ТОП 10:

Особливості ураження центральної нервової системи в недоношених дітей



Серед причин перинатальних уражень центральної нервової систе­ми в недоношених дітей переважають гіпоксія, гіпоксія-ішемія, пе­ринатальні вірусні інфекції, метаболічні порушення. Менше значен­ня має пологова травма.

Клінічні форми перинатального ураження центральної нервової системи в недоношених дітей:

1.Гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи:

— без внутрішньочерепних крововиливів;

— з внутрішньошлуночковими крововиливами;

— з перивентрикулярними крововиливами;

— з перивентрикулярною лейкомаляцією.

2. Інфекційні пошкодження центральної нервової системи: енце­фаліт, менінгоенцефаліт, гнійний менінгіт.

3. Вроджені вади розвитку.

Наявність незрілого субепендимального гермінативного матриксу в глибоко недоношених дітей зумовлює високу частоту розвитку внутрішньошлуночкових і перивентрикулярних крововиливів, які зустрі­чаються в 50 % дітей з гестаційним віком меншим ніж 32 тиж, масою тіла меншою ніж 1500 г. У недоношених дітей з масою тіла меншою ніж 1000 г частота внутрішньошлуночкових крововиливів становить 60—70 %. Внутрішньошлуночкові та перивентрикулярні крововили­ви також можуть бути наслідком перинатальної гіпоксії, асфіксії, внутрішньоутробної вірусної, мікоплазмової інфекції плода.

Фактори ризику внутрішньошлуночкових і перивентрикулярних крововиливів:

1. Гестаційний вік — 32 тиж і менше, маса тіла — 1500 г і менше.

2. Урогенітальна інфекція в матері (генітальний герпес, цитомега-ловірусна, мікоплазмова інфекція).

3. Тяжка перинатальна гіпоксія, асфіксія.

4. Транспортування дитини в перші години після народження.

5. Гіпотермія.

6. Артеріальна гіпотензія або гіпертензія.

7. Гіпоксемія, гіперкапнія.

8. Тривала штучна вентиляція легень із використанням жорстких параметрів.

9. Синдром відкритої артеріальної протоки.

10. Метаболічні розлади.

11. Коагулопатії.

12. Дефіцит вітаміну К.

Матеріали щодо методичного забезпечення заняття

6.1.Питання для самоконтролю

1. Основні етапи внутрішньоутробного розвитку плода.

2. Розділи перинатального періоду. Основні напрямки зниження рівня перинатальної смертності.

3. Функціональні та анатомофізіологічні особливості недоноше­них дітей. Ступені недоношеності за масою тіла та гестаційним віком.

4. Визначення граничних станів новонароджених.

5. Корекція граничних станів новонароджених.

6. Особливості постнатальної адаптації недоношених дітей.

7. Основні патологічні стани в недоношених дітей.

8. Особливості терморегуляції, вигодовування передчасно народ­жених дітей та створення фізіологічного мікроклімату виходжу­вання.

9. Перинатальні гіпоксично-ішемічні ураження центральної нерво­вої системи в недоношених дітей.

6.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

1. Дитина з 37-тижневим терміном гестації народилася з масою тіла 2100 г. На 3-тю добу після народження з'явилася жовтяниця, білірубін — 110 мкмоль/л, непрямий — 107 мкмоль/л, прямий — 3 мкмоль/л, АЛаТ — 0,3 мкмоль/г х мл. Група крові матері — В(ІІІ) КЬ(+), дитини — 0(І) Rh(-). Який діагноз у цьому випадку найбільш імовірний?

А. Гемолітична хвороба новонароджених, конфлікт за системою АВ0.

Б. Гемолітична хвороба новонароджених, конфлікт за резус-фак­тором.

В. Фізіологічна жовтяниця. Г. Вроджений гепатит. Д. Атрезія жовчовивідних шляхів.

2. У доношеної дівчинки, яка народилася з масою тіла 3200 г і дов­жиною тіла 51 см, на 4-ту добу життя відзначається нагрубання груд­них залоз, кров'янисті виділення з піхви. Який діагноз може бути встановлений у даному випадку?

А. Коагулопатія.

Б. Тромбоцитопатія.

В. Статевий криз.

Г. Сечокислий інфаркт.

Д. Тромбоцитопенія.

Відповіді: 1 — В; 2 — В.

6.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття:

1. В якому етапі відзначається найбільша перинатальна смертність при

терміні гестації 28—36 тиж? А. Антенатальному. Б. Інтранатальному. В. Постнатальному.

2. В якому етапі відзначається найбільша перинатальна смертність при

терміні гестації 37—41 тиж? А. Антенатальному. Б. Інтранатальному. В. Постнатальному.

3. Який критерій новонародженого використовують у сучасній кла­сифікації ВООЗ?

А. Гестаційний вік.

Б. Масу тіла.

В. Довжину тіла.

Г. Співвідношення маси тіла до довжини тіла.

Д. Співвідношення гестаційного віку до маси тіла.

4. Який з наведених станів новонароджених є патологією? А. Фізіологічна жовтяниця.

Б. Сечокислий інфаркт нирок.

В. Статевий криз.

Г. Геморагічний синдром.

5. Що належить до транзиторних змін шкіри? А. Проста еритема.

Б. Фізіологічна лускатість шкіри. В. Токсична еритема. Г. Усе перераховане.

6. Яка особливість обміну речовин новонародженої дитини в перші доби життя?

А. Катаболічна спрямованість. Б. Анаболічна спрямованість.

7. Яка ознака характерна для доношеної дитини? А. Недостатня сформованість вушних раковин. Б. М'який хрящ вушних раковин.

В. Ледве помітні ареоли грудних залоз.

Г. Добре виражені складки шкіри підошви.

Д. Більш виражене лануго.

ВІДПОВІДІ: 1 — В; 2 — Б; 3 — Д; 4 — Г; 5 — Г; 6 — А; 7 — Г.

 

Література для інтернів.

- основна:

1. Дитячі хвороби / За ред. В.М.Сідельнікова, В.В.Бережного. – К.: Здоров’я, 1999.

2. Майданник В.Г. Педиатрия. – Киев: А.С.К., 1999.

3. Медицина здоров’я / За ред. П.С.Мощича. – К.: Здоров’я, 1999.

4. Шабалов Н.П. Детские болезни. – СПб.: Сотис, 2000.

- додаткова:

1. Справочник по педиатрии: Период новородженности / Под ред. А.К.Устиновича. – Минск: Беларусь, 1979.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-18; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.186.116 (0.009 с.)