Організація управління в екологічній діяльності

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ В ЕКОЛОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Методичні вказівки

до виконання практичних робіт для студентів напрямку підготовки 7.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» всіх форм навчання

 

Київ 2010

УДК 502.35+504.062

 

В-68

 

 

Укладачі: О.С. Волошкіна, д.т.н., професор

В.В. Трофімович к.т.н., професор

М.М. Цибка, асистент

 

Рецензент: Л.Т. Полтавець, канд. екон. наук, доцент

 

Відповідальний за випуск В.В. Трофімович, канд. техн. наук, професор

 

Затверджено на засіданні кафедри охорони праці та навколишнього середовища, протокол № 10 від 22.06.2010 р.

 

Видається в авторській редакції.

 

 

Організація управління в екологічній діяльності: методичні вказівки до виконання практичних робіт / Уклад.: О.С. Волошкіна, В.В. Трофімович, М.М. Цибка. – К.: КНУБА, 2010. – 33 с.

 

 

Методичні вказівки містять загальні положення, терміни і визначення, короткі теоретичні відомості з курсу, методи розрахунків та порядок виконання практичних робіт, призначені для вивчення організаційної структури екологічного управління та методик визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього середовища.

Наведена необхідна навчальна та нормативна література.

 

 

Призначено для студентів напрямку підготовки 7.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» всіх форм навчання.

 

ЗМІСТ

Загальні положення……………………………………………………............
Практична робота №1.Державна система екологічного управління. Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища.…………………………..………………………………………….
Практична робота № 2. Екологічний менеджмент на підприємстві. Система управління навколишнім середовищем ДСТУ ISO 4001:2006.
Практична робота № 3.Визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря…………………………….
Практична робота № 4. Розрахунок розміру збитків, заподіяних внаслідок забруднення водних об’єктів……………………………………..
Теми рефератів………………………………………………………………….
Рекомендована література……………………………………………………
Додатки……………………………………………………………………………

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Методичні вказівки складені згідно з навчальною програмою дисципліни «Організація управління в екологічній діяльності» для вищих навчальних закладів, затвердженої Міністерством освіти і науки України______________________.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати сучасні механізми екологічного управління на державному, регіональному та місцевому рівнях, функції органів державного екологічного управління, положення міжнародних екологічних стандартів та регламентів, а також вітчизняного природоохоронного законодавства. Метою виконання практичних робіт закріплення основних понять, принципів та сучасних вимог до екологічного управління, зокрема розгляд системи механізму економічного регулювання та здійснення практичних розрахунків збитків за забруднення навколишнього середовища згідно з затвердженими державними методиками.

До обсягу матеріалу, який необхідно вивчити для засвоєння курсу відносяться: навчальна та методична література, екологічне законодавство України, державні стандарти з системи управління навколишнім середовищем (ДСТУ серії 14000).

При вивченні літератури рекомендується вести конспект, який є необхідним при виконанні практичних робіт.

Для оцінювання рівня засвоєння матеріалу за даним курсом в методичних вказівках наведено рекомендовані теми для виконання реферату.

Практична робота №1.

Теоретична частина.

Основні поняття та терміни:

Органи державного управління – це уповноважені органи державної виконавчої влади, які, крім функцій загальнодержавного управління, виконують функції, пов’язані з формуванням і забезпеченням правових основ регулювання взаємовідносин, здійснення контролю за дотриманням законодавства, зокрема екологічного.

Державне екологічне управління – суспільні відносини, які виникають при реалізації діяльності органів державного управління, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, спрямованих на охорону та ефективне використання навколишнього природного середовища, дотримання екологічного законодавства і екологічної безпеки, попередження екологічних правопорушень, захист екологічних прав громадян та забезпечення функціонування систем життєдіяльності в межах екологічної ємності довкілля.

Механізми екологічного управління – це адміністративні, законодавчі, нормативно-правові, організаційні, методологічні, ринкові, економічні інформаційні та науково-освітні засоби забезпечення функціонування систем екологічного управління відповідно до екологічних закономірностей.

Плата за погіршення природних ресурсів – плата за зниження родючості ґрунтів, продуктивності лісів, рибопродуктивності водойм тощо, що сталися в результаті володіння і користування ними на основі нормативів.

Екологічні нормативи – рівні максимально допустимого втручання людини в екосистеми, що забезпечують збереження їхньої структури і динамічних властивостей.

Метою екологічного управління є запобігання виснаженню природного потенціалу, ефективне досягнення гармонізації екологічного, економічного та соціального розвитку, контролювання вимог щодо екологічної безпеки, раціональне використання природних ресурсів, екологізація функціонування всіх сфер життєдіяльності суспільства.

Структуру державного управління в галузі охорони навколишнього середовища наведено в Додатку 1.

Спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та охорони навколишнього природного середовища є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Структуру міністерства та спеціальних органів державного екологічного управління, наведено в Додатку 2.

Основним завданням державних органів охорони довкілля є контроль за дотриманням вимог законодавства суб’єктами природокористування – всіма установами та організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування. Функція контролювання здійснюється шляхом проведення моніторингу, екологічних експертиз та інспекторських перевірок суб’єктів господарської діяльності, видачі дозвільних та нормативних документів.

Механізм визначення плати і стягнення платежів за забруднення довкілля був урегульований постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. та відповідною Постановою від 1 березня 1999 року, якими затверджено Порядок встановлення нормативів збору і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища. За цим Порядком плата встановлюється за:

– викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

– скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації;

– розміщення відходів.

Відповідні платежі стягуються з підприємств незалежно від форм власності і відомчої належності. Внесення плати за забруднення не звільняє підприємства від дотримання заходів по охороні навколишнього середовища, а також сплати штрафних санкцій за екологічні правопорушення і від повного відшкодування шкоди.

 

Практичне завдання.

Користуючись формою «Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища» (Додаток 5), нормативами збору за забруднення та коригуючими коефіцієнтами (Додатки 3 та 4) провести розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища з умовного підприємства за заданими параметрами.

Індекс споживчих цін (інфляції), згідно з даними Державного комітету статистики України у 2010 році становить 1,094 (або 109,4%).

 

Таблиця 1.

Умови завдання. Варіант 1.

Платник – підприємство з виробництва будівельних матеріалів.

Місце розташування – м. Київ.

№	Види забруднень	Фактичне значення	Значення ліміту	Клас небезпеки
	Обсяги викидів стаціонарними джерелами за рік, т:
	вуглецю окис	1,1	--	--
	азоту діоксид	3,2	--	--
	вуглеводні	3,6	--	--
	Обсяги викидів пересувними джерелами за рік, т:
	бензин етилований	24,7	--	--
	Обсяги скидів у водойми, т:
	Сульфати	1,4	1,1	--
	Обсяги відходів, що розміщені на території підприємства в місцях зберігання, т:
	мул від миття автотранспорту	0,3	12,0	3 клас

Таблиця 2.

Умови завдання. Варіант 2.

Платник – підприємство з виробництва мінеральних добрив.

Місце розташування – м. Одеса.

№	Види забруднень	Фактичне значення	Значення ліміту	Клас небезпеки
	Обсяги викидів стаціонарними джерелами за рік, т:
	формальдегід	3,4	--	--
	Фенол	2,6	--	--
	Аміак	4,6	--	--
	Обсяги викидів пересувними джерелами за рік, т:
	Бензин не етилований	17,3	--	--
	Обсяги скидів у водойми, т:
	Фосфати	1,8	2,5	--
	Нітрати	2,8	3,5	--
	Обсяги відходів, що розміщені на території підприємства в місцях зберігання, т:
	Шлам фосфорний	7,0	10,0	1 клас

Таблиця 3.

Умови завдання. Варіант 3 .

Платник - деревообробне підприємство. Місце розташування – м. Канів

№	Види забруднень	Фактичне значення	Значення ліміту	Клас небезпеки
	Обсяги викидів стаціонарними джерелами за рік, т:
	Фенол	3,1	--	--
	Ацетон	2,7	--	--
	вуглеводні	7,6	--	-
	Обсяги викидів пересувними джерелами за рік, т:
	бензин етилований	10,2	--	--
	дизельне пальне	7,5	--	--
	Обсяги скидів у водойми, т:
	Сульфати	1,4	1,5	--
	Обсяги відходів, що розміщені на території підприємства в місцях зберігання, т:
	відходи деревини	5,5	7,0	3 клас

 

Література:

 

1. Екологічне управління. Підручник. / Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Білявський Г.О. та ін.. – К.: «Либідь», 2004. – 432 с.

2. Інженерна екологія: Підручник з теорії та практики сталого розвитку/ В.А. Баженов, В.М. Ісаєнко, Ю.М. Саталкін, В.В. Трофімович та ін.; за заг. ред. чл.-кор. НАНУ В.П. Бабака. – К.: Книжкове видавництво НАУ, 2006 – 492 с.

3. Екологічний менеджмент. Підручник/ Кожушко Л.Ф., Скрипчук П.М.– К.: ВЦ «Академія», 2007. – 432 с. (Альма-матер).

4. Екологічний менеджмент. Підручник. – К.:ВЦ «Академія», 2007. – 432 с. (Альма-матер).

5. Екологічний менеджмент: Навчальний посібник / За ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлюк. – Київ, Центр навчальної літератури, 2004. – 407 с.

6. Основи екології. Навчальний посібник / Трофімович В.В. – К.:ІЗМН, 1996. – 212 с.

7. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору. Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303 // www.kmu.gov.ua.

Практична робота № 2

Теоретична частина.

Основні терміни та визначення:

Екологічний менеджмент – цілеспрямована діяльність, пов’язана з розробленням, запровадженням, реалізацією та контролюванням заходів природоохоронного характеру, які мають на меті забезпечити раціональне використання і збереження природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Екологічні стандарти – документи, що регламентують використання правил, принципів, характеристик, методик, які стосуються природокористування та природоохоронної діяльності чи їх результатів, з метою забезпечення якісного природного середовища для всіх видів людської діяльності.

Об’єкти екологічного менеджменту – виробничо-господарські організації різних форм власності, державні та приватні структури, діяльність яких безпосередньо пов’язана з використанням, охороною та іншими формами взаємодії з навколишнім середовищем.

Сертифікація екологічного менеджменту підприємства – діяльність з підтвердження відповідності об’єкта сертифікації природоохоронним вимогам, що встановлені діючим законодавством, державним стандартам та іншим нормативним документам, у тому числі міжнародним.

 

Основним предметом стандартів ISO 14000 є система екологічного менеджменту. Типові положення цих стандартів полягають у тому, що в організації повинні виконуватися визначені процедури, повинні бути підготовлені певні документи, призначені відповідальні за визначені сфери екологічно значимої діяльності.

У впровадженні стандартів ISO 14000 світовими лідерами є такі індустріально розвинуті країни, як Японія, Німеччина, Великобританія, Швеція. В Україні міжнародні стандарти ISO серії 14000 були прийняті як національні в 1997 році та оновлені у 2006 році.

Стандарт ДСТУ ISO 14001 встановлює вимоги до системи екологічного менеджменту, які допомагають підприємству формувати екологічну політику відповідно до вимог законодавства. У стандарті наведені основні терміни і визначення, а також основні положення: політика і зобов’язання, планування, впровадження, заходи з забезпечення функціонування, вимірювання і оцінювання, аналіз, удосконалення організації.

 

Практичне завдання.

Переглянути зміст, будову та основні положення стандарту Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосовування: (ISO 14001:2004, IDT): ДСТУ ISO 14001:2006. Ознайомитись зі структурною схемою системи управління навколишнім середовищем (СУНС) на підприємстві (Додаток 6). Розробити згідно з рекомендованим порядком план першочергових заходів для впровадження СУНС на умовному підприємстві з виробництва будівельних матеріалів.

 

Література:

1. Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосовування:(ISO 14001:2004, IDT): ДСТУ ISO 14001:2006. — К.: Держспоживстандарт України, 2006. — VI, 20 с.

2. Кожушко Л.Ф., Скрипчук П.М. Екологічний менеджмент. Підручник. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 432 с. (Альма-матер).

3. Экологический менеджмент / Н.В. Пахомова, А.Эндрес, К. Рихтер – СПб.: Питер, 2003. – 544 с.

4. Інженерна екологія: Підручник з теорії та практики сталого розвитку/ В.А. Баженов, В.М. Ісаєнко, Ю.М. Саталкін, В.В. Трофімович та ін.; за заг. ред. чл.-кор. НАНУ В.П. Бабака. – К.: Книжкове видавництво НАУ, 2006 – 492 с.

Практична робота № 3.

Теоретична частина.

Основні терміни та визначення:

Граничнодопустимий викид – дозволений обсяг викиду забруднюючої речовини, який встановлений у дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Для стаціонарних джерел викидів, які віднесені до основних, в мг/м³ та г/с, для джерел викидів віднесених до інших, в мг/м³;

Аварійний викид - викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який стався внаслідок промислової чи транспортної аварії, катастрофи, стихійного лиха;

Джерело утворення забруднюючих речовин (технологічне джерело забруднення) – об’єкт, технологічне устаткування тощо, в якому утворення забруднюючих речовин спричинене технологічним процесом;

Масова концентрація, r _В – відношення маси компонента В до об’єму газової суміші, мг/м³;

Масова витрата (потужність викиду), q_m - кількість речовин, що викидається в атмосферне повітря за одиницю часу, г/с;

Газопиловий потік - газ, що містить забруднюючу речовину або забруднюючі речовини в будь-якому агрегатному стані і організовано відводиться від джерела утворення забруднюючих речовин та (або) стаціонарного джерела забруднення атмосфери.

 

Практичне завдання.

Внаслідок пошкодження обладнання, процес виробництва на підприємстві тривав з перевищенням допустимих значень викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря протягом 16-ти годин. Визначити обсяг понаднормових викидів за заданий проміжок часу (Т=16 год) за варіантами, наведеними в Таблиці 4:

Таблиця 4.

Практична робота № 4.

Теоретична частина.

Основні терміни та визначення:

Збитки - Втрати в народному господарстві трудових, матеріальних, фінансових і природних ресурсів, пов’язані з необхідністю ліквідації негативних наслідків, викликаних порушенням водного законодавства.

Водний об’єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Сміття - гетерогенні суміші, які утворюються в процесі життєдіяльності людини і потребують знешкодження, утилізації, ліквідації.

Розрахунок збитків, нанесених державі в результаті порушень законодавства України про охорону та раціональне використання водних ресурсів, проводиться у випадках:

- забруднення чи засмічення водних об'єктів (поверхневих, підземних), у тому числі пов’язаного із аварійним скидом у водний об'єкт забруднюючих речовин у чистому вигляді або у складі зворотних вод, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

- забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

- самовільного використання поверхневих, підземних (глибиною більше 20м.) вод;

- забором та скидом води з порушенням планів (дозволів на спецводокористування);

- порушення вимог ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об’єктів або скидається у водні об’єкти,

- самовільного скиду у підземні водоносні горизонти за допомогою скидових свердловин.

 

Практичне завдання.

Визначити розміри збитків, що нанесені забрудненням водойм міста Києва за варіантами, наведеними в таблиці 5.

Таблиця 5.

Теми рефератів.

1. Державне екологічне управління в Україні.

2. Органи державного екологічного управління України.

3. Спеціальні функції державного екологічного управління.

4. Поняття сталого розвитку. Критерії та принципи.

5. Екологічний контроль на державному, регіональному рівні та на рівні підприємства.

6. Національна система екологічного управління.

7. Адаптація Європейського екологічного законодавства в Україні.

8. Державна екологічна політика України.

9. Економічний механізм екологічного управління.

10. Законодавчий та нормативно-правовий механізм екологічного управління.

11. Законодавчі основи екологічної безпеки України.

12. Нормування якості навколишнього середовища.

13. Перспективи розвитку екологічного менеджменту в Україні.

14. Основні принципи та елементи екологічного менеджменту.

15. Поняття ISO та EMАS.

16. Міжнародні екологічні стандарти (ISO 14000).

17. Відповідність міжнародних та українських стандартів екологічного управління.

18. Принципи та елементи системи екологічного менеджменту (EMS).

19. Корпоративна система екологічного управління.

20. Модель екологічного управляння в міжнародних стандартах ISO 14000.

21. Екологічна політика підприємства.

22. Екологічна оцінка господарських рішень.

23. Екологічна експертиза проектів.

24. Екологічний моніторинг та його задачі.

25. Соціально-економічна ефективність природоохоронних заходів.

26. Стандарти якості навколишнього середовища.

27. Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС).

28. Управління екологічними ризиками.

29. Екологічний аудит. Методи та принципи.

30. Екологічний аудит підприємств.

31. Види екологічного аудиту.

32. Екологічне страхування в Україні.

33. Оцінка життєвого циклу продукції.

34. Екологічне маркування та сертифікація.

35. Екологічна модернізація виробництва.

36. Екологічно чисте підприємство.

37. Відповідальність за порушення екологічного законодавства.

38. Екологічне маркування.

39. Екологічні баланси підприємства.

40. Закордонний досвід в галузі екологічного управління.

Рекомендована література:

1. Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосовування:(ISO 14001:2004, IDT): ДСТУ ISO 14001:2006. — К.: Держспоживстандарт України, 2006. — VI, 20 с.

2. Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура (18014040:1997, IDT): ДСТУ ISO 14040:2004 — К.: Держспоживстандарт України, 2005. — VI, 10 с.

3. Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Визначення цілі і сфери застосування інвентаризації (ISO 14041:1998, IDT): ДСТУ ISO 14041:2004 — К.: Держспоживстандарт України, 2006. — IV, 19 с.

4. Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Приклади використання ISO 14041 для визначання мети i сфери застосування та аналізування інвентаризації (ISO/TR 14049:2000, IDT): ДСТУ ISO 14049:2004 — К.: Держспоживстандарт України, 2006. — IV, 38 с.

5. Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Білявський Г.О. та ін Екологічне управління: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 432 с.

6. Екологічний менеджмент:Навчальний посібник / За ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлюк. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 407 с.

7. Баженов В.А., Ісаєнко В.М., Саталкін Ю.М., Трофімович В.В. та ін. Інженерна екологія: Підручник з теоії та практики сталого розвитку/ за заг. ред. чл.-кор. НАНУ В.П. Бабака. – К.: НАУ, 2006. – 492 с.

8. РоманченкоІ.С., Сбітнєв А.І., БутенкоС.Г. Екологічна безпека: екологічний стан і методи його моніторингу. Навч. посібник. – К., 2006. – 560 с.

9. ПахомоваН.В., ЭндресА., РихтерК.Экологический менеджмент – СПб.: Питер, 2003. – 544 с.

10. Буторина М.В., Воробьев П.В., Дмитриева А.П. и др. Инженерная экология и экологический менеджмент: учебник: Под ред. Н.И. Иванова, И.М. Фадина. – М.: Логос, 2003. – 528 с.

11. Тимофеева С.С. Экологический менеджмент– Ростов на Дону: «Феникс», 2004. – 352 с.

12. Трофімович В.В. Основи екології. Навчальний посібник – К.:ІЗМН, 1996. – 212 с.

 

Додатки.

Додаток 1.

 

Мал. 1. Структура державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.

 

 

Додаток 2.

Мал 2. Структура Міністерства охорони навколишнього

Поверхні води сміттям.

Зовнішній вигляд поверхні води	Кх
Чиста водна поверхня, на відкритій акваторії площею 100 м^2 є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більше 0,01 м^2.
На площі 100 м^2 відкритої акваторії є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більше 1 м^2, окремі предмети з розмірами у будь-якому напрямку не більше 25 см.
На площі 100 м^2 відкритої акваторії є окремі невеликі плями дрібного сміття площею не більше 2 м^2, окремі предмети з розмірами, у будь-якому напрямку не більше 50 см.
На площі 100 м^2 відкритої акваторії є плями сміття загальною площею до 5 м^2, окремі предмети з розмірами, не більше 1 м, скупчення сміття в кутах, тупиках і у навої смуги до 0,5 м.
На площі 100 м^2 відкритої акваторії є скупчення сміття загальною площею до 10 м^2, значна кількість предметів з розмірами до 1,5 м, скупчення сміття в кутах, тупиках і у навітряній стороні причалу при ширині забрудненої смуги до 1 м.
На площі 100 м^2 відкритої акваторії є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею більше 10 м^2. Крупні предмети з розмірами більш 1,5 м, скупчення сміття в кутах, тупиках і навітряній стороні причалу при ширині забрудненої смуги до 5 м.

Навчально-методичне видання.

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ В ЕКОЛОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

Методичні вказівки

до виконання практичних робіт для студентів напрямку підготовки 7.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» всіх форм навчання.

 

 

Укладачі: ВОЛОШКІНА Олена Семенівна

ТРОФІМОВИЧ Володимир Володимирович

ЦИБКА Марія Миколаївна

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ В ЕКОЛОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Методичні вказівки

до виконання практичних робіт для студентів напрямку підготовки 7.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» всіх форм навчання

 

Київ 2010

УДК 502.35+504.062

 

В-68

 

 

Укладачі: О.С. Волошкіна, д.т.н., професор

В.В. Трофімович к.т.н., професор

М.М. Цибка, асистент

 

Рецензент: Л.Т. Полтавець, канд. екон. наук, доцент

 

Відповідальний за випуск В.В. Трофімович, канд. техн. наук, професор

 

Затверджено на засіданні кафедри охорони праці та навколишнього середовища, протокол № 10 від 22.06.2010 р.

 

Видається в авторській редакції.

 

 

Організація управління в екологічній діяльності: методичні вказівки до виконання практичних робіт / Уклад.: О.С. Волошкіна, В.В. Трофімович, М.М. Цибка. – К.: КНУБА, 2010. – 33 с.

 

 

Методичні вказівки містять загальні положення, терміни і визначення, короткі теоретичні відомості з курсу, методи розрахунків та порядок виконання практичних робіт, призначені для вивчення організаційної структури екологічного управління та методик визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього середовища.

Наведена необхідна навчальна та нормативна література.

 

 

Призначено для студентів напрямку підготовки 7.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» всіх форм навчання.

 

ЗМІСТ

Загальні положення……………………………………………………............
Практична робота №1.Державна система екологічного управління. Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища.…………………………..………………………………………….
Практична робота № 2. Екологічний менеджмент на підприємстві. Система управління навколишнім середовищем ДСТУ ISO 4001:2006.
Практична робота № 3.Визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря…………………………….
Практична робота № 4. Розрахунок розміру збитків, заподіяних внаслідок забруднення водних об’єктів……………………………………..
Теми рефератів………………………………………………………………….
Рекомендована література……………………………………………………
Додатки……………………………………………………………………………

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Методичні вказівки складені згідно з навчальною програмою дисципліни «Організація управління в екологічній діяльності» для вищих навчальних закладів, затвердженої Міністерством освіти і науки України______________________.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати сучасні механізми екологічного управління на державному, регіональному та місцевому рівнях, функції органів державного екологічного управління, положення міжнародних екологічних стандартів та регламентів, а також вітчизняного природоохоронного законодавства. Метою виконання практичних робіт закріплення основних понять, принципів та сучасних вимог до екологічного управління, зокрема розгляд системи механізму економічного регулювання та здійснення практичних розрахунків збитків за забруднення навколишнього середовища згідно з затвердженими державними методиками.

До обсягу матеріалу, який необхідно вивчити для засвоєння курсу відносяться: навчальна та методична література, екологічне законодавство України, державні стандарти з системи управління навколишнім середовищем (ДСТУ серії 14000).

При вивченні літератури рекомендується вести конспект, який є необхідним при виконанні практичних робіт.

Для оцінювання рівня засвоєння матеріалу за даним курсом в методичних вказівках наведено рекомендовані теми для виконання реферату.

Практична робота №1.