Типологічний потенціал і ступінь його використання

Група віку, роки	Загальна площа, га	Фактичний запас на всій площі, м^3	Середній фактичний запас на 1 га, м^3	Середній фактичний приріст, м^3/га	Існуючий типологічний еталон	Потенційний запас на площі, м^3	Ступінь використання типологічного потенціалу, %
Склад деревостану	Приріст на 1 га, м^3/га	Повнота	Запас м^3/га
1-10	125,5	3396,8	27,07	5,4	9С1Д		0,9			54,1
11-20	169,1		86,92	5,8	8С2Д		0,9			72,4
21-30	85,3		110,32	4,4	9С1Д	4,8	0,7			91,9
31-40	135,7		184,17	5,3	8С1Д1Б	7,4	0,9			70,8
41-50	129,7		265,55	5,9	9С1Д	6,4	0,8			91,6
51-60	94,9		268,06	4,9	10С+Д	4,7	0,8			103,1
61-70			275,83	4,2	9С1Д+Б	5,2	0,9			81,1
71-80	72,7		366,35	4,9	9С1Д+Б		0,8			81,4
81-90	124,9		360,06	4,2	9С1Д	4,6	0,8			92,3
91-100	144,3		345,97	3,6	8С2Д	4,2	0,8			86,5
Разом	1178,1	260385,8	221,02	4,5						85,0
	Асер=49 років

 

Потенційна продуктивність – це рівень, якого можна досягти в конкретних умовах при вкладенні відповідних капіталів і праці, найбільш повному використанні досягнень науки і техніки, а також новітніх технологій.

Визначення даних показників, та ступеня використання типологічного потенціалу приведено в табл.1.1., а саме:

 

Середній фактичний запас на 1 га (гр.4) – отримуємо як частку від ділення фактичного запасу на всій площі групи віку (гр.3) на його загальну площу (гр.2);

Середній фактичний приріст на 1 га (гр.5) – визначається шляхом ділення середнього запасу на (гр.4) на середній вік даної групи віку (середній вік групи 1-10 становить 5 років, групи 11-20 становить 15 років і так далі);

Середній вік насаджень – визначається як середньозважена величина між площею і середнім віком кожної групи віку. Для цього перемножуємо площу кожної вікової групи на її середній вік, сумуємо і суму ділимо на загальну площу типу лісу.

Для визначення потенційної продуктивності та ступеня використання типологічного потенціалу користуюся існуючим типологічним еталоном – це корінне насадження із найкращими лісівничо-таксаційними показниками яке характерне для певної групи віку.

На основі цих даних визначаємо:

Середній приріст еталонного насадження (гр.9), як частку від ділення запасу (гр.8) на вік еталонного деревостану у завданні;

Потенційний запас кожної вікової групи – визначаємо шляхом перемножування запасу на 1 га типологічного еталону на загальну площу вікової групи;

Ступінь використання типологічного потенціалу визначаємо у відсотках як відношення між фактичним і потенційним запасом по групах віку.

 

1. 3 Розподіл насаджень на корінні та похідні

Для певного типу лісу існує тільки один корінний тип деревостану і може бути багато похідних типів деревостану.

Корінний тип деревостану - це такий тип який історично складено відповідає даним лісорослинним умовам, типу лісу.

Похідний тип деревостану — це такий тип який історично під дією певних природних чи антропогенних факторів створився на не характерних для нього лісорослинних умовах, типу лісу, замінивши корінний деревостан. Під впливом природних факторів розуміємо небажану зміну порід приз ведену пожежами природногопоходження, масовим розповсюдженням шкідників, хвороб, зміни клімату; а під терміном антропогенних факторів розуміємо вилив людини: не правильне ведення лісового господарства, відновлення зрубів не оповідними породами, забруднення навколишнього середовища, створення пожеж та інший негативний вплив на ліс.

Розподіл насаджень на корінні та похідні деревостани проводимо по кожній віковій групі, і визначаємо їх кількість як в числових так і в відносних величинах при чому в кожній групі проводимо диференціацію по повноті. Розподіл насаджень приведено в завданні, а розрахунки в табл. 1.2,

Відповідно з даним завданням видно що найбільша частка корінних насаджень є в молодняках, а саме до двадцяти років - 45 %, і в пристигаючих і середньовікових насадженнях 39-51 %, а найбільша частка похідних насаджень припадають на старші молодняки 11-20 років і на середньовікові насадження віком 51-60 років, в загальному від 74 до 91%.