Охарактеризуйте типи неправильного виховання дітей-інвалідів в сім’ї

Охарактеризуйте типи неправильного виховання дітей-інвалідів в сім’ї

Особливості сприйняття батьками важкості й перспектив захворювання своєї дитини впливають і на тип її виховання. А. Є.Лічко виділив наступні основні типи неправильного виховання дітей: гіпопротекція, домінуюча гіпопротекція, потуральна гіпопротекція, емоційне знехтування, підвищена моральна відповідальність, атмосфера культу хвороби, суперечливе виховання, виховання поза родиною.

В. І.Козявкін виокремив наступні форми сімейного виховання (на основі сімейного виховання хворих на ДЦП):

1. Гіпопротекція. Цей вид неправильного виховання відрізняється недостатньою увагою, турботою, щирим інтересом батьків до своєї дитини, її проблем, справ, хвилювань й захоплень.. Дитина відчуває, що старші відносяться до неї досить байдуже, тяготяться необхідністю доглядати й піклуватися про неї.

2. Домінуюча гіперпротекція. Такий вид неправильного виховання характеризується надмірною опікою батьками своєї дитини. У сфері формується система суцільних заборон і пильного спостереження за дітьми.

3. Потуральна гіпопротекція. У крайньому вираженні цей тип набуває характеру виховання "кумира родини". Він характеризується надмірною опікою над дитиною. У результаті в дитині формуються істероідні риси особистості, які накладаються на наявні в неї психічні відхилення.

4. Емоційне знехтування. При цьому типі дитина постійно відчуває, що вона тягар у житті батьків.

5. Умови жорстких взаємин. Нерідко цей тип виховання виступає крайнім ступенем прояву емоційного знехтування дитини. Жорстке відношення до нього з боку батьків може проявлятися відкрито, у брутальних формах. Воно виражається суворими розправами навіть за дрібні провини або неслухняність дітей.

6. Підвищена моральна відповідальність. Цей тип неправильного сімейного виховання характеризується наявністю в батьків надмірно великих очікувань і надій по відношенню до майбутнього своєї дитини. Вони вірять у наявність у неї особливих здібностей і талантів, розраховують на досягнення нею у майбутньому житті видатних успіхів.. У тихих, боязких, малоенергійних дітей такий тип виховання сприяє виникненню почуття тривожності, розвитку різних страхів і побоювань.

7. Потуральна гіпопротекція. При такому типі виховання безконтрольність і вседозволеність відносно батьків до своєї дитини поєднується з некритичною оцінкою ними її поведінки.. Такі діти не можуть пристосуватися до вимог сучасного життя, умови такого виховання сприяють появі в дітей істероідних рис характеру.

8. Виховання в атмосфері культу хвороби. Відмітною ознакою такого типу виховання виступають перебільшені турботи батьків про стан здоров'я своїх дітей. При цьому зведення в культ спеціально організованого режиму й призначеного дитині лікування наявного в неї захворювання, по суті це є одна з форм домінуючої гіперпротекції.

9. Суперечливе виховання... При цьому можуть розвиватися й закріплюватися такі негативні особистісні особливості, як нещирість, егоїзм, черствість і байдужність до проблем своїх близьких, слабість або повна відсутність яких-небудь моральних принципів.

10. Виховання поза родиною. Основним негативним фактором такого виховання є наявність різного ступеня виразності емоційної депривації.

Охарактеризуйте структуру корекційної програми розвитку комунікативних здібностей підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату.

Проблему розробки корекційно-розвивальних програм в роботі з дітьми з порушеннями опорно-рухового апарату, на мою думку, слід звернути увагу на розвиток комунікативної культури особистості старшокласників, підвищення їх компетентності у спілкуванні один з одним, з вчителями та батьками.

Охарактеризуйте типи неправильного виховання дітей-інвалідів в сім’ї

Особливості сприйняття батьками важкості й перспектив захворювання своєї дитини впливають і на тип її виховання. А. Є.Лічко виділив наступні основні типи неправильного виховання дітей: гіпопротекція, домінуюча гіпопротекція, потуральна гіпопротекція, емоційне знехтування, підвищена моральна відповідальність, атмосфера культу хвороби, суперечливе виховання, виховання поза родиною.

В. І.Козявкін виокремив наступні форми сімейного виховання (на основі сімейного виховання хворих на ДЦП):

1. Гіпопротекція. Цей вид неправильного виховання відрізняється недостатньою увагою, турботою, щирим інтересом батьків до своєї дитини, її проблем, справ, хвилювань й захоплень.. Дитина відчуває, що старші відносяться до неї досить байдуже, тяготяться необхідністю доглядати й піклуватися про неї.

2. Домінуюча гіперпротекція. Такий вид неправильного виховання характеризується надмірною опікою батьками своєї дитини. У сфері формується система суцільних заборон і пильного спостереження за дітьми.

3. Потуральна гіпопротекція. У крайньому вираженні цей тип набуває характеру виховання "кумира родини". Він характеризується надмірною опікою над дитиною. У результаті в дитині формуються істероідні риси особистості, які накладаються на наявні в неї психічні відхилення.

4. Емоційне знехтування. При цьому типі дитина постійно відчуває, що вона тягар у житті батьків.

5. Умови жорстких взаємин. Нерідко цей тип виховання виступає крайнім ступенем прояву емоційного знехтування дитини. Жорстке відношення до нього з боку батьків може проявлятися відкрито, у брутальних формах. Воно виражається суворими розправами навіть за дрібні провини або неслухняність дітей.

6. Підвищена моральна відповідальність. Цей тип неправильного сімейного виховання характеризується наявністю в батьків надмірно великих очікувань і надій по відношенню до майбутнього своєї дитини. Вони вірять у наявність у неї особливих здібностей і талантів, розраховують на досягнення нею у майбутньому житті видатних успіхів.. У тихих, боязких, малоенергійних дітей такий тип виховання сприяє виникненню почуття тривожності, розвитку різних страхів і побоювань.

7. Потуральна гіпопротекція. При такому типі виховання безконтрольність і вседозволеність відносно батьків до своєї дитини поєднується з некритичною оцінкою ними її поведінки.. Такі діти не можуть пристосуватися до вимог сучасного життя, умови такого виховання сприяють появі в дітей істероідних рис характеру.

8. Виховання в атмосфері культу хвороби. Відмітною ознакою такого типу виховання виступають перебільшені турботи батьків про стан здоров'я своїх дітей. При цьому зведення в культ спеціально організованого режиму й призначеного дитині лікування наявного в неї захворювання, по суті це є одна з форм домінуючої гіперпротекції.

9. Суперечливе виховання... При цьому можуть розвиватися й закріплюватися такі негативні особистісні особливості, як нещирість, егоїзм, черствість і байдужність до проблем своїх близьких, слабість або повна відсутність яких-небудь моральних принципів.

10. Виховання поза родиною. Основним негативним фактором такого виховання є наявність різного ступеня виразності емоційної депривації.