашник тощо
| 0,6
| | Середньо-світлий:фарби, мармур, камінь (туф, піщаник, вапняк), бетон, кольорові штукатурки, керамічна цегла, блоки, плитка, дерево (дошки) тощо
| 0,5
| | Темний:фарби, мармур, граніт, глиняна цегла, декоративні штукатурки ікерамічні плитки, потемніле дерево, мідь, листя дерев тощо
| 0,3
| | Чорний:фарби, камінь (габро, лабрадорит, діорит, базальт, граніт), чавун, платинована бронза, декоративні штукатурки, листя дерев тощо
| 0,15
| 4.62. Об'ємні монументи, пам'ятники, малі архітектурні форми, що мають всебічний огляд, слід освітлювати з двох-трьох сторін з чітко вираженим основним спрямуванням світлового потоку, який визначає розрахункову площину, яка композиційно повинна бути зв'язана з головним спрямуванням сприйняття об'єкта.
4.63. В установках архітектурного освітлення слід використовувати розрядні джерела світла. При локальному підсвічуванні допустимо використання ламп розжарювання, переважно галогенних, а також джерел хроматичного випромінювання або кольорових світлофільтрів.
4.64. Для освітлення об'єктів, які мають "холодні" кольорові відтінки поверхонь, і зелених насаджень слід приймати розрядні джерела світла з кольоровою температурою більше 4000 К. Для освітлення об'єктів, які пофарбовані в "теплі" кольори, приймаються джерела світла з кольоровою
температурою до 3500 К. При освітленні поліхромних об'єктів, особливо декоративно-образотворчих елементів на фасадах (мозаїчні і мальовничі панно та фризи, кахлі, кольорові рельєфи і скульптури, зграфіто тощо), слід приймати джерела білого світла із загальним індексом кольоропередачі R а не менше 80. При художньо-декоративному освітленні об'єктів ландшафтної архітектури допускається використання джерел кольорового світла.
4.65. Прилади архітектурного освітлення повинні розташовуватися так, щоб їх вихідні отвори не потрапляли в поле центрального зору водіїв і пішоходів на головних напрямках руху або екра- нувалися світлозахисними пристроями.
4.66. Коефіцієнт запасу при проектуванні установок архітектурного освітлення повинен прий- матися залежно від орієнтування світлового отвору освітлювального приладу, в якому викори- товується джерело світла: при розрядних лампах Kз = 1,5, якщо скло приладу орієнтовано вертикально або в нижню напівсферу (в межах кута 90° - 270°) і Кз = 1,7 при орієнтуванні скла у верхню напівсферу, при лампах розжарювання відповідно Кз = 1,3 і 1,5.
Вітринне освітлення
4.67. Середня освітленість у вертикальній площині при загальному освітленні вітрини на висоті 1,5 м від рівня тротуару повинна відповідати таблиці 23. Освітленість акцентованого освітлення разом із загальним не повинна перевищувати величин, наведених у таблиці 23.
Таблиця 23
| Категорія вулиць, площ
| Середня освітленість у вертикальній площині, лк
| Сумарна освітленість у вертикальній площині (загальне і акцентоване освітлення), лк, не більше
| | А
|
|
| | Б
|
|
| | В
|
|
| | Примітка 1.Площа акцентованого освітлення повинна складати не більше 20 % площі вітрини.
| | Примітка 2.Для вітрин, в яких виставлені переважно темні товари, рівень освітленості може бути підвищений на один ступінь за шкалою освітленості, для вітрин із світлим товаром освітленість може бути знижена на один ступінь.
| С. 30 ДБН В.2.5-28-2006
4.68. При освітленні вітрин слід приймати освітлювальні прилади з розрядними джерелами світла і галогенними лампами розжарюваннями. Джерела світла вибираються з урахуванням вимог до кольоророзрізнення за таблицею 24.
Таблиця 24
| Вид товару
| Кольорові характеристики джерела світла
|
Тк,К
| R а
| | Тканини, галантерея, парфумерія, іграшки, книги, взуття, головні убори, хутра
| 2800 - 5000
| 80 і більше
| | Електротовари, посудно-господарські, канцтовари, бакалія, хліб
| 2800 - 3200
| 70 і більше
| | М'ясні, молочні, гастрономічні продукти, овочі, фрукти, кондитерські вироби
| 2800 - 3 500
| 80 і більше
| | Рибні продукти
| 4000 - 6500
| 80 і більше
| 4.69. Освітлювальні прилади повинні бути встановлені так, щоб їх вихідні отвори або відбиті від виставлених товарів відблиски не потрапляли в центральне поле зору водіїв і пішоходів, які пере- бувають на відстані не менше 1 м від скла вітрини.
Рекламне освітлення
4.70. Рекомендована і найбільш допустима середня яскравість, а також максимально допустима яскравість окремих ділянок рекламних панелей і щитів залежно від їх площі і розташування відносно очей водіїв наведені в таблиці 25. Максимальна яскравість визначається як габаритна для найбільш яскравих ділянок площею (0,2 х 0,2) м як в рекламних панелях, в яких джерела світла розташовані всередині в огорожі із світлорозсіюючих матеріалів, так і в рекламних щитах, які освітлюються зовні світловими приладами.
4.71. Рівні сумарного освітлення вікон житлових будинків і палат лікувальних закладів світло- вими приладами архітектурного, рекламного і зовнішнього освітлення не повинні перевищувати величину середньої вертикальної освітленості, яка вказана в 4.45.
Таблиця 25
| Розташування рекламної панелі або щита
| Площа об'єкта S, м2
| Висота розташування об'єкта
h 1), м
| Яскравість рекламної панелі або щита, кд/м2, при категорії вулиці
|
А
| Б
| В
|
середня
| максимальна2)
| середня
| максимальна2)
| середня
| макси-маль-на2)
|
рекомендована
| найбільша допустима
|
рекомендована
| найбільша допустима
|
рекомендована
| найбільша допустима
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Поперек осі вулиці:
- поза проїзною частиною при площі S
- об'єкта, м2,
та його висоті h, м, над проїзною частиною
| S < 2
| <23)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
> 3,5
|
|
|
|
|
|
|
2< S<6
| < 3,5
|
|
|
|
|
|
|
6< S < 1
|
|
|
|
|
|
|
S>12
|
|
|
|
|
|
|
будь-яка
| >5
|
|
|
|
|
|
|
| Вздовж осі вулиці, а також на фасаді або покрівлі будинку при будь-якій орієнтації рекламного об'єкта
| будь-яка
| >3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | 1) Висота відраховується від рівня проїзної частини до нижньої кромки рекламного об'єкта.
2) Максимальна яскравість у найбільш яскравому місці об'єкта визначається як габаритна для ділянки площею (0,2 х 0,2) м2.
3) При розташуванні рекламних об'єктів на висоті менше 2 м відстань від бордюра до найближчої бокової кромки об'єкта повинна бути більше 2 м.
| ДБН В.2.5-28-2006 С. 31
|