Зм 1. 1 тема 5. Культурологічна думка України (6 год. )

План

1. Поняття культури. Еволюція поглядів на культуру в європейській культурологічній думці [1, с. 45 - 59].

2. Культурологічна думка XVII ст. [4, с. 100 – 103]

3. Погляди на культуру Т. Шевченка та Лесі Українки [3, с. 77 - 89]

4. Особливості української культурологічної думки у роки національної революції (В. Винниченко, М. Грушевській) [3, с. 11 - 24]

5. Культурологічна думка ХХ ст. [2, с. 2 ‑ 7]

 

Терміни і поняття

Громадянська культура – ставлення індивідів до інституцій держа­ви та настанов влади, їхня законослухняність та критична ви­могливість. Культура громадянськості, на відміну від культури політичності, належить до сфери взаємодії населення, з одного боку, та влади, — з іншого, а не до сфери протистояння окремих верств одна з одною. Вона характеризується сприйманням влади не як предмета боротьби й завоювання, а як об’єкта впливу щодо захисту інтересів і прав громадян. Виражається у чинному ставленні населення до існуючого порядку, у знанні та виз­нанні ним суспільних норм, готовності їх дотримуватися. До громадянської культури належать знання людей про їхні права та обов’язки, про устрій держави, про політичні системи, про­цедури політичного, зокрема виборчого процесу.

Домінуюча культура — сукупність цінностей, вірувань, традицій та звичаїв, якими керується більшість членів суспільства.

Духовна культура — це пізнання, моральність, виховання та просвіта, включаючи право, філософію, етику, естетику, науку, мистецтво, літературу, мову, музичний і словесний фольклор, національні риси характеру, звичаї, традиції, міфологію, віросповідання, тобто сферу свідомості, сферу духовного виробництва.

Етнос — у перекладі з старогрецької — народ, але не в соціальному, а в суто національно-племінному значенні. Це позачасова, позатериторіальна, позадержавна, усталена спільнота людей, що історично склалася на певній території і позначена спільністю мови, культури, побуту, традицій та звичаїв, психічного складу, історією, єдністю етнічної самосвідомості, зафіксованої у самоназві (етнонімі), а також усвідомленням єдності родового походження і водночас несхожістю з іншими етносами.

Культура (від лат. „cultura” — оброблення, виховання, розвиток, освіта) — сукупність досягнень людського суспільства у виробничій, суспільній та розумовій діяльності, зокрема в галузі освіти, науки, мистецтва, відображає історично визначений рі­вень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини. У широкому розумінні — все, що створено людським суспільством та існує завдяки фізичній і розумовій праці людей, на відміну від природи.

Культурна спадщина — частина матеріальної та духовної культури, яка створена минулими поколіннями, витримала випробову­вання часом і передасться наступним поколінням як щось цінне і шановане.

Матеріальна культура —сукупність засобів виробництва та інших матеріальних цінностей суспільства на кожній історичній стадії. До матеріальної культури відносяться засоби вироб­ництва, житло, предмети домашнього побуту, одяг, засоби транспорту і зв’язку — все те, що є результатом виробничої, матеріальної діяльності людини.

Національна культура - це синтез культур різних класів, соціальних верств і груп відповідного суспільства.

Національна свідомість та самосвідомість особистості — це усві­домлення себе часткою певної національної (етнічної) спільно­ти та оцінка себе як носія національних (етнічних) цінностей, що склалися у процесі тривалого історичного розвитку національної спільноти, її самореалізації як суб’єкта соціаль­ної дійсності.

Світова культура — це синтез кращих досягнень усіх національних культур різних народів, які населяють Землю.

Художня культура —це культура виробництва мистецтва, культура його розповсюдження, пропаганди, культура його сприймання, розуміння, насолоди мистецтвом, нарешті, культура естетично­го виховання.

Цивілізація —будь-яка форма існування живих істот, наділених розу­мом: історичні типи культур, локалізованих у часі та просторі; рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягну­тий даним суспільством.

Запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняття „культура” і поясніть його зміст. Порівняйте з іншими відомими Вам визначеннями цього поняття.

2. Розкрийте поняття „самобутність культури”. Чи шкодять самобутності культури запозичення?

3. Як розрізняються і як пов’язані між собою природна й культурна сфери людського існування? Покажіть на прикладі, як природний факт може стати фактом культури.

4. Що означає поняття „цивілізація”? Хто і коли застосував його до особливостей розвитку народів і культур різних регіонів і країн?

5. Визначіть фактори, які вплинули на становлення української культури.

6. У чому полягають основні особливості української культури?

 

Список джерел

1. Босенко О.В. Реквієм по ненародженій красі (Дослідження з історії та теорії культури) / Босенко О.В.. – К.: Либідь, 2002. – 302 с.

2. Вернадский В. Начало и вечность жизни / Вернадский В.. – М.: Наука,2009. ‑ 123 с.

3. Огієнко Іван. Українська культура. / Огієнко І.– К., 2001. – 222 с.

4. Власенко О.И. Культурология: Уч. пособие / Власенко О.И., – Харьков: Парус, 2006. – 512 с.