Що з наведеного далі складає зміст категорій страхового захисту.

1. Спосіб локалізації небезпечних об’єктів

2. Економічні відносини щодо попередження, усунення, локалізації та відшкодування збитків внаслідок несприятливих подій +

3. Механізм забезпечення підприємств фінансовими ресурсами

4. Збільшення товарних запасів у зв’язку з впливом чинника сезонності

160. Категорію «страхового захисту» характеризують такі ознаки:

1. Випадковий характер настання страхової події

2. Можливість визначення страхової події за часом і в просторі

3. Вираження збитку в грошовій і натуральній формах і необхідність запобігання та відшкодування збитків +

4. Закономірний характер настання страхової події

 

161. Страховий ринок – це:

1. Інструмент перерозподілу грошових коштів між суб’єктами господарювання

2. Сфера обігу цінних паперів

3. Складова ринку фінансових послуг, де об’єктом купівлі-продажу виступає специфічний товар – страхова послуга +

4. Механізм забезпечення попиту і пропозиції на фінансові ресурси

162. Діяльність страхових брокерів може бути визначена як:

1. Професійна діяльність осіб, зареєстрованих як суб’єкти підприємництва, пов’язана із посередництвом у сфері страхування

2. Діяльність, яка обслуговує «життєвий цикл» страхового поліса на різних його стадіях

3. Професійна діяльність осіб, уповноважених діяти від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник +

4. Фінансова діяльність у сфері страхування

 

163. Міжнародні фінанси – це:

1. Сукупність перерозподільчих відносин, що виникають у зв’язку з формуванням і використанням на світовому рівні фондів фінансових ресурсів +

2. Розрахунки між підприємствами, які здійснюються на міжнародному рівні

3. Міжбанківські операції на світовому ринку

4. Валютні операції, які проводять для конверсії і отримання зиску

 

164. Фінансові ринки виконують такі функції:

1.Трансформація вільних накопичених коштів у позиковий капітал +

2. Об’єднання (консолідація) дрібних розрізнених грошових заощаджень

3. Фінансування держави, населення та інших суб’єктів економіки

4. Акумуляція капіталу

 

165. Цінні папери – це:

1. Грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики та між особою, яка їх випустила, а також між їх власником +

2. Документи, що засвідчують передачу прав на володіння нерухомим майном.

3. Облікові реєстри з ведення рахунків цінних паперів.

4. Розрахункові документи, які використовують для здійснення платежів між юридичними особами.

 

166. Вексель – це:

1. Безстрокова позика юридичним особам з боку держави

2. Безумовне зобов’язання виплатити певній особі визначену суму грошей у певний термін у певному місці +

3. Новий фінансовий інструмент, введений вперше в період приватизації

4. Свідоцтво, що підтверджує право особи на володіння акціями компанії

167. За видами фінансових ресурсів розрізняють такі фінансові ринки:

1. Грошей і цінних паперів +

2. Державних і корпоративних фінансових ресурсів

3. Коротко- і довгострокових ресурсів

4. Універсальний і спеціалізований

 

168. Фондова біржа – це:

1. Організований ринок цінних паперів, що функціонує на основі централізації пропозицій про купівлю-продаж цінних паперів +

2. Сфера фінансової системи України

3. Фінансові ресурси на міжнародному ринку

4. Юридична особа, що займається страхуванням

 

169. Фінансовий ринок − це:

1. Специфічна сфера грошових відносин, яка функціонує за умов наявності в економіці реальних власників

2. Ринок, який складається з ринку цінних паперів та позичкових капіталів

3. Сукупність економічних відносин у сфері трансформації тимчасово вільних коштів у позичковий капітал через фінансово-кредитні інститути та ринок цінних паперів на основі попиту та пропозиції +

4. Ринок, що акумулює тимчасово вільні кошти фізичних і юридичних осіб

 

170. Міжнародна валютно-фінансова система − це:

1. Система, яка функціонує самостійно або обслуговує міжнародний рух товарів та факторів виробництва

2. Міжнародний рух факторів виробництва і товарів, сукупність інструментів

3. Закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, які функціонують самостійно або обслуговують міжнародний рух товарів та факторів виробництва +

4. Ринок, що акумулює тимчасово вільні кошти фізичних і юридичних осіб

171. Валюта – це:

1. Грошові одиниці іноземних держав.

2. Ціна національної валюти, виражена в грошових одиницях іншої країни.

3. Грошова одиниця як власна, так іноземна, а також кредитні й платіжні документи, вартість яких виражена в іноземній валюті, які використовують у міжнародних розрахунках +

4. Встановлення курсів іноземної грошової одиниці