Тема: державна система екологічного управління. Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища.

 

Мета: ознайомитись з структурою органів державного екологічного управління. Навчитися проводити розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Завдання: розглянути структуру системи державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, ознайомитись з порядком визначення плати за забруднення довкілля суб’єктами господарювання, навчитися складати звіти до органів державного екологічного регулювання на основі зразків звітної документації природоохоронного напрямку.

Матеріали: структура органів загального державного екологічного управління (Додаток1), структура органів спеціального державного управління (Додаток 2), зразок бланку звітної документації природоохоронного характеру до державних органів «Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища» (Додаток 5).

 

Теоретична частина.

Основні поняття та терміни:

Органи державного управління – це уповноважені органи державної виконавчої влади, які, крім функцій загальнодержавного управління, виконують функції, пов’язані з формуванням і забезпеченням правових основ регулювання взаємовідносин, здійснення контролю за дотриманням законодавства, зокрема екологічного.

Державне екологічне управління – суспільні відносини, які виникають при реалізації діяльності органів державного управління, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, спрямованих на охорону та ефективне використання навколишнього природного середовища, дотримання екологічного законодавства і екологічної безпеки, попередження екологічних правопорушень, захист екологічних прав громадян та забезпечення функціонування систем життєдіяльності в межах екологічної ємності довкілля.

Механізми екологічного управління – це адміністративні, законодавчі, нормативно-правові, організаційні, методологічні, ринкові, економічні інформаційні та науково-освітні засоби забезпечення функціонування систем екологічного управління відповідно до екологічних закономірностей.

Плата за погіршення природних ресурсів – плата за зниження родючості ґрунтів, продуктивності лісів, рибопродуктивності водойм тощо, що сталися в результаті володіння і користування ними на основі нормативів.

Екологічні нормативи – рівні максимально допустимого втручання людини в екосистеми, що забезпечують збереження їхньої структури і динамічних властивостей.

Метою екологічного управління є запобігання виснаженню природного потенціалу, ефективне досягнення гармонізації екологічного, економічного та соціального розвитку, контролювання вимог щодо екологічної безпеки, раціональне використання природних ресурсів, екологізація функціонування всіх сфер життєдіяльності суспільства.

Структуру державного управління в галузі охорони навколишнього середовища наведено в Додатку 1.

Спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та охорони навколишнього природного середовища є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Структуру міністерства та спеціальних органів державного екологічного управління, наведено в Додатку 2.

Основним завданням державних органів охорони довкілля є контроль за дотриманням вимог законодавства суб’єктами природокористування – всіма установами та організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування. Функція контролювання здійснюється шляхом проведення моніторингу, екологічних експертиз та інспекторських перевірок суб’єктів господарської діяльності, видачі дозвільних та нормативних документів.

Механізм визначення плати і стягнення платежів за забруднення довкілля був урегульований постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. та відповідною Постановою від 1 березня 1999 року, якими затверджено Порядок встановлення нормативів збору і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища. За цим Порядком плата встановлюється за:

– викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

– скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації;

– розміщення відходів.

Відповідні платежі стягуються з підприємств незалежно від форм власності і відомчої належності. Внесення плати за забруднення не звільняє підприємства від дотримання заходів по охороні навколишнього середовища, а також сплати штрафних санкцій за екологічні правопорушення і від повного відшкодування шкоди.

 

Практичне завдання.

Користуючись формою «Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища» (Додаток 5), нормативами збору за забруднення та коригуючими коефіцієнтами (Додатки 3 та 4) провести розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища з умовного підприємства за заданими параметрами.

Індекс споживчих цін (інфляції), згідно з даними Державного комітету статистики України у 2010 році становить 1,094 (або 109,4%).

 

Таблиця 1.

Умови завдання. Варіант 1.

Платник – підприємство з виробництва будівельних матеріалів.

Місце розташування – м. Київ.

№	Види забруднень	Фактичне значення	Значення ліміту	Клас небезпеки
	Обсяги викидів стаціонарними джерелами за рік, т:
	вуглецю окис	1,1	--	--
	азоту діоксид	3,2	--	--
	вуглеводні	3,6	--	--
	Обсяги викидів пересувними джерелами за рік, т:
	бензин етилований	24,7	--	--
	Обсяги скидів у водойми, т:
	Сульфати	1,4	1,1	--
	Обсяги відходів, що розміщені на території підприємства в місцях зберігання, т:
	мул від миття автотранспорту	0,3	12,0	3 клас

Таблиця 2.

Умови завдання. Варіант 2.

Платник – підприємство з виробництва мінеральних добрив.

Місце розташування – м. Одеса.

№	Види забруднень	Фактичне значення	Значення ліміту	Клас небезпеки
	Обсяги викидів стаціонарними джерелами за рік, т:
	формальдегід	3,4	--	--
	Фенол	2,6	--	--
	Аміак	4,6	--	--
	Обсяги викидів пересувними джерелами за рік, т:
	Бензин не етилований	17,3	--	--
	Обсяги скидів у водойми, т:
	Фосфати	1,8	2,5	--
	Нітрати	2,8	3,5	--
	Обсяги відходів, що розміщені на території підприємства в місцях зберігання, т:
	Шлам фосфорний	7,0	10,0	1 клас

Таблиця 3.

Умови завдання. Варіант 3 .

Платник - деревообробне підприємство. Місце розташування – м. Канів

№	Види забруднень	Фактичне значення	Значення ліміту	Клас небезпеки
	Обсяги викидів стаціонарними джерелами за рік, т:
	Фенол	3,1	--	--
	Ацетон	2,7	--	--
	вуглеводні	7,6	--	-
	Обсяги викидів пересувними джерелами за рік, т:
	бензин етилований	10,2	--	--
	дизельне пальне	7,5	--	--
	Обсяги скидів у водойми, т:
	Сульфати	1,4	1,5	--
	Обсяги відходів, що розміщені на території підприємства в місцях зберігання, т:
	відходи деревини	5,5	7,0	3 клас

 

Література:

 

1. Екологічне управління. Підручник. / Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Білявський Г.О. та ін.. – К.: «Либідь», 2004. – 432 с.

2. Інженерна екологія: Підручник з теорії та практики сталого розвитку/ В.А. Баженов, В.М. Ісаєнко, Ю.М. Саталкін, В.В. Трофімович та ін.; за заг. ред. чл.-кор. НАНУ В.П. Бабака. – К.: Книжкове видавництво НАУ, 2006 – 492 с.

3. Екологічний менеджмент. Підручник/ Кожушко Л.Ф., Скрипчук П.М.– К.: ВЦ «Академія», 2007. – 432 с. (Альма-матер).

4. Екологічний менеджмент. Підручник. – К.:ВЦ «Академія», 2007. – 432 с. (Альма-матер).

5. Екологічний менеджмент: Навчальний посібник / За ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлюк. – Київ, Центр навчальної літератури, 2004. – 407 с.

6. Основи екології. Навчальний посібник / Трофімович В.В. – К.:ІЗМН, 1996. – 212 с.

7. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору. Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303 // www.kmu.gov.ua.

Практична робота № 2