На основі теоретичних знань з даної теми

План та організаційна структура занять

Підготовчий етап (1 година 20 хвилин).

1. Організаційні заходи (10 хвилин).

2. Визначення мети (10 хвилин).

3. Контроль наявного рівня знань, навичок та вмінь (60 хвилин)

Методами контролю та навчання є індивідуальне усне та письмові опитування, тестування II та III рівнів.

Матеріалами методичного забезпечення заняття є питання тести III-IV рівнів, матеріали „КРОК-3".

Основний етап (3 години 30 хвилин)

1. Засвоєння матеріалів теми

2. Оволодіння навичками діагностики терапії, надання

невідкладної допомоги

3. Розбір хворого за тематикою заняття, самостійна робота інтернів зхворими..

Методами контролю та навчання є професійний тренінг професій навичок та вмінь.

Матеріалами методичного забезпечення заняття є питання, ситуаційні задачі, слайди, таблиці, малюнки, витяги з історії хвороби, результати інструментального дослідження, орієнтовні карти з відповідної тематик хворі тощо.

Заключний етап (35 хвилин)

1. Контроль та корекція професійних вмінь та знань (35 хвилин) темою заняття.

Підведення загального підсумку заняття та домашнього завдання (20 хвилин)

 

 

1. Тема практичного заняття: «Рання неонатальна адаптація»..

2. Актуальність теми обумовлена високою перинатальною захворюваністю і смертністю, особливо недоношених дітей. Для зниження цих негативних показників необхідна сумісна праця акушерів-гінекологів, терапевтів і педіатрів. Украй важливи­ми є забезпечення сприятливих умов для внутрішньоутробного роз­витку плода, його народження та недопущення переходу граничних фізіологічних станів новонароджених у ту чи іншу патологію.

Цілі заняття

3.1. Загальні цілі:

- Закріпити знання про особливості внутрішньоутробного розвитку плода, перебіг інтра- та неонатального періодів, їх роль у становленні здоровя дитини в подальшому.

- Навчитися оцінювати функціональний стан новонародженого, вміти визначити гестаційний вік, морфологічну зрілість, фізичний розвиток доношених і недоношених дітей, правильно організувати виходжування недоношених в акушерських та педіатричних стаціонарах, а також спостереження за розвитком недоношених дітей на поліклінічному етапі..

 

3.2. Виховні цілі:

Ознайомитися з внеском вітчизняних вчених у вивчення проблем перинатології, вміти пояснити рідним новонародженого необхідність своєчасності діагностики, лікування, диспансеризації, профілактики патологічних станів у їх дитини.

Конкретні цілі

- знати:

1. Патронаж новонародженого.

2. Методи діагностики патології періоду новонародженості.

3. Основні клінічні прояви захворювань у новонароджених дітей.

4. Антенатальну профілактику їх.

5. Структуру, причини та шляхи зниження смертності новонароджених.

Основні патологічні стани в недоношених дітей

1. Синдром дихальних розладів.

2. Гіпоксично-ішемічні пошкодження центральної нервової систе­ми (внутрішньошлуночкові, перивентрикулярні крововиливи, пери-вентрикулярна лейкомаляція).

3. Перинатальні інфекції.

4. Пневмонія.

6. Виразково-некротичний ентероколіт.

7. Сепсис.

8. Анемія.

Відповіді: 1 — В; 2 — В.

6.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття:

1. В якому етапі відзначається найбільша перинатальна смертність при

терміні гестації 28—36 тиж? А. Антенатальному. Б. Інтранатальному. В. Постнатальному.

2. В якому етапі відзначається найбільша перинатальна смертність при

терміні гестації 37—41 тиж? А. Антенатальному. Б. Інтранатальному. В. Постнатальному.

3. Який критерій новонародженого використовують у сучасній кла­сифікації ВООЗ?

А. Гестаційний вік.

Б. Масу тіла.

В. Довжину тіла.

Г. Співвідношення маси тіла до довжини тіла.

Д. Співвідношення гестаційного віку до маси тіла.

4. Який з наведених станів новонароджених є патологією? А. Фізіологічна жовтяниця.

Б. Сечокислий інфаркт нирок.

В. Статевий криз.

Г. Геморагічний синдром.

5. Що належить до транзиторних змін шкіри? А. Проста еритема.

Б. Фізіологічна лускатість шкіри. В. Токсична еритема. Г. Усе перераховане.

6. Яка особливість обміну речовин новонародженої дитини в перші доби життя?

А. Катаболічна спрямованість. Б. Анаболічна спрямованість.

7. Яка ознака характерна для доношеної дитини? А. Недостатня сформованість вушних раковин. Б. М'який хрящ вушних раковин.

В. Ледве помітні ареоли грудних залоз.

Г. Добре виражені складки шкіри підошви.

Д. Більш виражене лануго.

ВІДПОВІДІ: 1 — В; 2 — Б; 3 — Д; 4 — Г; 5 — Г; 6 — А; 7 — Г.

 

Література для інтернів.

- основна:

1. Дитячі хвороби / За ред. В.М.Сідельнікова, В.В.Бережного. – К.: Здоров’я, 1999.

2. Майданник В.Г. Педиатрия. – Киев: А.С.К., 1999.

3. Медицина здоров’я / За ред. П.С.Мощича. – К.: Здоров’я, 1999.

4. Шабалов Н.П. Детские болезни. – СПб.: Сотис, 2000.

- додаткова:

1. Справочник по педиатрии: Период новородженности / Под ред. А.К.Устиновича. – Минск: Беларусь, 1979.

 

 

План та організаційна структура занять

Підготовчий етап (1 година 20 хвилин).

1. Організаційні заходи (10 хвилин).

2. Визначення мети (10 хвилин).

3. Контроль наявного рівня знань, навичок та вмінь (60 хвилин)

Методами контролю та навчання є індивідуальне усне та письмові опитування, тестування II та III рівнів.

Матеріалами методичного забезпечення заняття є питання тести III-IV рівнів, матеріали „КРОК-3".

Основний етап (3 години 30 хвилин)

1. Засвоєння матеріалів теми

2. Оволодіння навичками діагностики терапії, надання

невідкладної допомоги

3. Розбір хворого за тематикою заняття, самостійна робота інтернів зхворими..

Методами контролю та навчання є професійний тренінг професій навичок та вмінь.

Матеріалами методичного забезпечення заняття є питання, ситуаційні задачі, слайди, таблиці, малюнки, витяги з історії хвороби, результати інструментального дослідження, орієнтовні карти з відповідної тематик хворі тощо.

Заключний етап (35 хвилин)

1. Контроль та корекція професійних вмінь та знань (35 хвилин) темою заняття.

Підведення загального підсумку заняття та домашнього завдання (20 хвилин)

 

 

1. Тема практичного заняття: «Рання неонатальна адаптація»..

2. Актуальність теми обумовлена високою перинатальною захворюваністю і смертністю, особливо недоношених дітей. Для зниження цих негативних показників необхідна сумісна праця акушерів-гінекологів, терапевтів і педіатрів. Украй важливи­ми є забезпечення сприятливих умов для внутрішньоутробного роз­витку плода, його народження та недопущення переходу граничних фізіологічних станів новонароджених у ту чи іншу патологію.

Цілі заняття

3.1. Загальні цілі:

- Закріпити знання про особливості внутрішньоутробного розвитку плода, перебіг інтра- та неонатального періодів, їх роль у становленні здоровя дитини в подальшому.

- Навчитися оцінювати функціональний стан новонародженого, вміти визначити гестаційний вік, морфологічну зрілість, фізичний розвиток доношених і недоношених дітей, правильно організувати виходжування недоношених в акушерських та педіатричних стаціонарах, а також спостереження за розвитком недоношених дітей на поліклінічному етапі..

 

3.2. Виховні цілі:

Ознайомитися з внеском вітчизняних вчених у вивчення проблем перинатології, вміти пояснити рідним новонародженого необхідність своєчасності діагностики, лікування, диспансеризації, профілактики патологічних станів у їх дитини.

Конкретні цілі

- знати:

1. Патронаж новонародженого.

2. Методи діагностики патології періоду новонародженості.

3. Основні клінічні прояви захворювань у новонароджених дітей.

4. Антенатальну профілактику їх.

5. Структуру, причини та шляхи зниження смертності новонароджених.

На основі теоретичних знань з даної теми

- оволодіти методиками (вміти):

1. Виявити в анамнезі чинники, які сприяють виникненню патології

2. Діагностувати на підставі даних клініко-інструментальних методів обстеження ознаки патологічних станів у новонароджених.

3. Сформулювати діагноз згідно класифікації хвороб.

4. Матеріали позааудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція):

№ п/п	Дисципліна	Знати	Вміти
1	2	3	4
1.	Попередні: - анатомія - пропедевтика дитячих хвороб - патологічна фізіологія - рентгенологія - неонатологія	Анатомо-фізіологічні особливос- ті різних систем у дітей періоду новонародженості, відповідність фізичного розвитку дитини його віку, дослідження різних органів і систем, оцінку даних об’єктивно- го та додаткових методів дослід- ження з врахуванням морфо-фун- кціональних особливостей, інтер- претацію виявлених змін.	Позначити ці вікові особливості, виявити причини та механізми розвитку ревматично- го процесу, провести клінічну, лабораторну та інструментальну діагностику хвороби.
2.	Наступні: - госпітальна педіатрія - перинатологія	Патронаж новонароджених, кла- сифікацію хвороб періоду ново- народженості, діагностичні кри- терії (основні та додаткові), дані лабораторно-інструментальних методів діагностики, особливості перебігу захворювань у новонаро- джених дітей.	Виявити в анамнезі причини, які сприяю- ть виникненню пато- логії у новонародже- них дітей, розпізнава- ти ранні прояви даної патології, сформулю- вати розгорнутий клі- нічний діагноз згідно класифікації.
3.	Внутрішньо- предметна інтеграція	Диференційну діагностику пато- логічних проявів.	Виявити клінічні та лабораторно-інстру- ментальні ознаки різ- них уражень і проявів хвороб.

5. Зміст заняття: