Динаміка ввп україни до рівня 1992 року

1992 р.	1993 р.	1994 р.	1995 р.	1996 р.	1997 р.	1998 р.	1999 р.	2000 р. (прогноз)
	85,8	62,9	55,2	49,7	48,7	47,8	47,6	49,3

 

Україні загрожує енергетична криза, тому цю проблему можна частково вирішити вже зараз.

Проблеми старих вікон знають усі. Вони погано утримують тепло, тому їх доводиться щозими заклеювати й утеплювати, у дощ через них протікає вода, у морози вони покриваються інеєм, для миття скла вікна потрібно розкручувати, а потім скручувати. Як показують результати досліджень, втрати тепла через вікна становлять від 20 до 70% загального обсягу тепловтрат будинку.

У 1993 р. в Україні були прийняті нові нормативні значення опору теплопередачі (вище існуючих у СРСР у середньому в 1,3 – 1,5 рази). Однак і вони все ж нижче, ніж у регіонах Західної та Центральної Європи, аналогічних за кліматичними характеристиками України.

Головний показник, що характеризує теплотехнічні властивості вікон і балконних дверей, – опір теплопередачі (R). Чим більше це значення – тим менше теплоти йде через вікно.

Промисловість України до недавнього часу виробляла в основному дерев'яні вікна в спарених і роздільних плетіннях, опір теплопередачі яких становить R=0,34/0,39. Сьогодні практично у всіх українських будинках установлені подібні вікна.

При існуючих конструкціях вікон Україна сьогодні витрачає на опалення близько 6 млрд грн щорічно. Витрата теплової енергії в Німеччині, Швеції, Фінляндії, де опір теплопередачі євровікна встановлено на рівні R=0,9, тобто в три рази нижче, ніж в Україні.

Світова практика будівництва показує, що вартість 1 кв.м житла із застосуванням енергозберігаючих склопакетів збільшується не більше ніж на 1%. А споживання теплоти для опалення приміщень при цьому скорочується приблизно на 50%. І ще один момент. Амортизаційний строк будинку – не менш 50 років. На 1 гривню економії капітальних вкладень замовник витрачає 8…10 грн у процесі експлуатації будинку.

Це свідчить про те, що традиційні вікна вже неприйнятні та підлягають реконструкції або повній заміні на євровікна.

Кращим матеріалом для вікон і дверей, як і раніше, вважається дерево. Але дерев'яне євровікно завжди буде досить дорогою річчю.

На сьогоднішній день в усіх реалізованих і запланованих до реалізації будівельних проектах у 99 випадках із 100 використовуються переважно металеві конструкції.

Ейфорія з приводу використання пластмасових вікон трохи вщухла. Пластик, особливо в дешевих виробах, не витримує більше десяти років. Конструкції з пластика через 1 – 1,5 року під впливом зовнішнього середовища втрачають товарний вигляд (втрата кольорів, розшарування), і, що саме головне, – втрачають геометричну форму та деформуються, внаслідок чого можливе продування, протікання й промерзання конструкцій. Слід особливо зазначити, що деформовані конструкції із пластика неремонтопридатні та підлягають повній заміні. ПВХ, з якого виконується профіль пластикових систем, – найсильніший канцероген. (Зараз в усьому світі розгортається кампанія за обмеження виробництва побутових виробів із ПВХ). При горінні ПВХ виділяється небезпечний навіть у малих концентраціях газ, за складом і отруйними властивостями аналогічний газу фосген.

Посередині між пластиком і деревом знаходиться алюмінієва "столярка", що дорожча пластика приблизно на 10%. Конструкції з алюмінію здатні «жити» не один десяток років. Проблема високої теплопровідності вирішується за допомогою так званого термомоста. Частина рами, що виходить на вулицю, відокремлюється від внутрішньої "половинки" профілем зі спеціального композита. Додатково всередину термомоста накачується пінопласт.

За радянських часів алюмінієві конструкції встановлювалися в промислових будинках і НДІ, щоправда, без термомоста. Через кілька років від впливу атмосферних явищ алюмінієві конструкції темніли, жовтіли, фарба на поверхні тріскалася й облазила.

Для того щоб алюмінієві матеріали довго служили, їх необхідно якісно захищати від корозії (фарбувати з попередньою обробкою).

Високоякісна емаль різних кольорів, що застосовується для фарбування профілів, забезпечує виробам стійкість кольорів, які не залежать від кліматичних і часових умов. У результаті цього зовні вікна нічим не відрізняються від пластикових, з тією лише різницею, що пластик білих кольорів може згодом пожовтіти, особливо якщо вікно виходить на південну сторону. Крім того, метал, на відміну від пластика, з часом не змінює форму, і вікно з алюмінієвого профілю завжди буде легко відкриватися та закриватися.

Тому не випадково, що в Україні вже кілька років триває бум на будівельні алюмінієві конструкції з високоякісним фарбуванням.

Найбільший попит існує на алюмінієві вікна й двері. Фотографії конструкцій з алюмінієвого профілю потрібно давати в додатку бізнес-плану.

Фарбувати алюміній можна як традиційними рідкими, так і порошковими фарбами.

Традиційна технологія фарбування має явні недоліки з точки зору впливу на навколишнє середовище та здоров'я людей. Із цієї причини виробництво рідких фарб усе більше обмежується законодавчо. Це є довгостроковим чинником, що впливає на майбутнє виробництво засобів для покриття.

Порошкові фарби завдяки своєму складу (99,98% твердої фази) не впливають шкідливо на навколишнє середовище. Застосування порошкових покриттів є економічним не тільки за ціною, але також з багатьох інших причин.

Порівняння узагальнених показників технологічних процесів порошкового та рідкого фарбування наведено в табл. 5.2.

 

Таблиця 5.2