Інтеграції (прогнозної інформації. Засвоєння нпп повного обсягу інформації про події: минулі, теперішні, майбутні. Дозволяє бачити всі зміни у пс).

Функції пед. прогнозування

n Діагностики (стану об`єктів, пед. ситуацій, що дозволяє одержати випереджальні знання);

n Критичної оцінки (стану справ, дозволяє побачити не тільки неузгодженість між компонентами ПС, а й прогнозувати нові напрями, шляхи, засоби, форми для ліквідації цих неузгодженостей).

 

Перетворення педагогічної практики

n Проектування (моделювання, створення проекту, конструювання) майбутнього стану соціально-педагогічних процесів, явищ. Дозволяє визначити оптимальний варіант);

n Планування (дозволяє розробити конкретний план реалізації обраного варіанту);

n Мобілізації (на реалізацію мети)

 

Етапи та стадії пед. прогнозування

1. Етап прогнозної ретроспекції (Дослідження історії та умов розвитку об`єкта. Прогнозний фон розвитку).

2. Етап прогнозного діагнозу (вивчення інформації про прогнозний фон розвитку об`єкта прогнозуванння. Дозволяє виявити закономірності та тенденції розвитку об`єкта).

Ці етапи складають зміст стадії підготовки допрогнозної інформації процесу пед. прогнозування.

Стадія власне прогнозування

3. Етап проспекції. (Розробка прогнозу об`єкта та фону, в результаті чого формується пошукова і нормативна модель об`єкта і прогнозного фону (умов)).

4. Етап веріфікації процесу прогнозування (оцінка варіантів та обгрунтування вірогідності прогнозу). Результатом є оптимальні варіанти розвитку (та їх альтернативи) об`єкта і фону).

5. Етап синтезування прогнозів (координація міжпредметних (локальниї) прогнозів. В результаті формується комплексний прогноз розвитку ПС або сукупності її окремих елементів).

6. Етап розробки післяпрогнозних рекомендацій (Результатом є теоретичні висновки прогностичного характеру та практичні рекомендації, сформульовані на основі прогнозу. Формується комплесний прогноз розвитку ПС або сукупності її функцій).

7. Етап прогнозної інформаційної діяльності викладача (доведення результатів прогнозування, підготовка висновків та рекомендацій, обговорення підсумків на наукових семінарах, нарадах, конференціях).

8. Етап прогнозної реконструкції (підготовка та реалізація документів, спрямованих на оптимізацію всієї ПС та окремих її елементів).

Стадія здійснення та оптимізація прогнозу.

Методи прогнозування

На стадії підготовки допрогнозної інформації:

Всі основні загальнонаукові, загальнопедагогічні методи наукового дослідження:

вивчення літературних джерел, документів, результатів діяльності;

спостереження;

анкетування;

опитування;

експеримент;

узагальнення незалежних характеристик;

бесіди тощо.

На стадії власне прогнозування:

Метод екстраполяції (перенесення, продовження (пролонгація) висновків, одержаних на попередній стадії, на майбутнє, з урахуванням зміни (збереження) умов функціонування прогнозного об`єкта);

Метод експертних оцінок (генерування прогностичних інтелектуальних ідей, їх колективна або індивідуальна оцінка);

Метод моделювання (Він може бути застосований лише до тих процесів і явищ ПС, які можна уявити у вигляді самостійних моделей з параметрами, що регулюються (стан НВП, якісно-кількіснаі характеристики пед. колективу тощо). У моделях відбуваються певні зміни, які потім (на грунті закономірностей та тенденцій їх розвитку) переносяться на реальні педагогічні процеси.

Методи загальнонаукових, загальнопедагогічних досліжень;

Методи управління, організації та керівництва, інформаційного забезпечення діяльності.

Серед інших методів:

публікаційний метод;

метод соціального замовлення;

Метод консиліуму (ділові ігри, наради тощо).

Критерії оцінки вірогідності прогнозу

n Обгрунтованість;

n Надійність;

n Точність;

n Правильність;

n Оперативність;

n Оптимальність.

 

Л Е К Ц І Я 3