Синтетичний та аналітичний облік запасів.

Виробничі запаси – активи, які використовуються під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться в розмірі їх найменувань або однорідних груп, які поділяються за видами, сортами, марками, типами, розмірами.

На кожному документі з руху виробничих запасів повинно бути вказано не тільки найменування запасу, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення записів у складському і бухгалтерському обліку виробничих запасів.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться на складах за допомогою карток складського обліку, які розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури-цінника.

На підставі залишків на перше число місяця, які виводяться по кожному номенклатурному номеру в картках складського обліку, складаються сальдові відомості, які використовуються для порівняння даних аналітичного та синтетичного обліку виробничих; запасів.

Життєвий цикл матеріальних цінностей на підприємстві складається з наступних етапів:

Надходження -► видача у виробництво -► повернення з виробництва.

У відповідності до циклу в обліку матеріальних цінностей виділяють; наступні групи облікових операцій: облік надходжень; облік відпуску матеріалів у виробництво і повернення з нього.

Для узагальнення інформації про наявність та рух належних підприємству виробничих запасів в діючому плані рахунків передбачено рахунок 20 "Виробничі запаси".

По дебету рахунку 20 "Виробничі запаси" кореспондує з рахунками 23 "Виробництво" - оприбуткування виробничих запасів, виготовлених власними силами; 372 "Розрахунки з підзвітними особами" - оприбуткування запасів, придбаних підзвітною особою за грошові кошти; 46"'Неоплачений капітал" - оприбуткування запасів, внесених до статутного капіталу;

631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - оприбуткування запасів, що надійшли від постачальника; 719 "Інші доходи від операційної діяльності" - безоплатне одержання виробничих запасів тощо. Записи по кредиту рахунку 20 "Виробничі запаси" здійснюються в кореспонденції з дебетом рахунків 15 "Капітальні інвестиції" - витрачено запаси для капітального будівництва; 23 "Виробництво" - витрачено запаси для виробництва продукції; 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" - списано запаси для загальновиробничих та адміністративних потреб, на збут продукції тощо.

47.Економічний зміст витрат підприємства, порядок їх визначення, П(С)БО-16 „Витрати”.

Управління витратами та собівартістю - важливий елемент управління господарством. Основні напрямки цієї роботи: обгрунтування рішень про зняття з виробництва застарілих виробів, визначення ціни продукції, визначення рентабельності продукції та виробництва, побудова внутрішньогосподарських відносин тощо. З даних бухгалтерського обліку має бути видно: скільки, яких ресурсів було затрачено на виробництво, їх натуральні та вартісні параметри, кількісні та вартісні характеристики нового продукту праці. Ці характеристики мають сприяти оцінці відповідності витрат попередньо визначеним нормам (квоті, плану…).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності вимагає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати."

Відповідно до П(С)БО 16 під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків власників).

У бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, то вони відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Нормами П(С)БО 16 суворо регламентуються умови визнання витрат підприємства.

Так, витрати визнаються за наступних умов:

1. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, яке призводять до зменшення власного капіталу підприємства. Наприклад, списання матеріалів на виробництво; нарахування заробітної плати робітникам підприємства,

2. Визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів. Наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів.

3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати критеріям активів підприємства. Наприклад, уцінка товарів, створення резерву сумнівних боргів.

4. Можлива достовірна оцінка суми витрат. Дотримання цієї умови означає, що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів, документально підтверджена.