Електрокардіографічна характеристика екстрасистолії

 

ПРС	ЕКГ
передсердна ЕС	наявність зубця Р різної форми та направленості перед комплексом QRS; комплекс QRS не змінений, рідко –аберантний; неповна компенсаторна пауза;
вузлова ЕС	відсутність зубця Р перед комплексом QRS; незмінений або аберантний комплекс QRS; неповна або повна компенсаторна пауза;
правошлуночкова ЕС	відсутність зубця Р; аберантний комплекс QRS; дискордантний зубець Т (іноді зі зміщенням сегмента ST); повна компенсаторна пауза; основний зубець аберантного комплексу QRS направлений вгору у І, aVL, V5-V6;
лівошлуночкова ЕС	відсутність зубця Р; аберантний комплекс QRS; дискордантний зубець Т (іноді зі зміщенням сегмента ST); повна компенсаторна пауза; основний зубець аберантного комплексу QRS направлений вгору у ІІІ, aVF, V5-V6;

Градація шлуночкових екстрасистол по Лауну — Вольфу

I — до 30 екстрасистол за будь-яку годину моніторування

II — більше 30 екстрасистол за будь-яку годину моніторування

III — поліморфні екстрасистоли

IVa — парні екстрасистоли

IVb — групові екстрасистоли, триплети та більше, короткі пробіжки шлуночкової тахікардії

V — ранні шлуночкові екстрасистоли

 

Оцінка функції провідності

Для попередньої оцінки функції провідності необхідно виміряти:

1. тривалість зубця Р, яка характеризує швидкість проведення електричного імпульсу по передсердю (у нормі не більше 0,1 с);

2. тривалість інтервалів P-Q(R) в II стандартному відведенні, що відображає загальну швидкість проведення по передсердю, АВ-з’єднанню і системі Гіса (у нормі від 0,12 до 0,2 с);

3. тривалість шлуночкових комплексів QRS (проведення збудження по шлуночках), яка в нормі складає від 0,08 до 0,09 с.

Збільшення тривалості вказаних зубців і інтервалів указує на уповільнення проведення у відповідному відділі провідної системи серця.

Після цього вимірюють інтервал внутрішнього відхилення в грудних відведеннях V1 і V6, що характеризує швидкість розповсюдження хвилі збудження від ендокарду до епікарду відповідно правого (не більше 0,03 с) і лівого шлуночків (не більше 0,05 с). Інтервал внутрішнього відхилення вимірюється від початку комплексу QRS в даному відведенні до вершини зубця R. Збільшення даного інтервалу вказує на гіпертрофію відповідного шлуночка.

 

Синоатріальна блокада – порушення проведення імпульсу від синусового вузла до передсердь. Виділяють 3 ступені:

І ст. – незначне порушення провідності, виявляються лише при електрофізіологічному дослідженні.

ІІ ст. – характеризується періодичним раптовим випадінням комплексу QRST, та паузою між двома сусідніми зубцями P та R, в 2 рази більше ніж нормальна провідність РР.

ІІІ ст. (повна) – синусові імпульси не досягають передсердь, на ЕКГ реєструються заміщуючий ритм (з центрів автоматизму 2 або 3 порядків).

 

Атріовентрикулярна блокада (AV – блокада) – порушення провідності електричного імпульса від передсердь до шлуночків. Виділяють 3 ступені.

AV блокада І ст. – подовження інтервалу PQ (у дітей більше 0,18 с, у дорослих – більше 0,2с).

AV блокада ІІ ст. – характеризується періодичним припиненням проведення деяких імпульсів від передсердь до шлуночків. В результаті цього час від часу спостерігаються випадіння шлуночкових скорочень. Розрізняють 2 типи:

AV блокада ІІ ст. Мобітц І – періодичне збільшення інтервалу PQ з наступним випадінням шлуночкового комплексу (періодика Самойлова-Венкебаха)

AV блокада ІІ ст. Мобітц ІІ – раптові випадіння шлуночкових комплексів при постійному (але збільшеному) інтервалі PQ.

AV блокада ІІІ ст. (повна) – характеризується повним припиненням проведення електричного імпульсу від передсердь до шлуночків. На ЕКГ зубці реєструються Р в різні фази систоли або діастоли, часто нашаровуються на шлуночковий комплекс. Шлуночки скорочуються з власною частотою.