Заходи безпеки під час виконання

Робіт з розмінування місцевості

Під час виконання робіт з розмінування місцевості категорично забороняється:

допускати скупченість солдат, сержантів і офіцерів, відстань між ними повинна унеможливлювати групове підривання людей;

піднімати, рухати з місця, кидати і розбирати будь-які вибухонебезпечні предмети, знімати маскувальний шар землі з виявлених мін, виймати міни з землі і знешкоджувати їх вручну шляхом вилучення підривників;

знешкоджувати артилерійські снаряди, мінометні міни, гранати, авіабомби та інші вибухонебезпечні предмети без спеціального дозволу;

розпалювати вогнища на місцевості без попередньої її перевірки щупом і міношукачем;

запалювати вибухову речовину в боєприпасах і мінах, які неповністю розірвалися;

використовувати вибухові речовини і засоби підривання для вибухів не за призначенням;

залишати без дозволу командира територію частини (підрозділу) та з'являтися на місцевості, яка підлягає розвідці і очищенню від вибухонебезпечних предметів;

розміщувати людей на відпочинок поблизу складування вибухових речовин;

приносити в місця знаходження особового складу будь-які вибухонебезпечні предмети;

палити під час виконання завдань з розвідки місцевості, пошуку і знищення вибухонебезпечних предметів;

працювати з вибуховими речовинами і засобами підривання на складах ВР, в жилих приміщеннях та інших місцях, які не передбачені для цих цілей.

Кожний військовослужбовець під час виконання завдань з пошуку і знищення вибухонебезпечних предметів зобов'язаний:

суворо дотримуватися встановленого порядку пошуку і знищення вибухонебезпечних предметів і заходів безпеки;

чітко позначати кордони пророблених проходів і ділянок місцевості, на яких проводиться пошук і знищення вибухонебезпечних предметів;

знати причини можливих підривів, перебуваючи на території колишніх воєнних дій та під час пошуку і знищення вибухонебезпечних предметів, а також вживати заходів з недопущення підривів. У випадку підриву кого-небудь найближчий до нього військовослужбовець негайно припиняє пошук і, дотримуючись заходів безпеки, підходить до потерпілого та надає йому можливу допомогу. Решта військовослужбовців, незрушуючи зі своїх місць, чекають вказівок свого командира. Під час надання медичної допомоги потерпілому від підриву рухатись тільки встановленими проходами.

Кожен випадок підриву старанно аналізувати і негайно вживати заходів до усунення причин, які визвали надзвичайну подію. Обставини і наслідки підривів доводити до кожного військовослужбовця і аналізувати на зборах офіцерського складу.

 

Прикінцева частина

Протягом останнього десятиліття міни були предметом особливої уваги. Вони одержали найбільший розвиток та якісно змінилися в поєднанні із зростаючою ефективністю їхньої дії. Зокрема, нові боєприпаси спроможні цілком виводити з ладу броньовані машини і знищувати їх екіпаж, а також вибирати й уражати цілі на дальності до 100 м. Все це привело до зростання ролі і частки мінних засобів у загальному комплексі протитанкової зброї. У майбутньому планується збільшити масштаби застосування мінних загороджень у усіх видах бойових дій. За допомогою активного використання систем дистанційного мінування можна ставити загородження на всю глибину бойових порядків противника.

Впродовж 80-90-х років у іноземних арміях значно активізувалися зусилля, спрямовані на вдосконалення протитанкових засобів всіх типів, оскільки вони вважаються найбільш ефективними і перспективними засобами мінування та характеризуються високою гнучкістю застосування і можуть встановлюватися в обмежені терміни, що в умовах швидкоплинних бойових дій є дуже важливою якістю.

Зростання уваги до мін обумовлене також і успіхами, які досягнуті за останні роки в справі удосконалення цього типу боєприпасів. У результаті широкого використання останніх досягнень в області електроніки, нових матеріалів і технологій практично у всіх розвинутих країнах Заходу були створені і прийняті на озброєння високоефективні і надійно діючі міни, які мають значно кращі технічні характеристики, а саме:

забезпечують надійну поразку сучасного танка, що рухається зі швидкістю до 60 км/год, на відстанях до 100 м, причому незалежно від напрямку його руху відносно боєприпасу;

загальна вага не більше 20 кг (бажано до 15 кг);

захищеність від використання або перенацілення її противником;

запрограмований термін бойової служби 3-96 год. (з інтервалом 3 год.) і до 60 діб);

неспрацьовування під впливом людини, що йде, або машини, що має масу менше 3 т і довжину корпусу не більше 4 м;

наявність мікропроцесора для програмування селекції підлягаючих поразці цілей (наприклад, поразка першої, другої або третьої машини, що проходить);

наявність датчика цілі з вузьким полем зору, що не перевищує 25º;

оснащення апаратурою для дистанційного (по радіо) керування бойовим положенням боєприпасу, тобто переведенням його з бойового положення в безпечне й навпаки, що дозволить своїм військам спокійно долати міновану місцевість, а в перспективі - створювати автоматично діючі системи загородження;

установка боєприпасу одною особою за 5 хв. (в темний час за 10 хв.) на любій місцевості, у тому числі, і на твердих поверхнях тощо.