Розділ 2. Ведення бойових дій військовими частинами (підрозділами) авіації

Повітряних Сил ________________________________________________________________ 45

Глава 4. Ведення бойових дій військовими частинами (підрозділами) авіації

Повітряних Сил_________________________________________________________________ 45

§ 4.1. Основи бойових дій військових частин (підрозділів) транспортної авіації__________________________________________________________________________ 45

4.1.1. Призначення та завдання транспортної авіації___________________________________ 45

4.1.2. Бойові властивості транспортних літаків_______________________________________ 47

4.1.3. Способи бойових дій та бойові порядки військових частин (підрозділів)

транспортної авіації_____________________________________________________________ 49

§ 4.2. Основи бойових дій військових частин (підрозділів) армійської авіації ______________ 51

4.2.1.Призначення і завдання армійської авіації _______________________________________ 51

4.2.2. Бойові властивості вертольотів армійської авіації_________________________________ 53

4.2.3. Способи бойових дій та бойові порядки військових частин (підрозділів)

армійської авіації ________________________________________________________________ 54

Глава 5. Ведення бойових дій підрозділами та частинами тактичної авіації.................... 57

§ 5.1. Основи бойових дій військових частин (підрозділів) бомбардувальної авіації _______ 57

5.1.1. Призначення та завдання тактичної авіації_____________________________________ 57

5.1.2. Призначення та завдання бомбардувальної авіації_______________________________ 57

5.1.3. Бойові властивості літаків бомбардувальної авіації______________________________ 58 5.1.4. Способи бойових дій і бойові порядки військових частин (підрозділів)

бомбардувальної авіації_________________________________________________________ 60 § 5.2. Основи бойових дій військових частин (підрозділів) штурмової авіації _____________ 63 5.2.1. Призначення і завдання штурмової авіації _____________________________________ 63 5.2.2. Бойові властивості літаків штурмової авіації.___________________________________ 64

5.2.3. Бортовий комплекс озброєння штурмовика Су-25_______________________________ 65

5.2.4. Способи бойових дій та бойові порядки військових частин (підрозділів)

штурмової авіації ______________________________________________________________ 67

§ 5.3. Основи бойових дій військовими частинами (підрозділами) винищувальної

авіації________________________________________________________________________ 70 5.3.1. Призначення та завдання винищувальної авіації._______________________________ 71 5.3.2. Бойові властивості літаків винищувальної авіаці_ 73
5.3.3. Способи бойових дій і бойові порядки винищувачів____________________________ 75

§ 5.4. Основи бойових дій військовими частинами (підрозділами) розвідувальної

авіації_______________________________________________________________________ 79 5.4.1.Призначення, основні завдання повітряної розвідки. Вимоги,

які пред’являють до неї________________________________________________________ 79.

5.4.2. Види повітряної розвідки__________________________________________________ 81 5.4.3. Сили, засоби і способи повітряної розвідки___________________________________ 83 Глава 6. Забезпечення бойових дій авіації._________________________________________ 88§ 6.1. Суть та зміст забезпечення бойових дій авіації________________________________ 88 6.1.1. Суть і мета забезпечення бойових дій_______________________________________ 88 6.1.2. Основний зміст оперативного (бойового) забезпечення________________________ 90 6.1.3. Основний зміст технічного забезпечення_____________________________________ 93 6.1.4. Основний зміст тилового забезпеченння_____________________________________ 95

6.1.5. Основний зміст медичного забезпечення_____________________________________ 97

6.1.6.Основний зміст морально-психологічного забезпечення_________________________ 98

Глава 7. Базування та перебазування військових частин (підрозділів) авіації

Повітряних Сил ______________________________________________________________ 101

§ 7.1. Базування військових частин (підрозділів) авіації Повітряних Сил _______________ 101

7.1.1. Основні поняття про аеродроми і аеродромні вузли. Класифікація аеродромів______ 101

7.1.2. Вимоги до базування військових частин (підрозділів) авіації Повітряних

Сил на аеродромах___________________________________________________________ 103

7.1.3. Основні елементи аеродрому_______________________________________________ 104

§ 7.2. Охорона та оборона аеродромів ____________________________________________ 107

7.2.1. Протиповітряна оборона аеродрому_________________________________________ 107 7.2.2. Наземна охорона та оборона аеродрому______________________________________ 109 7.2.3. Маскування аеродрому____________________________________________________ 111

§ 7.3. Перебазування військових частин (підрозділів) авіації Повітряних Сил ___________ 115

7.3.1. Основні положення по перебазуванню_______________________________________ 115 7.3.2. Підготовка військових частин (підрозділів) авіації Повітряних Сил

до перебазування. Визначення необхідного часу та кількості транспортних засобів для перебазування ______________________________________________________________ 118

7.3.3. Перебазування військових частин (підрозділів) авіації Повітряних Сил.

Дії командирів підрозділів під час організації переміщень по території, яка

контролюється сепаратистськими організаціями (за досвідом проведення АТО) ________ 120

Розділ 3. Військово-повітряні сили іноземних держав _____________________________ 124

Глава 8. Основи організації та бойового застосування ВПС іноземних держав___________ 124

§ 8.1. Основи організації та бойового застосування ВПС іноземних держав_____________ 124

8.1.1. Роль ВПС у реалізації національної військової стратегії США___________________ 125

8.1.2. Призначення,завдання та організаційна структура ВПС США__________________ 126

8.1.3. Призначення, завдання та організаційна структура ОВПС НАТО_________________ 132

8.1.4. Призначення, завдання та організаційна структура ВПС Російської Федерації______ 133

8.1.5. Класифікація та характеристика літальних апаратів ВПС США, ОВПС НАТО

та ВПС.РФ___________________________________________________________________ 136

 

8.1.6.Основи бойового застосування стратегічної та тактичної авіації США та ОВПС

НАТО_______________________________________________________________________ 140

Інформаційно-методичне забезпечення____________________________________________ 142

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АА – армійська авіація.

ае - авіаційна ескадрилья.

АЗУ – авіаційні засоби ураження.

АО – авіаційне обладнання.

АОз – авіаційне озброєння.

АСУ – автоматизована система управління.

АТ – авіаційна техніка.

АТЗ – аеродромно-технічне забезпечення.

АТЧ – авіаційно-технічна частина.

БА – бомбардувальна авіація.

БЛА (БПЛА) – безпілотний літальний апарат.

Б.п. –бойовий порядок.

брТА – бригада тактичної авіаціі.

брТрА- бригада транспортноі авіаціі.

ВА – винищувальна авіація.

ВГУ – вмонтована гарматна установка.

ВМС – військово-морські сили.

ВПС – військово-повітряні сили.

ГКП – група керівництва польотами.

ДРЛВ – далеке радіолокаційне виявлення.

ЗБУ – залізобетонне укриття.

ЗВТ – засіб вимірювальної техніки військового призначення.

ЗКП – запасний командний пункт.

ЗКР – зенітна керована ракета.

ЗМУ- зброя масового ураження

ЗНГУ – з’ємна нерухома гарматна установка.

ЗНО ЗП – засоби наземного обслуговування загального пристосування.

ЗПЗ – зброя масового знищення.

ЗПС – злітно-посадкова смуга.

ЗРГУ – з’ємна рухома гарматна установка.

ЗРК – зенітно-ракетний комплекс.

ІАЗ – інженерно-авіаційне забезпечення.

ІАС – інженерно-авіаційна служба.

ІТС – інженерно-технічний склад.

КДП – командно-диспетчерський пункт.

КП – командний пункт.

КПА КАЗУ – контрольно-керівна апаратура керованих АЗУ

КР – керована ракета.

КрР – крилата ракета.

ЛА – літальній апарат.

МЗ – матеріальні засоби.

НАР – некерована авіаційна ракета.

НВП – наставлення по виконанню польотів.

НТЗ – наставлення з технічного забезпечення.

ОСШР – об’єднані сили швидкого реагування.

ПВПУ – повітряні пункти управління.

ПММ – паливно-мастильні матеріали.

ПМУ – прості метеоумови.

ППО – протиповітряна оборона.

ПС – Повітряні Сили.

ПТКР – протитанкова керована ракета.

ПУ – пункт управління.

РА – розвідувальна авіація.

РД – руліжна доріжка.

РЕБ – радіоелектронна боротьба.

РЕЗ – радіоелектронні засоби.

РЕО – радіоелектронне обладнання.

РЕП – радіоелектронна протидія.

РЛС – радіолокаційна станція.

РУК- розвідувально-ударний комплекс.

РХБЗ – радіаційний, хімічний, біологічний (бактеріологічний) захист.

РЯЗ – ракетно-ядерні засоби.

СВ – сухопутні війська.

СКП – стартовий командний пункт.

СМУ – складні метеоумови.

СпА – спеціальна авіації.

ТА – тактична авіація.

ТЕЧ – техніко-експлуатаційна частина.

ТЕЧ АТ – техніко-експлуатаційна частина авіаційної техніки.

ТрА – транспортна авіація.

ША – штурмова авіація.

 

 

Вступ

З перших днів існування Україна неухильно запроваджує політику миру. Ця політика завжди була і залишається відкритою, чесною і послідовною. Суть її полягає в тому, що вона твердо відкидає воєнні конфлікти, як засоби вирішення міждержавних політичних, економічних та ідеологічних суперечок.

Як свідчить практика міжнародного життя, події останніх років на Україні ефективність миролюбної політики значною мірою залежить від наявності в арсеналі держави могутніх Збройних Сил.

Збройна агресія і порушення територіальної цілісності України (тимчасова окупація Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та військова агресія Російської Федерації в окремих районах Донецької і Луганської областей), нарощування військової потужності Російської Федерації в безпосередній близькості до державного кордону України вимагає від Збройних Сил України постійної готовності та здатності надійно захистити державу від зовнішніх та внутрішніх загроз, а у разі збройного конфлікту − для його локалізації і нейтралізації.

У даний час ЗС України складаються із таких видів: Сухопутних військ, Повітряних Сил і Військово-Морських сил, важливою складовою частиною яких є Повітряні Сили України і один із їх родів – авіація.

В Україні за умов відсутності ракетних військ оперативного і стратегічного призначення авіація Повітряних Сил є єдиним родом Збройних Сил, здатним нанести противнику вогневий удар на всій глибині оперативного шикування та у взаємодії з силами протиповітряної оборони – відбити його повітряний наступ.

Аналіз воєнних конфліктів останніх років показує, що вирішальним фактором успішного проведення операцій сухопутних військ були, головним чином, дії авіації.

Тенденції розвитку військової науки і техніки свідчать, що її роль в воєнних конфліктах буде надалі ще більш зростати.

Історія світової авіації тісно пов'язана з українською землею. Тут творили конструктор одного з перших літаків, що піднявся у повітря, Олександр Можайський, засновник теорії ракетобудування Микола Кибальчич, творець бойових ракет Олександр Засядько. Імена киян Ігоря Сікорського та Дмитра Григоровича стали всесвітньо відомими завдяки збудовним ними літальним апаратам. Безстрашні українськи соколи Костянтин Арцеулов та Володимир Дибовський зуміли "приборкати" пострах перших авіаторів - штопор. Мужній і талановитий пілот Євграф Крутень заклав підвалини тактики винищувальної авіації, на які спираються і сьогоднішні прийоми повітряного бою. В Одесі промисловцем Артуром Анатра був створений один із перших у Російський імперії авіаційних заводів.

Історія військової авіації України починається з часів Української Народної Республіки (УНР). У її збройних силах військові частинизапочаткувала створена наприкінці березня 1918 року Запорізька повітроплавна ескадра. Вона входила до складу армійського корпусу, що утворився на базі запорізької дивізії, і розмістилась у Харкові. Згодом виникли нові авіаційні формування, що були об'єднані у три авіаційні загони (інспектури), а також ескадра важких чотиримоторних бомбардувальників типу "Ілля Муромець". Останні піднімали до 800 кг бомб та мали на озброєнні 7-8 кулеметів. У грудні 1918 року до складу Української Галицької Армії, що була збройним формуванням Західно - Української Народної Республіки, увійшла перша "літунська сотня", а потім був створений і "літунський полк", який нараховував 40 літаків різних типів.

Високою майстерністю та героїзмом відзначались в роки другої світової війни льотчики - українці. Вони виконали тисячі бойових вильотів, вийшли переможцями у сотнях поєдинків з літаками противника. Найуславленіші з них - ас номер один радянських ВПС тричі Герой Радянського Союзу Іван Кожедуб (62 повітряні перемоги) та двічі Герой Радянського Союзу Сергій Грицевець (40 перемог).

В пекельному небі Афганістану військові льотчики показали себе з найкращої сторони. Бойові операції, прикриття караванів, доставка вантажів-ось далеко не повний перелік того, що робили на тій війні військові льотчики України. І в теперішній час багато ветеранів тієї війни знаходяться в бойовому строю.

Сучасна авіація Повітряних Сил України - один з важливих гарантів цілісності і

незалежності нашої держави. Вона надійно стоїть на сторожі повітряного простору України.

В наш час на озброєнні стройових частин авіації Повітряних Сил є авіаційна техніка, що

має високі бойові властивості, які дозволяють їй мати значний вплив на хід бойових дій.

Досвід застосування Повітряних Сил Збройних Сил України під час особливого періоду у першому півріччі 2014 року ліг в основу подальшого реформування Повітряних Сил Збройних Сил України. Керівництвом Збройних Сил України у повному обсязі погоджено пропозиції

Командування Повітряних Сил щодо проведення першочергових заходів по нарощуванню боєздатності виду Збройних Сил.

Але бойова техніка, навіть найефективніша, самостійно не може вирішувати хід бою, операції і війни в цілому. Вирішують люди, які досконало володіють цією технікою і мистецтвом ії використання. Тобто, для ефективного її використання необхідна висока технічна і тактична підготовка інженерно-технічного і льотного складу.

Для забезпечення ефективного бойового застосування сучасної авіаційної техніки важлива роль належить авіаційним спеціалістам усіх спеціальностей, які беруть безпосередню участь в організації бойових дій, підготовці інженерних розрахунків і довідкових даних, необхідних для прийняття рішення командирами авіаційних частин, з’єднань і об’єднань.

Тому ще під час навчання на кафедрі військової підготовки студенти разом з підготовкою зі своєї основної спеціальності зобов’язані поглиблено вивчати і знати основи тактики авіації і основи бойового застосування військових частин (підрозділів) авіації ПС.

Без знання основ тактики авіації, бойового застосування військових частин (підрозділів) авіації авіаційні спеціалісти не здатні успішно організовувати і здійснювати радіотехнічне, інженерно-авіаційне, ракетно-технічне, інженерно-аеродромне та інші види забезпечення бойових дій, якісно виконувати свої функціональні обов’язки, брати участь у підвищенні рівня бойової підготовки військових частин (підрозділів) авіації.

 

 

 

Розділ 1. основи бойових дій Авіації повітряних сил.

Глава 1. Призначення, завдання, склад і організація Авіації повітряних сил

§ 1.1. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил

 

1.1.1. Роль і місце Повітряних Сил у загальній системі застосування Збройних Сил України.Організація та склад Повітряних Сил

Організаційна структура Збройних СилУкраїни

Організаційна структура Збройних Сил України складається з:

- Генерального штабу;

- Трьох видів ЗС – Сухопутніх військ, Повітряних Сил, Військово – Морських Сил;

- Високомобільних десантних військ;

- Сил спеціальних операцій;

- Військових частин, ВНЗ, установ, що не належать до видів ЗС України;

- Військова служба правопорядку.

Іншими військовими формуваннями є:

- Національна гвардія України;

- Державна прикордонна служба України;

- Державна спеціальна служба транспорту;

- Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України;

- Служба безпеки України;

- Служба зовнішньої розвідки України;

- Управління державної охорони України.

 

За функціональним призначенням, Збройні Сили складаються з:

- об’єднаних сил швидкого реагування (склад – сили негайного реагування та сили швидкого реагування) призначені для негайного реагування на зміни воєнно-стратегічної обстановки та нейтралізації збройного конфлікту низької інтенсивності

- основних сил оборони (склад – сили нарощування та сили стабілізації) призначені для застосування у збройному конфлікті середньої інтенсивності;

- стратегічних резервів (призначених для відновлення та підсилення військ).

 

Повітряні Сили

 

Повітряні сили – один із головних носіїв бойового потенціалу Збройних Сил України. Вони виконують поставлені перед ними завдання у збройному конфлікті веденням бойових дій спільно і в тісній взаємодії з об’єднаннями та з’єднаннями інших видів Збройних Сил.

У сучасних умовах лише об’єднане за єдиним задумом застосування всіх видів Збройних Сил України, у тому числі всіх сил оборони й нападу, може забезпечити максимальний ефект виконання поставлених завдань.

Основними чинниками, які визначають місце і роль Повітряних Сил та їх об’єднань (з’єднань), а також форми та способи їх застосування при виконання цих завдань є:

- сучасний стан і розвиток геополітичної обстановки у світі та навколо України;

- положення Воєнної доктрини України, офіційні погляди на роль і місце Збройних Сил України в системі забезпечення національної безпеки України;

- характер сучасних збройних конфліктів і тенденції їх розвитку; форми застосування угруповань військ у цих конфліктах;

- економічні можливості держави щодо розбудови Збройних Сил України.

Досвід застосування Повітряних Сил іноземних держав показав, що роль Повітряних Сил в операціях під час ведення бойових дій і загалом у сучасних вінах безперервно підвищується.

 

Роль Повітряних Сил

 

- у звичайних війнах Повітряним Силам по праву належить провідна роль у завоюванні і утриманні переваги в повітрі, як однієї з головних умов успіху в досягненні цілей операцій (бойових дій).

- Повітряні Сили відіграють провідну роль у вирішенні завдань розвідки, вогневого ураження противника, боротьбі з повітряними терористами, а також у підвищенні мобільності

ЗСУ;

- Повітряні Сили мають можливість здійснення охорони державного

кордону і повітряного простору України, наносити ефективні авіаційні удари на велику відстань, здійснювати авіаційну підтримку угруповань СВ і ВМС при виконання ними бойових завдань та прикривати важливі об’єкти держави, війська (сили) від ударів з повітря.

-За допомогою Повітряних Сил повинно здійснюватись перекидання повітрям військових частин і підрозділів ЗСУ при їх розгортанні у районах бойового призначення, висадки повітряних десантів у тил противника, а також розгортання, ротація та (за певних умов) евакуація миротворчих Сил України й інших держав.

 

Таким чином, основним призначенням Повітряних сил ЗС України має бути захист від ударів з повітря, у взаємодії з угрупованнями Сухопутних військ та ВМС, важливих об’єктів країни та угруповань військ, а також виконання ряду завдань, пов’язаних передусім з нанесенням у разі збройного конфлікту ударів по угрупованням військ та об’єктах противника.

 

Структура Повітряних Сил

Структура Повітряних Сил Збройних Сил України включає:

- Командування Повітряних Сил;

- чотири Повітряних командування: „Захід” (м. Львів), „Центр”(м. Васильків Київської області), „Південь” (м. Одеса), „Схід” (м. Дніпро?);

- Харківський університет Повітряних Сил (м. Харків);

- Державний авіаційний науково-випробувалний центр (ДАНВЦ) (м. Чернігів, смт. Гончарівськ Чернігівської області;

- Миколаївський спеціалізований центр бойової підготовки авіаційних фахівців Збройних сил України (м. Миколаїв);

- бригади транспортної авіації;

- окремий полк дистанційно керованих літальних апаратів;

- об’єднаний навчальний центр (м. Васильків Київської області);

- військові частини, установи та організації безпосереднього підпорядкування.

 

Склад Повітряних Сил

 

Повітряні Сили мають у своєму складі: авіацію, війська протиповітряної оборони (зенітно-ракетні та радіотехнічні війська); спеціальні війська (окремі військові частини і підрозділи: розвідувальні, інженерні, РХБ захисту, зв’язку, АСУ та РТЗ, РЕБ, метеорологічного забезпечення та інші); частини матеріально-технічного і медичного забезпечення; навчальні заклади.

Авіація, зенітні ракетні та радіотехнічні війська є родами Повітряних Сил.

 

Коротка характеристика Повітряних командувань

 

Основою Повітряних Сил є Повітряні командування, які призначені для виконання оперативних (оперативно-тактичних) завдань.

Повітряне командування відіграє вирішальну роль у протиповітряній обороні та завоюванні переваги в повітрі, що є найважливішим у створенні умов для успішного виконання завдань в операціях (бойових діях) угруповання військ.

Повітряне командування виконує завдання, у визначених межах відповідальності, в єдиній системі ППО держави і Збройних Сил України та за планами їх Повітряних Сил.

До складу Повітряного командування входять бригади тактичної авіації, зенітні ракетні, радіотехнічні бригади й полки, військові частини та підрозділи спеціальних військ і матеріально-технічного забезпечення.

З переходом Збройних Сил України на три видову структуру, об’єднання Повітряних Сил набули нових якостей: вони призначаються одночасно і для наступу (силами й засобами авіації), і для оборони (силами й засобами ППО).