Типологічний аналіз свіжого дубово-соснового субору

В с т у п

Лісівництво-наукапро природу лісу,методах його вирощування,покращення і підвищення продуктивності.

Лісівництво-наука про ліс,вона вивчає,що таке ліс?

- З яких елементів він складається?

- Якими ознаками характеризуються?

- Як відбувається ріст і розвиток?

- Поновлення лісу?

- Лісозміни?

- Які види господарських робіт повинні проводитись в лісі в ході його росту розвитку?

Лісівництво як наука почала розвиватися ще за часів стародавнього Риму та Греції. Помітний інтерес проявився у18 ст. він був пов`язаний з роботами Ломоносова, Болотова, Зябловського, Турського, Морозова, Сукачова, Погребняка та ін.

Нині продовжують справу вивчення лісівництва Остапенко, Швиденко, Гордієнко, Калініченко та ін.

Вивчення лісівництва відбувається на основі нормативних документів:

1.Лісовий кодекс України прийнятий у 2006р.

2.правила рубок пов`язаних з веденням лісового господарства та інших рубок.

3.Правила рубок головного користування.

4.Санітарні правила в лісах України.

5.Державна програма»Ліси України на 2002-2015рр.

 

Типологічний аналіз свіжого дубово-соснового субору

Лісівнича характеристика свіжого дубово-соснового субору

Поширення-вся зона широколистяних лісів, за винятком Придністров`я.

Геоморфологія:рівні та слабо хвилясті ділянки середньо- або слабопідвищених зандрових рівнин та річкових терас.

Грунти дерново-слабопідзолисті,рідше середньо підзолисті, глинисто-піщані(переважно), або легко супіщані на водно-льодовикових місцями древньоалювіальних піщаних відкладах та на елювії гранитів. Зустрічаються дернові розвинені грунти. При наявності тонких супіщано-суглинкових прошарків потужністю в середньому 0.7 см на піщаних грунтах також формуються свіжі субори(П.С.Погребняк, 1929, М.П.Савущик, 1989). Слабке оглеєння має грунтотвірна порода і місцями елювіальний горизонт.

Вміст фізичної глини у верхньому горизонті 3-4%. Вміст гумусу дещо більше ніж в сухих гігротопах і дорівнює 30-50 т/га, реакція розчину сильно кисла. Рівень грунтових вод (РГВ) у межах 2.5-5м.

Корінний деревостан: сосна з незначною домішкою берези повислої, іноді дуба, осики, груші.

Бонітет І, а у віці 40 років близький до Іа (Іа, 5), в сторічному деревостані 1.5-1.7, тобто І-ІІ. Таксаційна характеристика насаджень за матеріалами 20 пробних площ:

а) північна частина Житомирської області 10Споод. Б, 80 років, бонітет І-ІІ(1.5), повнота0.76, запас 322 м³/га;

б) Сумська область 10С поод. Д, 83 роки, І бонітет. Повнота0,83, запас 410 м³/га;

в) 10С, 72 роки, висота 23 м, діаметр 24,5 см, І бонітет, повнота 0,63, запас 286 м³/га, середній приріст 3,9 м³/га (Поліський державний заповідник).

Похідні типи деревостану - березняки,інколи в багатих підтипах дубняки ІV-V бонітету.

Підлісок – дроки, зіновать, горобина, іноді крушина, ялівець, бруслина бородавчаста (поодиноко), а на щебенистих грунтах також глід.

Покрив: куртинами плевроцій Шребера, верес, костяниця, орляк, веснівка дволиста, грушанка, петрушка гірська, зіновать руська, герань криваво-червона, купина лікарська, тонконіг, вероніка лікарська, зимо любка, брусниця, чебрець, котячі лапки, буквиця, перестріч звичайний.

Природне відновлення у свіжому суборі проходить досить успішно на ділянках мало порушених, без випасання худоби, тощо. До 70% площ у50-60 роки мали задовільну кількість підросту сосни, інколи з домішкою дуба і при кінній трельовці він переважно зберігався. В останній період задовільне поновлення має місце на 26% площ і на 7-10% недостатнє. В підрості переважно сосна, місцями незначна домішка дуба (приблизно 10-15%) і берези. При невисоких повнота деревостану у підрості може переважати береза повисла.

Задовільним є відновлення при кількості повноцінного підросту 8.1-13 тис.шт/га, з часткою головної породи понад 65%, переважаючими- віком 27 років та висотою 0,6-1,5% м (В.О.Бузун, 1994).

 

Таблиця 1.1

Таблиця1.2

Таблиця1.3

Продовження таблиці 1.3

71-80	Генетичні резервати високоповнотних корінних насаджень	32,8
Суцільна рубка низькоповнотних корінних насаджень	4,4
Суцільна рубка високоповнотних похідних насаджень	15,7
Суцільна рубка середньоповнотних похідних насаджень	10,3
Суцільна рубка низькоповнотних похідних насаджень	9,5
81-90	Генетичні резервати високоповнотних корінних насаджень	52,2
Суцільна рубка середньоповнотних корінних насаджень	31,5
Суцільна рубка високоповнотних похідних насаджень	20,2
Суцільна рубка середньоповнотних похідних насаджень
91-100	Генетичні резервати високоповнотних корінних насаджень	32,5
Суцільна рубка середньоповнотних корінних насаджень	71,3
Суцільна рубка високоповнотних похідних насаджень	7,1
Суцільна рубка середньоповнотних похідних насаджень	33,4

 

Проект рубок догляду

Таблиця 2.1

Продовження таблиці 2.1

	3,2	7С3Б				ІІ	0,8			Комбінований	12,5	2,5	8,0
	2,4	9С1Д				І	0,9			Комбінований	22,2	11,1	26,7
		5С2Д2Б				ІІ	0,8			Комбінований	12,5	5,0	30,0
	3,3	5С1Д4Б				І	0,8			Комбінований	12,5	5,0	16,5
	2,9	7С2Д1Б				І	0,8		72,5	Комбінований	12,5	3,1	9,1
	2,2	8С2Д				ІІ	0,9			Низовий	22,2	4,4	9,8
	1,5	7С1Д2Б				І	0,8			Комбінований	12,5	3,8	5,6
	1,5	7С3Б				ІІ	0,9			Комбінований	22,2	6,7	10,0
	3,3	8С2Д				І	0,8		82,5	Низовий	12,5	3,1	10,3
		6С2Д2Б				І	0,8			Комбінований	12,5	3,8	22,5
Прочищення
	12,9	7С2Б1Д				І	0,9			Низовий	22,2	20,0	258,0
	7,5	10С				І	0,9			Верховий	22,2	17,8	133,3
	13,8	10С				І	0,9			Комбінований	22,2	20,0	276,0
	5,4	8С2Д				І	0,9			Низовий	22,2	26,7	144,0
	3,1	7С2Д1Б				І	0,8			Комбінований	12,5	13,8	42,6
		10С				І	0,8			Верховий	12,5	11,3	112,5
	9,6	8С2Б				І	0,8			Низовий	12,5	15,0	144,0
	6,1	9С1Б				І	0,8			Комбінований	12,5	12,5	76,3

Продовження таблиці 2.1

	1,8	9С1Д				І	0,8			Верховий	12,5	8,8	15,8
	3,3	10С				І	0,8			Комбінований	12,5	7,5	24,8
	1,2	10С				ІІ	0,8			Низовий	12,5	8,8	10,5
	6,4	5С2Д3Б				І	0,8			Комбінований	12,5	13,8	88,0
	6,4	10С				І	0,8			Комбінований	12,5	13,8	88,0
	7,7	10С				ІІ	0,9			Верховий	22,2	15,6	119,8
	1,5	9С1Д				І	0,8			Комбінований	12,5	7,5	11,3
	0,9	10С				ІІ	1,0			Низовий		24,0	21,6
	0,8	6С2См2Бк				І	0,8			Комбінований	12,5	6,3	5,0
		7С3Б				Іа	0,9			Комбінований	22,2	28,9	491,1
	3,1	10С				ІІ	0,8			Комбінований	12,5	11,3	34,9
	1,6	8С2Б				ІІ	0,8			Низовий	12,5	6,3	10,0
	0,4	10С				І	0,8			Комбінований	12,5	15,0	6,0
Прорідження
	9,7	6Б3Ос1Вх				ІІ	0,8			Комбінований	12,5	10,0	97,0
	7,1	8С2Б				ІІ	0,9			Верховий	22,2	26,7	189,3
	3,4	6С4Б				ІІ	0,8			Низовий	12,5	11,3	38,3
	7,2	9С1Б				І	0,9			Комбінований	22,2	40,0	288,0
	1,7	10С				Іа	0,8			Комбінований	12,5	27,5	46,8

Продовження таблиці 2.1

	6,9	10С				І	0,8			Верховий	12,5	13,8	94,9
	4,4	10С				І	0,9			Комбінований	22,2	28,9	127,1
	2,2	10С				І	0,8			Низовий	12,5	15,0	33,0
	4,5	10С				І	0,8			Комбінований	12,5	18,8	84,4
	1,3	10С				І	0,8			Комбінований	12,5	13,8	17,9
		10С				ІІ	0,8			Низовий	12,5	11,3	56,3
	9,3	10С				І	0,8			Комбінований	12,5	27,5	255,8
	4,8	10С				І	0,8			Верховий	12,5	26,3	126,0
		8С2Д				І	0,8			Комбінований	12,5	27,5	852,5
	1,2	10С				І	0,9			Низовий	22,2	42,2	50,7
	3,2	7С3Б				І	0,8			Комбінований	12,5	35,0	112,0
		10С				ІІ	0,8			Комбінований	12,5	30,0	150,0
	4,2	8С1Д1Б				ІІ	0,9			Верховий	22,2	57,8	242,7
	2,6	10С				І	0,9			Комбінований	22,2	68,9	179,1
	1,8	10С+Д				ІІ	1,0			Низовий		69,0	124,2

Продовження таблиці 2.1

Прохідна
		10С				І	0,9			Комбінований	11,1	35,6	995,6
	17,5	10С				ІІ	0,9			Низовий	11,1	31,1	544,4
	4,3	8С1Вх.ч1Б				ІІ	0,9			Комбінований	11,1	35,6	152,9
		9С1Д+Б				І	0,9			Верховий	11,1	37,8	226,7
	4,9	10С+Д+Б				Іа	0,9			Комбінований	11,1	52,2	255,9

 

Розрахунок річної лісосіки

Щоб визначити щорічний розмір рубок догляду по площі необхідно площу лісу, яка потребує рубки розділити на період повторення. По запасу щорічний розмір рубок догляду проводять аналогічно враховуючи період повторення.

Для мішаних деревостанів береться мінімальний період повторення, а для чистих максимальний період повторення.

Освітлення 3-5 років.

Прочищення 3-5 років.

Прорідження 5-10 років.

Прохідна рубка 10-15 років.

(Дані про розрахунок річної лісосіки наведені в таблиці 2.2)

 

Таблиця 2.2

Розрахунок річної лісосіки

Вид рубки	Площа ділянок, га	Вирубуваний запас, м^3	Повторність, роки	Річна лісосіка
га	м^3
Освітлення	113,7	591,5		28,4	147,9
Прочищування	120,5	2113,3		24,1	422,7
Проріджування	116,5	3165,7		14,6	395,7
Прохідна рубка	60,7	4350,9		4,7	167,3
Разом	411,4	10221,4		71,8	1133,6

 

 

Таблиця 2.3

Продовження таблиці 2.3

Прочищення
	12,9
	7,5	133,3
	3,1	42,6
			13,8
				112,5
					5,4
					9,6
					6,1	76,3
					1,8	15,8
					1,2	10,5
							3,3	24,8
							6,4
							6,4
							7,7	119,8
									1,5	11,3
									0,9	21,6
									0,8
										491,1
									3,1	34,9
									1,6
									0,4
Разом	23,5	433,9	23,8	388,5	24,1	390,6	23,8	320,6	25,3	579,9

Продовження таблиці 2.3

Прорідження
	9,7
	4,8
			7,1	189,3
			7,2
					3,4	38,3
					1,7	46,8
					6,9	94,9
					2,2
							4,4	127,1
							4,5	84,4
							1,3	17,9
								56,3
									9,3	255,8
									4,8
Разом	14,5		14,3	477,3	14,2		15,2	285,7	14,1	381,8
Прохідна
	4,3	152,9
			4,9	255,9
					17,5	544,4
Разом	4,3	152,9	4,9	255,9	17,5	544,4

 

проводиться майстрами із допомогою робочих, при нагляді лісничого чи його помічника;

- Призначення дерев в рубку та закладання пробних площ – провдиться по господарсько-біологічним ознакам дерев. При проведенні освітлення і прочищення відведення дерев не проводять, а визначають лише вирубану кубом асу шляхом закладання пробних площ, розмір яких залежить від складу деревостану (в чистих деревостанах розмір пробної площі становить 3% від загальної площі, а в мішаних – 5%). При закладанні пробних площ на проріджування і прохідну рубку, на них проводять суцільний перелік дерев по 2 см ступені товщини, заміряють висоти ступенів і проводять перелік відведених дерев в рубку, кожне відведене дерево клеймується. Інколи такі переліки проводять і при освітленні і прочищенні для встановлення зміни по діаметру і висоті;

- Матеріально-грошова оцінка лісосіки – проводиться на підставі матеріалів відведення дерев на пробній площі із перерахунку на всю площу, проводиться помічником лісничого, лісничим;

- Рубання ділянок проводиться спеціальними комплексними бригадами, які сформовані в лісництві. Рубання проводиться згідно складеної технологічної карти, яка передбачає розбиття лісосіки на пасіки, нарізку трелювальних волоків, розміщення і встановлення верхнього складу, навантаж-площадки, напрям звалювання дерев, спосіб очистки лісосік, в даних умовах як правило складання в купи для подальшого перегнивання.

Перевірка і приймання робіт при проведенні доглядових рубань за лісом називають ще оглядом місць рубок. Вона здійснюється на протязі рубання і 30 днів після її закінчення. Перевірка здійснюється комісією, яка призначається директором лісгоспу, при участі лісокористувача, який розробляв дану лісосіку.

Існують такі види огляду: проміжний – після завершення робіт і кінцевий – після завершення строків вивезення деревини (1 травня).

Таблиця 3.1

Таблиця 3.2

Таблиця 3.3

Таблиця 3.4

Таблиця 3.5

Таблиця 3.6

Таблиця 3.7

Зміна лісівничо-таксаційних показників до і після рубок догляду на пробній площі 1 (на 1 га)

Показник	Час заміру	Прочищування	Разом
сосна	дуб	липа
Кількість дерев	до рубки
після рубки
вирубано
Середній діаметр, см	до рубки	9,8	11,7	9,25
після рубки	11,4	12,2
Середня висота, м	до рубки	10,8	11,1	10,1
після рубки	11,8	11,2	11,5
Запас, м^3	до рубки	21,24	84,52	5,28	111,04
після рубки	17,74	49,6	2,4	69,74
вирубано	3,5	34,92	2,88	41,3
Склад	до рубки	7Д2С1Л
після рубки	8Д2С+Л
Інтенсивність, %	за запасом	16,5	41,3	54,5	37,2
за к-тю дерев	59,1	19,0	75,0	33,3

Таблиця 3.8

Зміна лісівничо-таксаційних показників до і після рубок догляду на пробній площі 2 (на 1 га)

Показник	Час заміру	Прорідження	Разом
дуб	липа
Кількість дерев	до рубки
після рубки
вирубано
Середній діаметр, см	до рубки		20,1
після рубки	15,9	18,4
Середня висота, м	до рубки	14,1	15,2
після рубки	14,0	15,0
Запас, м^3	до рубки	95,99	31,32	127,31
після рубки	90,22	15,3	105,52
вирубано	5,77	16,02	21,79
Склад	до рубки	8Д2Л
після рубки	9Д1Л
Інтенсивність, %	за запасом	6,0	51,1	17,1
за к-тю дерев	32,9	55,0	37,4

 

 

 

 

Таблиця 3.9

Таблиця 3.10

Таблиця 3.11

Таблиця 3.12

Таблиця 4.1

В с т у п

Лісівництво-наукапро природу лісу,методах його вирощування,покращення і підвищення продуктивності.

Лісівництво-наука про ліс,вона вивчає,що таке ліс?

- З яких елементів він складається?

- Якими ознаками характеризуються?

- Як відбувається ріст і розвиток?

- Поновлення лісу?

- Лісозміни?

- Які види господарських робіт повинні проводитись в лісі в ході його росту розвитку?

Лісівництво як наука почала розви