В.С. Безрукова, наприклад, розуміє дидактичне проектування як діяльність, що включає етап створення моделей освіти, проектів освіти та педагогічних конструктів.

Для нашого дослідження більш приємним є визначення дидактичного проектування, яке надає Коваленко О.Е. Автор розглядає дидактичне проектування як методичну діяльність, тобто діяльність щодо створення проекту навчання.

Виходячи з того, що дидактичне проектування – це є методична діяльність, направлена на розробку дидактичного проекту навчання, а освоєння методичної діяльності проходить через формування методичних вмінь, отже наступним етапом дослідження є визначення переліку методичних вмінь по здійсненню дидактичного проектування, якими повинен володіти інженер-педагог енергетичного профілю.

“ Моделювання – це процес дослідження об’єктів на їх моделях. Моделювання починається там, де заходить мова про методологію мислення, організацію й особливо про уявлення знань про світ”. Ми погоджуємося з В.С. Безруковою, яка визначає педагогічне моделювання як етап педагогічного проектування.

Проектування, як спосіб проблемної організації мислення і діяльності, принципово відрізняється від програмування. “Програмування представляє собою спосіб руху, що призводить до зняття проблеми, а проектування – культурно оформлена діяльність “щодо побудови утопії” – містить спосіб облаштування цього місця (якого сьогодні ще немає)”.

“ План – це... 2) задум, проект, що передбачають перебіг, розвиток чого-небудь, текст, документ із викладом такого задуму, проекту // заздалегідь накреслена програма культурних, оборонних заходів, що передбачає порядок і термін здійснення їх; текст, документ з викладом такої програми (стратегічний план)”.

Л Е К Ц І Я 2

Теоретичні основи педагогічного проектування

n ЗМ 1. Загальне поняття про педагогічне проектування. Об`єкти педагогічного проектування. Функції, етапи, стадії і методи педагогічного проектування.

 

Дидактичне проектування, за визначенням Л.Клінгберга, - це розумове передбачення педагогом процесу навчання і його результатів.

В.С. Безрукова, наприклад, розуміє дидактичне проектування як діяльність, що включає етап створення моделей освіти, проектів освіти та педагогічних конструктів.

Для нашого дослідження більш приємним є визначення дидактичного проектування, яке надає Коваленко О.Е. Автор розглядає дидактичне проектування як методичну діяльність, тобто діяльність щодо створення проекту навчання.

Виходячи з того, що дидактичне проектування – це є методична діяльність, направлена на розробку дидактичного проекту навчання, а освоєння методичної діяльності проходить через формування методичних вмінь, отже наступним етапом дослідження є визначення переліку методичних вмінь по здійсненню дидактичного проектування, якими повинен володіти інженер-педагог енергетичного профілю.

“ Моделювання – це процес дослідження об’єктів на їх моделях. Моделювання починається там, де заходить мова про методологію мислення, організацію й особливо про уявлення знань про світ”. Ми погоджуємося з В.С. Безруковою, яка визначає педагогічне моделювання як етап педагогічного проектування.

“ Проектування представляє собою спосіб руху, що призводить до зняття проблеми, а проектування – культурно оформлена діяльність “щодо побудови утопії” – містить спосіб облаштування цього місця (якого сьогодні ще немає)”.

“ План – це... 2) задум, проект, що передбачають перебіг, розвиток чого-небудь, текст, документ із викладом такого задуму, проекту // заздалегідь накреслена програма культурних, оборонних заходів, що передбачає порядок і термін здійснення їх; текст, документ з викладом такої програми (стратегічний план)”.

Об`єкти пед. проектування

Елементи ПС:

Мета;

Завдання;

Зміст;

Критерії оцінки пед. процесу;

Організаційні форми їх існування і функціонування;

Засоби і методи їх реалізації.

 

Функції пед. проектування

Теоретичні способи пізнання НПП:

n АДАПТАЦІЇ (викладача до кола нових, невідомих йому пед. явищ, ситуацій і процесів);

n ОРІЄНТАЦІЇ (в них);

n ОПИСУ (якісний та кількісний, змістовний та формалізований опис перспектив розвитку пед. явищ, процесів, ситуацій, які прогнозуються, в різних формах і видах);

n ІНТЕРПРЕТАЦІЇ (сутності, причин, напрямів, шляхів розвитку пед. явищ, процесів, ситуацій в конкретних умовах);