Кафедра заразних хвороб тварин

Кафедра заразних хвороб тварин

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

До лабораторних занять з курсу

“Ветеринарна вірусологія” на тему:

“Лабораторна діагностика вірусних захворювать.

Житомир 2003

Методична розробка до лабораторних занять з курсу “Ветеринарна вірусологія” підготована

канд. вет. наук, доцентом Федотовим В.С. та канд. біол. наук, ст. викладачем Солодкою Л.О.

Затверджено на засіданні кафедри “_____” ______________ 2003 року, протокол №______

 

Зав. кафедрою Галатюк О.Є.

 

Затверджено на засіданні методичної комісії факультету ветеринарної медицини “_____” _______________ 2003 р., протокол №______

 

 

Голова методичної комісії

факультету ветеринарної медицини Семененко О.Б.

 

Лекція 14-15

Тема: „ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА СКАЗУ ТА ЯЩУРУ.”

1. Загальна характеристика вірусу.

2. Загальна характеристика хвороби.Епізоотична ситуація в Україні.

3. Відбір патологічного матеріалу при підозрі на сказ.Підготовка патологічного

матеріалу до лабораторного дослідження.

4. Схема лабораторної діагностики при ідентифікації вірусу сказу.

5. Характеристика окремих стадій лабораторної діагностики:

· методика постановки реакції імунофлуоресценції;

· методика проведення світлової мікроскопії;

· методика проведення біопроби (стандартний варіант та його модифікації).

Загальна характеристика вірусу.

Поширений у всьому світі. Належить до родини рабдовірусів, рід – Lyssavirus. РНК-вмісний оболонковий вірус із спіральним типом симетрії. Має форму стерженя з обрубаним кінцем. Відомо 4 серотипи вірусу сказу, близьких в імунобіологічному відношенні.

Фізичні фактори діють таким чином: низька температура консервує вірус, підвищені (більше 60^оС) – вбивають за 5-10 хв, сонячне світло – за 5-7 діб. Окремі дезинфектанти вбивають за 5-10 хв (карболова кислота, формалін, 5% соляна кислота). Стійкий до гниття, в такому матеріалі гине лише через 15 днів.

 

Загальна характеристика хвороби.

Сказ – гостра інфекційна хвороба, яка характеризується ураженням центральної нервової системи і закінчується летально. Вірус вражає нервову систему теплокровних тварин. Збудника інфекції передають собаки, кішки, дикі тварини, певні види кажанів.

Середній інкубаційний період хвороби триває 1-3 тижня, але в деяких випадках – може продовжуватись декілька місяців (до року). Тривалість інкубаційного періоду визначається місцем та силою укусу, кількістю та вірулентністю вірусу, який потрапив до рани, резистентністю покусаної тварини. За 10 днів до появи клінічних ознак захворювання у тварин слюна міститьвірус.

Джерело інфекціїї – хворі тварини, які передають вірус під час укусу. Хижаки можуть заражатись після поїдання головного та спинного мозоку трупів хворих тварин.

Клінічними ознаками хвороби є збуджений стан, порушення зору, підвищення чутливості до світла, звуків,агресивність, слюнотеча. Може спостерігатись і атиповий (паралітичний) розвиток хвороби (особливо у ВРХ). Патанатомічні зміни в органах – не специфічні. У собак в шлунку можуть зустрічатись інородні предмети.

 

Епізоотична ситуація в Україні.

У більшості областей України епізоотична ситуація цього зооантропонозу залишається надзвичайно складною. Спостерігається тенденція до збільшення захворювання на сказ серед котів, собак, лисиць та великої рогатої худоби. Питома вага у загальній кількості зареєстрованих випадків сказу в 1999 році становила серед котів 21%, собак – 16,7%, лисиць – 30,3%, ВРХ – 27,6%. В більшості областей основним джерелом інфекції є червона лисиця, к-ть хворих на сказ лисиць збільшилась в Україні в 2 рази.

 

Підготовка патологічного матеріалу до лабораторного дослідження.

Зразки нервової тканини розтирають із стерільним піском. Додають фізрозчин, відстоюють 30-40 хв. Потім відбирають рідину над осадом і додають до неї 500 ОД антибіотика. Витримуютть при 20 ^оС 30-40 хв.

 

Схема лабораторної діагностики при ідентифікації

Вірусу ящуру.

Ящур легко діагностується по клінічних ознаках, але відповідну вакцину (для профілактики захворювання) можна використати тільки після визначення типу вірусу. Тому патологічний матеріал обовязково аналізується в лабораторії.

Для проведення аналізів виділяють окремі приміщення, де є всі необхідні реактиви та обладнання. При роботі з вірусом для працюючи обовязковою вимогою є зміна одягу, наявність гумових чобіт та маски.

Витрати матеріалу враховуються до 1 мг. До дослідження і в період його проведення патологічний матеріал зберігається в замкненому та опечатаному холодильнику.

Після дослідження складається акт на змищення всіх контамінованих (“забруднених”) вірусом матеріалів.

 

Кафедра заразних хвороб тварин

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА