Формат, обрамлення, етапи роботи над живописним твором

У станковому живописі велику роль грає формат картини. Він також пов'язаний з особливостями живописної техніки, композиції, інтер'єру, для якого призначено картину. Найчастіше художники віддають перевагу прямокутному (вертикальний чи горизонтальний) формату. Але він може бути і круглим (тондо), овальним або ж виконаний у найвигадливіших формах, наприклад, так звані дюседепорти – декоративні композиції над дверима, що широко застосовувались в мистецтві рококо.

 

Люнет – застосовувався переважно в класичному стилі

 

 

Найбільш розповсюдженим форматом для картини є чотирикутний, причому чистий квадрат зустрічається рідше, ніж чотирикутний, що більше, чи менше витягнутий вгору або вшир. Деякі епохи цінували круглий формат (tondo), овал. Вибір формату не має випадкового характеру, що формат зазвичай має глибокий, органічний зв’язок як зі змістом художнього твору, з його емоційним тоном, так і з композицією картини, що в ньому однаково яскраво відображається й індивідуальний темперамент художника, і смаки цілої епохи.

Горизонтальний, витягнутий формат краще застосовувати для розповідної композиції, для послідовного розгортання руху повз глядача. Тому до такого формату охоче звертаються художники, налаштовані епічно, ті, що прагнуть до активної композиції, до дії,-- наприклад, італійські живописці XIV і І пол. XV ст. (особливо у фрескових композиціях). Навпаки, формат квадратний або той, в котрому вишина дещо перебільшує над шириною, неначе відразу зупиняє динаміку дії і надає композиції характеру урочистої репрезентації. В свою чергу, при значному перебільшенні вишини над шириною композиція знову набуває динамізму, сильне тяжіння, але на цей раз вгору або донизу; такий вузький формат був особливо до душі художникам аристократичним, декоративним або налаштованим містично (маньєристи, Греко), які прагнули втілити певні емоції, настрої.

Деякі формати і форм та обрамлень в різні часи

1 2 3

Фра Філіппо Ліппі. Богоматір з Немовлям і святими Фредіаном і Августином. Вівтар Барбадорі. 1437-38.

Париж, Лувр.

Филип Фейт. Сім років великого достатку. 1816—1817. Берлін, Стара національна галерея.

Ганс Гольбейн Молодший. Дармштадтська Мадонна (Мадонна сімейства Майєр). 1526. Німеччина,

Швебиш-Халле, Церква іонітів.

1 2 3

Мікеланджело. (1475-1564, Італія). Святе сімейство. Тондо. 1503-1504.Флоренція, Галерея Уффіци.

Клод Лоррен. Сільський пейзаж з видом замка Гандольфо.1639. Велика Британія, Кембридж, 1639. Музей

Фіцуїльяма.

ЛевицькийД.Г. Портрет Варвари Єрмолаївни Новосильцевої. 1780. Москва, Третьяковська галерея.

 

1 2 3