Аналіз передсердного зубця Р

Аналіз зубця Р включає:

1) вимірювання амплітуди зубця Р (у нормі не більше 2,5 мм);

2) вимірювання тривалості зубця Р (у нормі не більше 0,1 с);

3) визначення полярності зубця Р у відведеннях I, II, III;

4) визначення форми зубця Р.

При нормальному напрямі руху хвилі збудження по передсердю зубці Р у відведеннях I, II і III позитивні. Якщо водій ритму розташований в нижніх відділах передсердя або у верхній частині АВ-вузла) зубці Р в цих відведеннях негативні;

Розщеплений з двома вершинами зубець Р у відведеннях I, aVL, V5, V6 характерний для вираженої гіпертрофії лівого передсердя, наприклад у хворих з мітральними вадами серця. Загострені високоамплітудні зубці Р у відведеннях II, III, aVF (P–рulmonale) з'являються при гіпертрофії правого передсердя, наприклад у хворих з легеневим серцем.

 

Аналіз комплексу QRS включає:

1. Оцінку співвідношення зубців Q, R, S в 12 відведеннях, яке дозволяє визначити повороти серця навколо трьох осей.

2. Вимірювання амплітуди і тривалості зубця Q. Для так званого патологічного зубця Q характерне збільшення його тривалості більше 0,03 с і амплітуди більше 1/4 амплітуди зубця R в цьому ж відведенні.

3. Оцінку зубців R з вимірюванням їх амплітуди, тривалість інтервалу внутрішнього відхилення (у відведеннях V1 і V6), і визначенням можливого розщеплювання зубця R або появи другого додаткового зубця R (r) в тому ж відведенні.

4. Оцінку зубців S з вимірюванням їх амплітуди, а також визначенням можливого розширення, зазубленої або розщеплювання зубця S.

 

Аналіз сегменту RS-T включає:

1.Вимірювання позитивного (+) або негативного (–) відхилення точки з'єднання (j) від ізоелектричної лінії;

2. Вимірювання величини можливого зсуву сегменту RS-T на відстані 0,08 с вправо від точки з'єднання j;

3.Визначення форми можливого зсуву сегменту RS-T: горизонтальний, косонисхідне або косовисхідне зміщення.

При аналізі зубця Т слід:

1) Визначити полярність зубця Т;

2) Оцінити форму зубця Т;

3) Виміряти амплітуду зубця Т.

У нормі в більшості відведень, окрім V1, V2 і aVR, зубець Т позитивний, асиметричний (має пологе висхідне і декілька крутіше низхідне коліно). У відведенні aVR зубець Т завжди негативний, у відведеннях V1 – V2, III і aVF може бути позитивним, двофазним або слабо негативним.

Аналіз інтервалу Q-T включає його вимірювання від початку комплексу QRS (зубця Q або R) до кінця зубця Т і порівняння з належною величиною цього показника, розрахованою по формулі Базетта: QT=КÖR-R

де К — коефіцієнт, рівний 0,37 для чоловіків і 0,40 для жінок; R-R — тривалість одного серцевого циклу.

 

У електрокардіографічному висновку вказують:

1. основний водій ритму: синусовий або несинусовий (який саме) ритм;

2. регулярність ритму серця: правильний або неправильний ритм;

3. число серцевих скорочень (ЧСС);

4. положення електричної вісі серця;

5. наявність чотирьох електрокардіографічних синдромів:

а) порушення ритму серця;

б) порушення провідності;

в) гіпертрофії міокарду шлуночків або/та передсердя, а також їх перевантажень;

г) пошкодження міокарду (ішемія, дистрофія, некроз, рубці і т. п.)

 

Холтеровське моніторування

Холтеровське моніторування - метод тривалого електрокардіографічного обстеження, при якому інформація реєструється на мініатюрному магнітофоні, а дані аналізуються ретроспективно в прискореному режимі.

Основною метою амбулаторного моніторування є діагностика ІХС та порушення серцевого ритму та провідності. Показання до проведення холтеровского моніторування (добового моніторингу ЕКГ).

1. Діагностика невиявлених раніше аритмій.

а) Скарги на непритомність, запаморочення неясної причини (для виключення кардіогенної непритомності на тлі різкої брадикардії – дисфункція синусового вузла, AV-блокада – або на тлі пароксизмів з високою частотою серцевих скорочень – шлуночкова тахікардія, надшлуночкові форми тахікардії).

б) Серцебиття, перебої в роботі серця.

в) Встановлений синдром подовженого інтервалу QT (або підозра на нього).

г) Синдром Вольфа-Паркинсона-Уайта (WPW) з перебоями в серці або з нападами прискореного серцебиття.

д) Порушення ритму серця, які прогнозуються клінічно, але не фіксуються на звичайній ЕКГ (для діагностики скороминущих порушень ритму серця).

е) Виражена брадикардія.

2. Діагностика ішемії міокарду.

а)Біль в грудях неясної етіології, які не дозволяють виключити або підтвердити стенокардію (для виявлення епізодів ішемічних змін ST-T і визначення умов їх виникнення).

б) Раптова задишка.

в) Варіантна стенокардія.

г) Стенокардія спокою.

д) Стенокардія напруги.

е) Діагностика «німої» ішемії за наявності позитивної ВЕМ-проби.

ж) Діагностована ІХС, включаючи перенесений гострий інфаркт міокарду