Внутрішньовенні краплинні вливання (інфузії)

Показання: зневоднення організму, інтоксикація, колапс, шок, кишкова непрохідність, перші дні після операцій, тяжкі серцево-судинні захворювання, тяжкі напади бронхіальної астми, тяжкі захворювання нирок з нирковою недостатністю, захворювання печінки з печінковою недостатністю, септичні стани, у разі потреби парентерального живлення хворих.

Для тривалого в/в введення лікарських препаратів використовують пластикові системи одноразового використання. Їх випускають у стерильній герметичній упаковці, на якій зазначено серію, дату стерилізації, термін придатності. Складається з голки-повітровода та довгої трубки з крапельницею. На обох кінцях трубки є голки – одна для пункції вени, друга – для проколювання корка флакона. На трубці розміщено затискач, за допомогою якого регулюють швидкість введення рідини. У трубку вмонтовано крапельницю, яка має сітку-фільтр для запобігання потраплянню в кровоток часточок корка та ін., голки закриті ковпачками.

Розчини, що вливають, повинні мати такий самий осмотичний тиск, що й кров, бути повністю стерильними та апірогенними, мати температуру від 20 до 25⁰С. Розчини, в яких розводяться лікарські речовини, повині бути індиферентними (ізотонічний розчин натрію хлориду, 5% р-н глюкози). Оптимальна частота крапель 40-60 за 1 хв.

Взяття крові з вени.

- для біологічних і серологічних досліджень беруть кров з вени натще із розрахунку 5 мл на одне дослідження.

- м/с бере кров з вени в масці, гумових рукавичках, захисних окулярах, фартусі.

- на пробірці і направленні проставляють відповідний однаковий номер.

- пробірки закривають гумовими корками.

- кров не зберігають у холодильнику.

- доставляють в лабораторію не пізніше ніж через 1 год. після забору в спеціальному ящику-контейнері або промаркірованому біксі, на дно кладуть бавовняну серветку, згорнуту в 4 шари.

- направлення до лабораторії відправляють окремо в поліетиленовому пакеті. Зазначають: назву лабораторії, назву біоматеріалу і дослідження, реєстраційний номер, відділення, ПІБ пацієнта, стать, вік, діагноз, дату взяття крові, прізвище особи, яка здійснювала взяття біоматеріалу.

- транспортування крові в лабораторію здійснює м/с в гумових рукавичках.

Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження:

- Здійснюють до початку хіміотерапевтичного лікування або через 12-24 год. після останнього введення а/б.

- Флакони з поживним середовищем надають бактеріологічні лабораторії, їх зберігають у холодильнику +4- +6⁰С. Перед взяттям крові флакон зігрівають до кімнатної температури.

- Не перевіряють прохідність голки, щоб уникнути попадання в шприц м/о з повітря.

- Обпалюють горловину флакона на полум’ї, не торкаючись його стінок, вливають в нього кров.

- Ще раз обпалюють горловину флакона, потім стерильну частину корка і закривають ним флакон.

Кров на білірубін, трансамілазу беруть в суху чисту пробірку 3-5мл. Перед взяттям крові рекомендують одноденне голодування, не варто вживати аскорбінову кислоту.

Особливості взяття крові з вени на коагулограму:

- У конусоподібну пробірку наливають 1мл 3,8% р-ну цитрату натрію (антикоагулянт).

- Беруть 10мл, по стінці пробірки випускають 9мл крові.

- Кров перемішують з антикоагулянтом легким поколихуванням без утворення піни.

Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю:

- Шкіру обробляють 3%р-ном пероксиду водню або фурациліном.

- 5мл крові виливають у чистий сухий стерильний флакон з-під а/б, закривають корком.

- Горловину з корком навхрест заклеюють 2 смужками лейкопластиру, його краями фіксують направлення.

- Лікар засвідчує особисті дані хворого в направленні своїм підписом, на коркові – особистою печаткою.

Взяття крові на ВІЛ-інфекцію:

- Працювати обережно, не використовувати пробірки з відбитими краями.

- Засоби особистого захисту: маска, гумові рукавички, захисний екран, клейончастий фартух.

- У кожному пацієнтові треба вбачати можливого носія тієї чи іншої інфекції.

- Кров у холодильнику зберігається не більше доби.

- Кров доправляють у лабораторію у контейнері з ущільнювачем або промаркованому біксі.

- Окремо доправляють направлення.

Кровопускання (300-500мл)

Механізм дії: зменшує кількість циркулюючої крові, може мати позитивне значення при правошлунковій серцевій недостатності (набряк легень). Включається нейрогуморальний механізм і підвищується вміст води в крові до 15% вище від початкового, тому в деяких випадках знижується в’язкість крові і зсідання її триває довше.

Показання:

- Хронічна некомпенсована серцева недостатність з явищами застою (набряк легень);

- Значне підвищення АТ різного походження (гіпертонічна хвороба, гострий нефрит);

- Тяжкі отруєння та інтоксикації.

Протипоказання:

- Значне зниження АТ;

- Недокрів’я;

- Шок, колапс.

Після кровопускання хворий повинен дотримуватись постільного режиму протягом доби. Спостерігають за загальним станом хворого, здійснюють контроль АТ, пульсу. Випущена кров є утилітарною, її знезаражують і виливають в каналізацію.