Загальна характеристика вірусу.

 

Вірус ящуру належить до родини пікорнавіруси, роду – афтовіруси. Безоболонковий, РНК-вмісний, віріони мають кубічну симетрію.

В наш час відомо 7 антигенних типів віруса ящуу. Більшисть з них мають ще підтипи(варіанти):

· А (32 варіанти)	· Сат-2 (3 варіанти)
· О(11 варіантів)	· Сат-3 (4 варіанти)
· С (5 варіантів)	· Азія-1 (2 варіанти)
· Сат-1 (7 варіантів)

 

Висушування та сонячне випромінювання пагано знищують вірус. В природних рідких або напіврідких субстратах (гній, стічні води) він зберігається впродовж 40-100 діб.Такі хімічні речовини як ефір, хлороформ, ацетон, спирт, хлорне вапно, креолін на вірус не діють, найкращими дезинфектантами є 2-3% розчини NаОН та 1% розчин формальдегіду.

 

Загальна характеристика хвороби.

Ящур – висококонтагіозна, з гострим перебігом хвороба свійських та диких парнокопитних. Характеризується пропасницею, везикулярним ураженням слизових оболонок ротової порожнини (ВРХ), шкіри вінчика і вимени (ВРХ, вівці, кози, свині). Має місце слинотеча, кульгавість. У молодих тварин афти відсутні, спостерігається ураженням міокарда (тигрове серце) і скелетної мускулатури, запалення кишечника.

У дорослих тварин хвороба протікає доброякісно, але молодняк (телята, поросята) гине в 20-80% випадків. Реконвалесценти мають.виражений імунітет тільки проти гомологічного вірусу.

Основне джерело інфекції – це тварини в гострій стадії хвороби. Вони виділяють збудника зі слиною, лімфою із лопнувших афт, молоком, сечею і каловими масами. В період виражених клінічних ознак найбільша кількість вірусу міститься в епітелії і рідині везикул.

Близько 50% реконвалесцентів видвляють вірус впродовж 6-8 місяців (максимальний строк – до 2 років). Переносниками інфекції можуть бути і не сприйнятливі до ящуру тварини, такі, як собаки, коти, коні, а інколи і кури, качки, гуси.

 

Відбір патологічного матеріалу при підозрі на ЯЩУР.

Від хворих тварин у лабораторію відправляють 5 г вмісту та стінок афт (2-3 хворі тварини). У ВРХ проби відбирають на язиці, у свиней – на пятачку.При відсутності афт беруть кров в момент температурної реакції.

З трупів молодняка – лімфовузли голови, підшлункову залозу, мускул серця.

При підозрі на ящур відбирають 5-10 зразків крові в кожній віковій групі (по 5 мл від кожної тварини, у дорослих тварин і у молодняка).

Для відбору патологічного матеріалу ветеринарний лікар повинен мати:

· комплект спецодягу (маска і гумові чоботи – обов’язково);

· стерильні пінцети, ножиці, серветки, скляні флакони з товстого скла, пробки, лейкопластир;

· охолоджуючу рідину;

· консервуючий розчин – 50% стерильний гліцерин у фізрозчині;

· дезрозчини – 2% NаОН або 1% розчин оцтової кислоти.

 

Після відбору патологічного матеріалу ветеринарний лікар занурює інструменти в дезрозчин. Таким же дезрозчином обтираються флакони з патологічним матеріалом та термос. Потім на місці відбору зразків рукавички та маска також занурюються в дезрозчин. Вихід на вулицю – тільки після проходження санпропускника, в якому приймають душ та змінюють одяг.

Схема лабораторної діагностики при ідентифікації

Вірусу ящуру.

Ящур легко діагностується по клінічних ознаках, але відповідну вакцину (для профілактики захворювання) можна використати тільки після визначення типу вірусу. Тому патологічний матеріал обовязково аналізується в лабораторії.

Для проведення аналізів виділяють окремі приміщення, де є всі необхідні реактиви та обладнання. При роботі з вірусом для працюючи обовязковою вимогою є зміна одягу, наявність гумових чобіт та маски.

Витрати матеріалу враховуються до 1 мг. До дослідження і в період його проведення патологічний матеріал зберігається в замкненому та опечатаному холодильнику.

Після дослідження складається акт на змищення всіх контамінованих (“забруднених”) вірусом матеріалів.